Ухвала суду № 75174827, 09.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2848/17

Провадження № 1-кс/461/5435/18

УХВАЛА

09.07.2018 року. м. Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,

за участі секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

прокурора Максимціва Б.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волоско І.Р., –

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Справа розглядається судом у складі головуючого судді Волоско І.Р.

09.07.2018 року до суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волоско І.Р. Свої вимоги обвинувачений мотивував тим, що судовий розгляд кримінального провадження проводиться не об’єктивно, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суддею Волоско І.Р. безпідставно були задоволені клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В той же час, суддею було відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення судової психолого-психіатричної експертизи, яка має важливе значення для розгляду кримінального провадження.

В судовому засіданні обвинувачений заяву підтримав та просив задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним у заяві.

Захисник просив клопотання обвинуваченого задовольнити.

Прокурор та представник потерпілого проти відводу судді заперечують та вважають заяву обвинуваченого необґрунтованою.

Судом, з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності особи, якій він заявлений.

Заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Справа розглядається судом у складі головуючого судді Волоско І.Р.

Приписами статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Статтею 80 КПК України визначено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб’єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-¬яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об’єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000¬XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об’єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Суддею встановлено, що під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 головуючим суддею Волоско І.Р. були розглянуті всі клопотання сторони захисту та сторони обвинувачення, з винесенням відповідних процесуальних рішень. Результати розгляду клопотань сторін не є об’єктивним критерієм для визначення упередженості судді у конкретному кримінальному провадженні.

Отже, обставини, на які покликається обвинувачений не є доказами упередженості чи певної зацікавленості судді у наслідках розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 75-82, 372 КПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волоско І.Р. у кримінальному провадженні відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Р. Юрків.