Вирок № 75174742, 09.07.2018, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/12/2018

Справа № 330/3064/13-к

"09" липня 2018 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Федорець С.В.,

при секретарі - Шеліповій Ю.О.,

за участю прокурора - Якимнюк С.А.,

захисника - адвоката Фоменко С.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Якимівка кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Переможне Якимівського району Запорізької області, громадянин України, освіта середня, не працює,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

1). 08.12.2003 року Якимівським районним судом за ст.185 ч. 3 КК України 2001 року до позбавлення волі терміном 3 роки. На підставі ст.75 КК України 2001 року від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;

2). 02.03.2005 року Мелітопольським міським судом за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України 2001 року до 3 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 25.03.2008 року у зв'язку з відбуттям покарання;

3). 08.12.2008 року Якімівським районним судом за ст.395 КК України 2001 року до одного місяцю арешту, звільнений 06.02.2009 року у зв'язку з відбуттям покарання;

4).26.02.2010 року Іванівським районним судом Херсонської області за ст.185 ч.2 КК України до трьох місяців арешту, звільнений 02.04.2010 року у зв'язку з відбуттям покарання;

5). 23.12.2010 року Якимівським районним судом за ст.185 ч.2, КК України 2001 року до шести місяців арешту, звільнений 15.01.2011 року у зв'язку з відбуттям покарання;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 345 КК України,

в с т а н о в и в :

10 липня 2013 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 за місцем свого мешкання на грунті особистих неприязних стосунків, діючи умисно з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та без мети протиправного заподіяння смерті ОСОБА_3 наніс останній не менш п'яти ударів кулаками та ліктем в праву та ліву виличні області, скронево-тім`яну і тім`яно-потиличні області голови зліва в область правої вушної раковини, заподіявши ОСОБА_3 внутрішньочерепну травму, яка виразилася крововиливом під тверду мозкову оболонку зліва, крововиливом під м'яку мозкову оболонку конвекситальної поверхні скронево-тім`яно-потиличної області голови зліва, синцями та садинами на голові, ускладнилася набряком та дислокацією головного мозку і кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння від якого ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 о 05 годині 10 хвилин в Якимівській центральній районній лікарні за адресою: Запорізька область смт. Якимівка вул. Леніна,30.

15 квітня 2013 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в холі будівлі Якимівського районного суду та прокуратури Якимівського району, розташованої за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вулиця Пушкіна,25, куди його було супроводжено дільничними інспекторами міліції ОСОБА_4 та капітаном міліції ОСОБА_5 для розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП, що надійшла з Якимівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, безпідставно, порушуючи громадський порядок, став висловлюватись нецензурною лайкою в адресу капітана міліції ОСОБА_4, який на той момент перебував при виконанні своїх службових обов'язків з метою забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, на законні вимоги ОСОБА_4 припинити свої неправомірні дії не відреагував, та діючи умисно, погрожував останньому застосуванням до нього насильства, а також намагався вдарити ОСОБА_4 в обличчя і спричинити йому тілесні ушкодження.

По справі прокуратурою Якимівського району Запорізької області заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Якимівської районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_2 коштів, що були витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 у розмірі 1 916, 32 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не визнав та пояснив, що у липні 2013 року він з потерпілою ОСОБА_3 мешкали по АДРЕСА_2. Обвинувачений мешкав у житловому будинку за вказаною адресою, а потерпіла - у літній кухні. Ніяких стосунків між ними не було, вона проживала у літній кухні за домовленістю з матір'ю ОСОБА_2, за житло не платила, однак виконувала роботи по догляду за прибудинковою територією. ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_3 у м.Запоріжжя, в неї не було, де жити, тому він запропонував поїхати з ним до с.Червоноармійське, оскільки знав, що чоловікові його сестри необхідні люди для роботи на полях. Як вказує обвинувачений, ОСОБА_3 часто вживала спиртні напої, однак сварок і бійок між ним та потерпілою не було. 10.07.2013 року ОСОБА_2 виявив, що з будинку зникли грошові кошти у сумі 200 гривень. Коли потерпіла у цей день повернулася додому, вона була сильно побита, в неї були синці та кров на обличчі. Оскільки окрім ОСОБА_3 до будинку ніхто зайти не міг, обвинувачений став лаятися на адресу потерпілої, в процесі сварки давши їй два ляпаси по обличчю долонею. Обидва при цьому були у стані алкогольного сп'яніння. Так як ОСОБА_3 була сильно п'яна, ОСОБА_2 завів її до підвалу, щоб вона протверезіла, і там замкнув, сам звернувся до міліції із заявою про крадіжку в нього грошей. Через декілька годин до нього прийшла ОСОБА_6, яка шукала потерпілу, обвинувачений сказав ОСОБА_6, що ОСОБА_3 дуже п'яна і тому сидить у підвалі. ОСОБА_2 зателефонував своїй матері, розповів про ці події, мати попросила випустити ОСОБА_3, дати їй якийсь старий одяг, щоб переодягтися, а потім її повинен був забрати чоловік сестри для роботи на полі. Пізніше, у той же день, він відкрив підвал, потерпіла вийшла, переодяглася та кудись пішла. Більше ОСОБА_2 її не бачив.

Також обвинувачений пояснив, що під час досудового слідства і, зокрема, під час слідчого експерименту він надавав пояснення про нанесення потерпілій ударів по голові кулаками та ліктем, оскільки йому працівники міліції дали такі вказівки, пояснили, які покази необхідно дати і повідомили, що у потерпілої легкі тілесні ушкодження, тому ОСОБА_2 ніяка серйозна відповідальність не загрожує. Про те, що потерпіла у тяжкому стані, обвинувачений не знав, як і про те, що вона потім померла.

Заявлений до нього цивільний позов обвинувачений також не визнав.

За ч.1 ст. 345 КК України обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив, що визнає себе винним (фактично не визнав). Показав, що працівниками міліції до нього були неправомірно застосовані спецзасоби - наручники. Його в хол Якимівського районного суду привели в наручниках. ОСОБА_4 був одягнутий в цивільне, не представлявся працівником міліції та відповідно не пред'явив службового посвідчення. Не заперечує, що висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4 та намагався його вдарити, однак тілесні ушкодження ОСОБА_4 він не спричинив, також і йому ніхто не спричинив тілесних ушкоджень.

Потерпілі до судового засідання не з'явилися, надавши до суду заяви про слухання кримінального провадження у їх відсутність, на допиті потерпілих у судовому засіданні учасники процесу не наполягали.

Незважаючи на ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вказаних злочинах не визнав, його вина в інкримінованих злочинах передбачених ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 121 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

за ч.1 ст. 345 КК України:

Показами свідка ОСОБА_5 про те, що в квітні 2013 року відносно ОСОБА_2 за його хуліганські дії в Якимівській районній лікарні був складений адміністративний протокол за статтею 173 КУпАП. ОСОБА_2 неодноразово викликався ним для явки до суду по розгляду цього протоколу. Коли останній з`явивися 15 квітня 2013 року до Якимівського РВ УМВС, то він разом з ОСОБА_4 доставили останнього в суд. В приміщенні холу Якимівського районного суду ОСОБА_7 став вести себе неадекватно. Погрожував ОСОБА_4 фізичною розправою, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою.

Показами свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що минулого року у квітні місяці він, як працівник спецпідрозділу «Грифон», знаходився на чергуванні по охороні безпеки працівників Якимівського районного суду. Працівники міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_4 привели до суду ОСОБА_2 для розгляду справи про адміністративне правопорушення. ОСОБА_2 вів себе неадекватно, погрожував працівнику міліції ОСОБА_4, висловлювався нецензурною лайкою. ОСОБА_7 намагався вдарити ОСОБА_4, а останній відходив, щоб уникнути спричинення тілесних ушкоджень.

Показами свідка ОСОБА_9, який пояснив, що точну дату не пам'ятає, але в обід, він почув гомін в холі на першому поверсі приміщення прокуратури та суду Якимівського району. Коли він вийшов в приміщення холу, то побачив ОСОБА_2 та дільничих інспекторів Якимівського РВ УМВС ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_2 вів себе агресивно, буйно, висловлювався на адресу працівника міліції нецензурною лайкою. Він бачив, як ОСОБА_7 намагався вдарити рукою ОСОБА_4 Наручників на руках ОСОБА_2 він не бачив.

Дослідженим в судовому засіданні журналом Якимівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області обліку доставлених осіб, в якому зафіксовано факт відвідування ОСОБА_2 Якимівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області 15.04.2013 року.

Дослідженою в судовому засіданні постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 15.04.2013 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст.173 КУпАП.

за ч.2 ст. 121 КК України:

Показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що працює дільничним інспектором міліції Якимівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області. Село Червоноармійське, де мешкає ОСОБА_2, знаходиться на території його адміністративної дільниці. Увечері 10.07.2013 року йому зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що «бомжичка», яка у нього мешкає, викрала у нього гроші в сумі 200 грн. Він з дільничним інспектором міліції ОСОБА_10 приїхав за місцем проживання ОСОБА_2 на АДРЕСА_2. ОСОБА_2 був у стані сп'яніння, у двір їх не пустив, сказав, що дав цій жінці ляпасу і вигнав з двору, від давання інших пояснень відмовився, став чекати слідчо-оперативну групу. Вони з ОСОБА_10 шукали підозрювану жінку по вулицям села, але не знайшли.

Показами свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 - її син. Наприкінці травня 2013 року вдома у ОСОБА_2 в с.Червоноармійське ОСОБА_11 побачила ОСОБА_3, яка приїхала з м.Запоріжжя. Вдруге вона спілкувалася з нею на початку червня 2013 року. У ОСОБА_3 був на обличчі під оком синець. Знаючи, що її син зловживає спиртними напоями і має запальний характер, ОСОБА_11 запропонувала ОСОБА_3 повернутися до м.Запоріжжя, на що та не погодилася. Тоді ОСОБА_11 розповіла, що чоловік її дочки вирощує сільськогосподарські культури і йому на роботу потрібні люди, потерпіла погодилася робити на полі. Приблизно через тиждень їй зателефонував ОСОБА_2 і розповів, що ОСОБА_3 вкрала у нього гроші і він її хоче замкнути у погребі. Після цього їй телефонувала ОСОБА_6 і розповідала, що ОСОБА_2 сварився з ОСОБА_3 20.07.2013 року вона була в с.Червоноармійське і бачила ОСОБА_3 У ОСОБА_3 під очима були синці і вона скаржилася на те, що в неї болять зуби3, звідки в неї синці, не казала. 21.07.2013 року вона з ОСОБА_2 поїхала до смт Якимівка, а ОСОБА_3 до себе на поле забрав чоловік її дочки ОСОБА_12 Потім ОСОБА_3 стало зле та її госпіталізували до Якимівської ЦРЛ. Весь час знаходження ОСОБА_3 в ЦРЛ вона з чоловіком передавала ліки на її лікування.

Показами свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив, що одружений на рідній сестрі ОСОБА_2 Весною та літом 2013 року він вирощував цибулю на полі поблизу с.Червоноармійське, де мешкає ОСОБА_2 Мати його дружини, ОСОБА_11, розповіла йому, що у ОСОБА_2 мешкає жінка, яку ОСОБА_2 регулярно б'є, закриває в погребі, попросила забрати цю жінку працювати на поле. ОСОБА_11 розробила такий план, що вона поїде від ОСОБА_2 в смт. Якимівка, і, коли він буде проводжати її на зупинку громадського транспорту, ця жінка зможе безперешкодно піти з будинку ОСОБА_2 на околицю села, де ОСОБА_12 її забере. Вранці його водій ОСОБА_13 із с.Червоноармійське привіз цю жінку, яку звали ОСОБА_12. У неї на руках і на обличчі він бачив тілесні ушкодження. ОСОБА_3 пояснила, що її побив ОСОБА_2 Вранці наступного дня ОСОБА_3 стало зле, вони відправили її до Якимівської ЦРЛ, де через декілька днів вона померла. ОСОБА_3 була твереза, але ледве розмовляла, спілкувалася з ОСОБА_14. За час перебування потерпілої на полі ніяких сварок і бійок не було.

Показами свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що влітку 2013 року працював у ОСОБА_12 водієм. ОСОБА_12 вирощував цибулю на полі неподалік с.Червоноармійське, у нього працювала бригада працівників. В липні 2013 року він на прохання ОСОБА_12 з с.Червоноармійське привіз на поле жінку на ім'я ОСОБА_12. Забирав він її вранці на околиці села. У ОСОБА_12 на обличчі були тілесні ушкодження. Про їх походження вона не розповідала. Вранці наступного дня їй стало зле і її направили до Якимівської ЦРЛ.

Показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що познайомилася з ОСОБА_3, на початку літа 2013 року, коли вони разом працювали на полі у місцевого мешканця Козлова. ОСОБА_3 тимчасово мешкала у ОСОБА_2 по АДРЕСА_2. Вона декілька разів була вдома у ОСОБА_2, вони разом з ОСОБА_3 розпивали спиртне. Одного разу вони з ОСОБА_3 прийшли додому до ОСОБА_6, вживали спиртне і потерпіла не схотіла повертатися до ОСОБА_2, попросила залишитись на ніч. Увечері прийшов ОСОБА_2, який був у стані сп'яніння, після чого почав бити ОСОБА_3 руками по голові та плечах. Через декілька днів ОСОБА_2 у стані сп'яніння прийшов до неї, шукав ОСОБА_3покликав ОСОБА_6 додому до ОСОБА_2, він відкрив погріб, двері якого була замотані проволокою, і вона побачила ОСОБА_3, яка лежала на сходинках погребу у непритомному стані обличчям униз. ОСОБА_6 злякалася та побігла додому, ОСОБА_3 залишилася в погребі. Пізніше їй стало відомо, що ОСОБА_3 померла в лікарні.

Показами свідка ОСОБА_15, яка в судовому засіданні пояснила, що працює продавцем в продовольчій крамниці по АДРЕСА_3. По цій вулиці на відстані приблизно 200 м проживає ОСОБА_2 Весною та літом 2013 року у ОСОБА_2 мешкала жінка з м.Запоріжжя. Вона приходила до крамниці за продуктами. Іноді покупала продукти, іноді брала в борг. Бачила у неї тілесні ушкодження - синці.

Показами свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні пояснила, що влітку 2013 року працювала у ОСОБА_12 на полі біля с.Новоданилівка, куди ОСОБА_13 привіз потерпілу для працевлаштування кухарем в польову бригаду. На момент прибуття в бригаду у потерпілої вже були тілесні ушкодження, вона була твереза, але її всю «трусило». Потерпіла розповіла, що її звуть ОСОБА_12, вона приїхала з м.Запоріжжя, де покинула свого чоловіка, та оселилася в с.Червоноармійське. У потерпілої були гематоми під очима, шишка на голові та збиті лікті. Вона скаржилася на головний біль. Повідомила, що 2 місяці мешкала в с.Червоноармійське. Потерпіла увечері пішла спати, а вранці не підвелася з ліжка. Коли ОСОБА_14 в обід прийшла з поля, потерпілій вже було зле, вона хрипіла, не вставала з ліжка. За майже добу перебування потерпілої на полі у неї ні з ким бійок не відбувалося.

Протоколом огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_2 від 22.07.2013 року, відповідно до якого в ході огляду в будинку АДРЕСА_2, знайдено та вилучено футболку зі слідами речовини бурого кольору. В розташованому на територій домоволодіння підвалі знайдено та вилучено фрагмент - верхню частину чоловічої майки зі слідами речовини бурого кольору.

Висновком судово-імунологічної експертизи №721 від 04 вересня 2013 року, футболки та майки, вилучених при огляді місця події, відповідно до якого на зазначених предметах знайдено кров людини, походження якої не виключається як від потерпілої ОСОБА_3 та і від обвинуваченого ОСОБА_2 за умови наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент пригоди.

Протоколом огляду трупа ОСОБА_3 від 30.07.2013 року, в ході якого виявлені наступні зовнішні тілесні ушкодження: на нижніх повіках обох очей жовто-фіолетові синці; в обох виличних областях, на передній поверхні вушної раковини, в проекції правого плечового суглоба, на бокових поверхнях грудної клітини, тильних поверхнях обох стоп - дільниці гіпопігментації шкіри.

Висновком №84 судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 від 05 вересня 2013 року відповідно до якого: причиною смерті ОСОБА_3 є внутрішньочерепна травма, яка виразилася крововиливами під оболонки і в тканину головного мозку та ускладнилася набряком, дислокацією головного мозку, і кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: крововилив під тверду мозкову оболонку зліва, крововилив під м'яку мозкову оболонку конвекситальної поверхні скронево-тім'яно-потиличної області лівої півкулі головного мозку, забої скроневої долі головного мозку зліва і потиличної долі справа та зліва, крововиливи в м'які покрови скронево-тім'яно-потиличної області голови зліва, синці та садна на голові, садна на тулубі, обох верхніх і нижніх кінцівках, що загоїлися з утворенням дільниць гіпопігментації, внутрішньочерепна травма у ОСОБА_3 утворилася в результаті не менш, ніж 5-ти ударних травматичних впливів твердими тупими предметами в праву і ліву виличні області, скронево-тім'яну і тім'яно-потиличну області голови зліва, в область правої вушної раковини, садна утворилися від дії твердих тупих предметів по дотичній; синці на нижніх повіках обох очей є наслідком пропитування клітковини як прояв внутрішньої черепної травми голови, встановлений механізм утворення ушкоджень в області голови, відсутність ушкоджень головного мозку з боку протиудару (лобно-скроневі долі головного мозку справа), відсутність крововиливів в м'які тканини задньої поверхні тулубу свідчать про те, що внутрішньочерепна травма у ОСОБА_3 не могла утворитися при її падінні на площині із положення стоячи (чи близького до цього положення) навзнаки, можливість спричинення власноруч тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3, виключається.

Протоколом слідчого експерименту з участю ОСОБА_2, під час проведення якого ОСОБА_2 пояснив, що наніс ОСОБА_3 не менш ніж п'ять ударів кулаком в обличчя зліва та не менш ніж п'ять ударів ліктем в обличчя справа, після чого замкнув у приміщенні підвалу. Також ОСОБА_2 на місці продемонстрував механізм та локалізацію нанесення ним ударів в обличчя ОСОБА_3

Висновком судово-медичної експертизи №172 від 07 вересня 2013 року за результатами слідчого експерименту з участю ОСОБА_2, відповідно до якого утворення травми голови у ОСОБА_3 при обставинах, вказаних ОСОБА_2 під час його допиту та проведення з його участю слідчого експерименту, а саме при ударах кулаками та ліктями, не виключається.

Висновком комісійної судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 №123/к від 08 листопада 2013 року, відповідно до якого діагноз ОСОБА_3: внутрішньочерепна травма, яка виразилася крововиливом під тверду мозкову оболонку зліва, крововиливом під м'яку мозкову оболонку конвекситальної поверхні скронево-тім'яно-потиличної області лівої півкулі головного мозку, забоями скроневої долі головного мозку зліва і потиличної долі справа та зліва, крововиливом в м'які покрови скронево-тім'яно-потиличної області голови зліва, синцями та саднами на голові, ускладнилася набряком та дислокацією головного мозку, встановлено правильно; обслідування та лікування ОСОБА_3 в Якимівській ЦРЛ проводилося правильно; ОСОБА_3 обслідувана достатньо ретельно, на рівні можливостей лікувальної установи; основні напрями лікувальних заходів обрані правильно, проведені в повному обсязі, в адекватні строки.

Відповідно до копій матеріалів кримінального провадження за заявою ОСОБА_2 від 10.07.2013 року про вчинення у нього крадіжки, провадження було закритого на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Згідно довідки Якимівської ЦРЛ про витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3, які склали 1 916,32 грн.

Суд, оцінюючи вказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупність досліджених доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що винуватість ОСОБА_2 в здійсненні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

по епізоду ч.1 ст. 345 КК України:

Так, покази потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_9 є на думку суду належними, допустимими та достатніми на підтвердження обставин кримінального правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_2 погрози насильством, щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ці покази узгоджуються між собою та з дослідженими письмовими доказами.

по епізоду ч.2 ст. 121 КК України:

Так, з показів допитаних у судовому засіданні свідків вбачається, що приблизно з весни 2013 року у ОСОБА_2 за місцем проживання в с. Червоноармійське стала проживати ОСОБА_3

З показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що у її присутності ОСОБА_2, будучи в стані сп'яніння побив потерпілу ОСОБА_3 за те, що вона не хотіла повертатись до нього додому. Через декілька днів ОСОБА_2 в стані сп'яніння прийшов до неї та показував ОСОБА_3, яка лежала в погребі у непритомному стані.

Покази цього свідка узгоджуються з показами свідка ОСОБА_11, якій обвинувачений повідомляв, що побив ОСОБА_3 та закрив її в погребі за те що вона вкрала в нього гроші. З показів, свідка ОСОБА_11 стало відомо, що хвилюючись за стан ОСОБА_3, вона попросила свого зятя ОСОБА_12 забрати її до себе на роботу.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили вказані обставини, крім того повідомили, що, коли вони забрали ОСОБА_3 на поле, у останньої були тілесні ушкодження. Також з показів вказаних свідків та свідка ОСОБА_14 вбачається, що у ОСОБА_3 були значні тілесні ушкодження, коли вона приїхала на поле, та знаходячись вже в польовій бригаді будь-яких тілесних ушкоджень вона не отримувала.

Висновки судово-медичних експертиз, а саме - №84 судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 та судово-медичної експертизи №172 від 07 вересня 2013 року за результатами слідчого експерименту з участю ОСОБА_2, узгоджуються з протоколом слідчого експерименту з участю ОСОБА_2 та показами вищезазначених свідків.

Крім того, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 №123/к від 08 листопада 2013 року, відповідно до якого діагноз ОСОБА_3 встановлено правильно, обслідування та лікування ОСОБА_3 в Якимівській ЦРЛ проводилося правильно, ОСОБА_3 обслідувана достатньо ретельно, на рівні можливостей лікувальної установи, основні напрями лікувальних заходів обрані правильно, проведені в повному обсязі, в адекватні строки.

Також, вказані докази узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні іншими письмовими доказами.

Пояснення ОСОБА_2 з приводу того, що під час слідчого експерименту він надавав детальні покази про обставини скоєння злочину через застосування до нього психологічного примусу з боку працівників поліції, які самі показали йому, що саме він повинен пояснювати, суд розцінює як бажання обвинуваченого уникнути відповідальності за скоєне та ставиться до цього критично, оскільки, як вбачається з відеозапису слідчого експерименту, ОСОБА_2 покази надавав без будь-якого стороннього примусу, у присутності понятих, у протоколі слідчого експерименту жодного зауваження ані від нього, ані від потерпілих не зафіксовано. Також відсутні будь-які скарги з боку обвинуваченого на дії працівників поліції.

Вказані докази у їх сукупності, на думку суду, повністю спростовують позицію захисту щодо відсутності доказів спричинення тілесних пошкоджень потерпілій обвинуваченим ОСОБА_2 та відсутності причинного зв'язку між діями обвинуваченого та смертю потерпілої.

За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 в здійсненні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 345 КК України - як погроза насильством, щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків; за ч. 2 ст. 121 КК України - як умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України враховує, що ОСОБА_2 підлягає покаранню за кримінальне правопорушення, яке класифікується, як тяжке, вчинення якого потягло настання непоправних наслідків у вигляді смерті потерпілої, та за скоєння кримінального правопорушення середньої тяжкості, раніше був неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, за місцем проживання характеризується негативно, міцних соціальних зв'язків не має, на його утриманні непрацездатні особи не перебувають.

Пом'якшувальною обставиною суд визнає активне сприяння розкриттю злочину на стадії досудового розслідування.

З обтяжливих обставин суд враховує вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Наведені обставини заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, кількість нанесених тілесних ушкоджень, а також настання непоправних наслідків від вчиненого ОСОБА_2 у своїй сукупності свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, а також про те, що виправлення обвинуваченого та попередження з його боку вчинення нових злочинів не можливе без його тривалої ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 має бути засуджений за ч. 2 ст. 121 та ч. 1 ст. 345 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями вказаних статей.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити за ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за кожний злочин.

Цивільний позов, заявлений прокуратурою Якимівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Якимівської районної державної адміністрації, про стягнення з ОСОБА_2 коштів, що були витрачені на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3, у розмірі 1 916,32 грн. - підлягає повному задоволенню, так як обґрунтований матеріалами кримінального провадження, які підтверджують факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілій обвинуваченим, факт знаходження потерпілої на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Якимівської ЦРЛ з 22.07.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_2 та розмір коштів витрачених на її лікування.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статями 100, 126, 370, 373,374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочинів передбачених ч. 1 ст.345, ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.1 ст.345 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

за ч.2 ст.121 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді восьми років і шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання засудженим відраховувати з 01.03.2016 року.

В строк покарання зарахувати строк досудового тримання обвинуваченого під вартою в період з 26.07.2013 року по 19.11.2015 року (включно) та з 01.03.2016 року по 20.06.2017 року (включно) з розрахунку: один день тримання під вартою дорівнює двом дням позбавлення волі, в період з 21.06.2017 до набрання вироком законної сили - з розрахунку один день тримання під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.

Цивільний позов, заявлений прокуратурою Якимівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Якимівської районної державної адміністрації про стягнення коштів, що були витрачені на лікування потерпілої у розмірі 1 916,32 грн. - задольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Якимівської районної державної адміністрації (вул.. Жовтнева,6 в смт. Якимівка Запорізької області, 72503), ЄДРПОУ 02140834, МФО 813015, р/р 31413637800016 в УДК в Запорізькій області 1916 (одна тисяча дев'ятсот шістнадцять ) гривень 32 копійки.

Речові докази по справі, а саме: три паперові коробки з одягом та зразками крові обвинуваченого ОСОБА_2, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області по квитанції № 90 від 02 жовтня 2013 року - знищити.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення вироку судом апеляційної інстанції.

Суддя: С.В. Федорець