Постанова № 75174653, 04.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мороко А.С.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

04 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/704/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

за участю:

представника відповідача - Фіщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Мороко А.С.) від 26.04.2018 р. (повний текст рішення складений 07.05.2018 р.) по справі № 820/704/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАГОЯ»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «НАГОЯ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0053821213 від 26.09.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 р. по справі № 820/704/18 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка ТОВ «НАГОЯ» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки: травень, серпень-листопад 2016 року.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував акт № 11446/20-40-12-13-19/36374046 від 01.09.2017 р., в якому перевіряючим зафіксовано порушення підприємством позивача п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2017 р), а саме: ТОВ «НАГОЯ» здійснена несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за лютий, серпень, листопад 2016 року на суму ПДВ 29149,87 грн.

Не погоджуючись із висновками вказаного акту, позивачем 12.09.2017 р. подано заперечення до ГУ ДФС у Харківській області та листом № 17846/10/20-40-12-13-26 від 21.09.2017 р. ГУ ДФС Харківській області повідомлено про скасування висновків акту в частині порушення терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України та враховуючи постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 р. по справі № 820/4821/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 р., по податкових накладних від 23.08.2016 р. № 15, від 25.08.2016 р. № 16, від 25.08.2016 р. № 17 на суму ПДВ 23004,33 грн скасовано. В іншій частині висновки акту щодо порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 119372,60 грн. залишено без змін.

Крім того, листом № 18107/10/20-40-12-13-26 від 22.09.2017 р. ГУ ДФС Харківській області повідомлено, що в акті камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних за період виписки: травень, серпень-листопад 2016 року від 01.09.2017 р. № 11446/20-40-12-13/19/36374040 допущено технічну помилку у висновку акту, у зв'язку з чим слід вважати вірним «...здійснена несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за травень, серпень-листопад 2016 року на суму ПДВ 142376,93 грн».

У зв'язку з цим, спірним податковим повідомленням-рішенням підприємству позивача визначено суму штрафу в розмірі 38560,21 грн.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції з вищевказаними позовними вимогами.

Судовим розглядом встановлено, що 04.04.2016 р. між ТОВ «НАГОЯ» та Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів № 040420161, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. На підставі цього договору, позивачем направлено до податкового органу наступні податкові накладні: № 15 від 23.08.2016 р. (подано на реєстрацію 37 разів в період з 01.09.2016 р. по 18.11.2016 р.), № 16 від 25.08.2016 р. (подано на реєстрацію 16 разів в період з 01.09.2016 р. по 28.09.2016 р.), № 17 від 25.08.2016 р. (подано на реєстрацію 12 разів в період з 01.09.2016 р. по 28.09.2016 р.), № 18 від 30.08.2016 р. (подано на реєстрацію 17 разів за період з 06.09.2016 р. по 23.11.2016 р.), № 1 від 01.09.2016 р. (подано на реєстрацію 2 рази в період з 16.09.2016 р. по 22.09.2016 р.), № 2 від 02.09.2016 р. (подано на реєстрацію 2 рази в період з 16.09.2016 р. по 22.09.2016 р.).

В свою чергу, контролюючим органом відмовлено у реєстрації вище перелічених накладних, що підтверджується квитанціями № 1, в яких зазначено підставу не прийняття: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме - можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності».

Отримавши вказані квитанції, платник податків намагався подати на реєстрацію новий договір про визнання електронної звітності № 310820161 від 31.08.2016 р., проте, від контролюючого органу отримано відповідь, в якій зазначалось, що документ не прийнято, оскільки виявлені помилки: договір присутній № 040420161 від 04.04.2016 р. На підтвердження наявності на рахунку ТОВ «НАГОЯ» у системі електронного адміністрування ПДВ коштів, що давало б позивачу право зареєструвати податкові накладні датою їх виписки, платником податків надано витяги щодо сум податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судовим розглядом також встановлено, що у зв'язку із тим, що контролюючий орган в односторонньому порядку розірвав договір про визнання електронної звітності, ТОВ «НАГОЯ» звернулося до суду та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 р. по справі № 820/4821/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 р., позов ТОВ «НАГОЯ» задоволено в повному обсязі: визнано протиправним рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 04.04.2016 р. № 040420161, укладеного між ТОВ «НАГОЯ» та Західною ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області; зобов'язано Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 04.04.2016 р. № 040420161, укладеного між ТОВ «НАГОЯ» та Західною ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області; визнано протиправними дії ДФС України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ «НАГОЯ» (код ЄДРПОУ 36374046) від 23.08.2016 р. № 15, від 25.08.2016 р. № 16, від 25.08.2016 р. № 17 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважати податкові накладні від 23.08.2016 р. № 15, від 25.08.2016 р. № 16, від 25.08.2016 р. № 17 такими, що прийняті та зареєстровані в ЄРПН з 31.08.2016 р.

Також судовим розглядом встановлено, що 24.11.2016 р. дію договору № 040420161 від 04.04.2016 р. поновлено та позивачем в період з 24.11.2016 р. по 25.11.2016 р. зареєстровано наступні накладні в ЄРПН: № 15 від 23.08.2016 р., № 16 від 25.08.2016 р., № 17 від 25.08.2016 р., № 18 від 30.08.2016 р., № 1 від 01.09.2016 р., № 2 від 02.09.2016 р., № 3 від 02.09.2016 р., № 4 від 02.09.2016 р., № 5 від 05.09.2016 р., № 6 від 05.09.2016 р., № 7 від 06.09.2016 р., № 8 від 09.09.2016 р., № 9 від 09.09.2016 р., № 10 від 09.09.2016 р., № 11 від 13.09.2016 р., № 12 від 14.09.2016 р., № 13 від 14.09.2016 р., № 14 від 21.09.2016 р., № 15 від 23.09.2016 р., № 16 від 29.09.2016 р., № 17 від 30.09.2016 р., № 18 від 30.09.2016 р., № 19 від 30.09.2016 р., № 20 від 30.09.2016 р., № 1 від 05.10.2016 р., № 2 від 06.10.2016 р., № 3 від 0710.2016 р., № 4 від 11.10.2016 р., № 5 від 12.10.2016 р., № 6 від 13.10.2016 р., № 7 від 14.10.2016 р., № 8 від 17.10.2016 р., № 9 від 19.10.2016 р., № 10 від 20.10.2016 р., № 11 від 25.10.2016 р., № 12 від 31.10.2016 р., № 1 від 02.11.2016 р., № 2 від 03.11.2016 р., № 3 від 03.11.2016 р., № 4 від 08.11.2016 р., № 5 від 08.11.2016 р. Факт здійснення реєстрації вказаних накладних підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями № 1 з відміткою «Документ прийнято».

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що в податковому повідомлені-рішенні № 0053821213 від 26.09.2017 р. міститься розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (39 податкових накладних), та вказано саме яких.

В той же час, апелянт зазначив, що стосовно 30 податкових накладних, які містяться у додатку розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, позивачем не надано доказів про своєчасне направлення на реєстрацію, а саме квитанції №1. Стосовно податкових накладних № 18 від 30.08.2016 р., № 1 від 01.09.2016 р., № 2 від 02.09.2016 р., № 3 від 02.09.2016 р., № 4 від 02.09.2016 р., № 5 від 05.09.2016 р., № 6 від 05.09.2017 р., № 7 від 06.09.2016 р., позивачем не надано доказу звернення до суду у встановлений законом термін, щодо оскарження дій стосовно неприйняття вище зазначених податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Положеннями ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 р. по справі № 821/193/17 (провадження № К/9901/1857/17).

Отже, враховуючи положення пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних ЄРПН, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт перевірки.

Відповідно до п.п. 14.1.60 статті 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що законодавством встановлено граничні терміни реєстрації продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за порушення яких податковим законодавством передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом відмовлено у реєстрації вище перелічених накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями № 1, в яких зазначено підставу не прийняття «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, а саме - можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності».

При цьому, судовим розглядом встановлено, що позивачем вчинялися дії щодо подання на реєстрацію нового договору про визнання електронної звітності № 310820161 від 31.08.2016 р., проте, від контролюючого органу отримано відповідь, в якій зазначалось, що документ не прийнято, оскільки виявлені помилки: договір присутній № 040420161 від 04.04.2016 р. На час направлення на реєстрацію вищевказаних податкових накладних на рахунку ТОВ «НАГОЯ» у системі електронного адміністрування ПДВ були наявні кошти, шо давало б позивачу право зареєструвати податкові накладні датою їх виписки, що підтверджується витягами щодо сум податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних, які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронної звітності, позивач звертався до суду за захистом порушеного права, та як зазначалося вище, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 р. по справі № 820/4821/16 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 р. визнано протиправним рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 04.04.2016 р. № 040420161 чим підтверджено протиправність дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 04.04.2016 р. № 040420161. В подальшому, відповідачем поновлено дію договору про визнання електронних документів, шо надало змогу ТОВ «НАГОЯ» зареєструвати всі податкові накладні, виписані за час, коли вказаний договір було незаконно розірвано відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246).

Згідно абз. 2 п. 1 Порядку № 1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Також колегія суддів зазначає, що наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 р. затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція № 233).

Відповідно до пунктів 1,2 розділу ІІ Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІІ Інструкції № 233, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі. При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

З аналізу наведених вище норм вбачається, що платник податків наділений правом, на підставі укладеного електронного договору з податковим органом, подавати податкову накладну в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, але як було встановлено в ході розгляду справи, електронний договір в односторонньому порядку був розірваний контролюючим органом (дії податкового органу з приводу розірвання договору визнані неправомірними рішенням суду, яке набрало законної сили), у зв'язку з чим ТОВ «Нагоя» не мало можливості зареєструвати податкові накладні. Після відновлення права позивача в судовому порядку, податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючого органу, який відмовив у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних, що обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.

Враховуючи, що відповідач порушив право позивача на подачу податкових накладних в електронному вигляді, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що посилання податкового органу на відсутність квитанцій, які підтверджували б вчасну реєстрацію вказаних накладних, за таких обставин не є доречним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 р. по справі № 820/704/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 р. по справі № 820/704/18 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 р. по справі № 820/704/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАГОЯ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складений та підписаний 09.07.2018 року.