Рішення № 7517458, 02.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.09 р.                     Справа № 8/38пн                               

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі Україна”,

ЄДРПОУ 20999158, м.Одеса

до відповідача 1 Маріупольської міської ради Донецької області, ЄДРПОУ 33852448,

м.Маріуполь

до відповідача 2 Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної

інвентаризації”, ЄДРПОУ 03336574, м.Маріуполь

про визнання права власності

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Лічман В.Г. – по дов.

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями „Міханікі Україна”, м.Одеса, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь до відповідача 2, Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь про визнання права власності на самовільно збудований об’єкт нерухомості – культурний центр, який містить: будівлю культурного центру (літ.А-2), підвал (літ.А/п), майданчики (літ.а та літ.а2), пандус (літ.а1) та вхід у підвал (літ.а3), що розташований за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, 127.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права користування земельною ділянкою, на якій самочинно збудована спірна будівля, а також на відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб під час будівництва об’єкту нерухомості.

02.07.2009р. Маріупольською міською радою Донецької області надана заява №1124 від 01.07.2009р. про розгляд справи без участі його представника, відповідач 1 проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Одночасно, Міським комунальним підприємством “Маріупольське бюро технічної інвентаризації” надана заява №310 від 26.06.2009р. про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 02.07.2009р. відповідачі не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені (списки відправлень поштової кореспонденції від 19.06.2009р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Рішенням №347/1 від 18.10.1995р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області позивачу у постійне користування було надано земельну ділянку загальною площею 0,5 га для будівництва бібліотеки, культурного центру та адміністративно-комерційного комплексу, яка розташована пр.Будівельників у Жовтневому районі м.Маріуполя.

Передача вказаної земельної ділянки позивачу підтверджується дублікатом державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, який виданий 04.09.2007р.

Виходячи зі змісту позовної заяви, на вказаній земельній ділянці позивачем було збудовано культурний центр, який містить: будівлю культурного центру (літ.А-2), підвал (літ.А/п), майданчики (літ.а та літ.а2), пандус (літ.а1) та вхід у підвал (літ.а3).

Листом б/н від 15.05.2009р. позивач звернувся до Маріупольської міської ради Донецької області з заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, 127.

У зв’язку з не проведенням у передбачені діючим законодавством строки оформлення права власності на зазначений об’єкт нерухомості, а також за відсутністю відповідних правоустановчих документів, позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на самовільно збудований об’єкт нерухомості – культурний центр, який містить: будівлю культурного центру (літ.А-2), підвал (літ.А/п), майданчики (літ.а та літ.а2), пандус (літ.а1) та вхід у підвал (літ.а3), що розташований за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, 127.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

За змістом п.1.1. Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах N43 від 04.05.1999р. „Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі” право постійного користування землею посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом, 04.09.2007р. позивачу було надано дублікат державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, відповідно до якого, позивач отримав земельну ділянку площею 0,5 га для будівництва спірного об’єкту по пр.Будівельників Жовтневого району м.Маріуполя.

При цьому, як вказує позивач, самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Ці обставини з боку відповідачів не спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач як землекористувач має право на звернення до суду з вимогою про визнання його права власності на підставі п.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком про технічний стан будівельної конструкції, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбасспецмонтаж", встановлено, що культурний центр, який містить: будівлю культурного центру (літ.А-2), підвал (літ.А/п), майданчики (літ.а та літ.а2), пандус (літ.а1) та вхід у підвал (літ.а3), що розташований за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, 127 знаходиться в задовільному технічному стані (ІІ категорія технічного стану) та можє безпечно експлуатуватися надалі.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно з ліцензією серії АВ №153610 Товариству з обмеженою відповідальністю "Донбасспецмонтаж" надане право здійснювати обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будівництві спірного об’єкту.

На підставі вищевикладеного, виходячи з того, що об’єкт нерухомості збудований на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, приймаючи до уваги надані до матеріалів справи документи щодо оцінки технічного стану спірної конструкції, суд дійшов висновку про відсутність порушень встановлених норм та правил при будівництві вказаного вище майна.

Як вказувалося вище, Підприємство з іноземними інвестиціями „Міханікі Україна” звернулося до Маріупольської міської ради Донецької області з клопотанням про оформлення права власності на спірне нерухоме майно.

За приписами п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Проте, будь-яких доказів проведення або відмови у проведенні відповідних дій відповідачем 1 до матеріалів справи не надано, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позивач має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права власності на спірну будівлю.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що спірний об’єкт збудовано на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом вказаного об’єкту прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на самовільно збудований об’єкт нерухомості – культурний центр, який містить: будівлю культурного центру (літ.А-2), підвал (літ.А/п), майданчики (літ.а та літ.а2), пандус (літ.а1) та вхід у підвал (літ.а3), що розташований за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, 127, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з того, що на момент звернення позивача до суду у останнього були відсутні правоустановчі документи на спірне майно, за висновками суду, з боку відповідача 1 не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі.

Враховуючи відсутність порушення та оспорювання відповідачем 2 права позивача на спірний об’єкт нерухомості, позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі Україна” до Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” суд залишає без задоволення.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги позивача до Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” залишені без задоволення, витрати, які пов’язані із судовим розглядом справи, не можуть бути віднесені на відповідача 2.

Таким чином, у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі Україна”, м.Одеса до Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь.

Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі Україна”, м.Одеса, до Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь, задовольнити повністю.

Визнати право власності Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі Україна”, м.Одеса на самовільно збудований об’єкт нерухомості – культурний центр, який містить: будівлю культурного центру (літ.А-2), підвал (літ.А/п), майданчики (літ.а та літ.а2), пандус (літ.а1) та вхід у підвал (літ.а3), що розташований за адресою: м.Маріуполь, пр. Будівельників, 127.

У судовому засіданні 02.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя