Постанова № 75174487, 09.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 677/1959/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боголюбова Л.М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

09 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на додаткове рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" до Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області про визнання нечинним рішення,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року публічне акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (далі ПАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство") звернулося до суду з позовом до Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (далі Кузьминська сільська рада), в якому просило визнати нечинним з моменту його прийняття, пункт 6 положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, що є додатком 3 до рішення Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік», яким ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлено у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області (справа № 677/1959/16-а).

В лютому 2017 року ПАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звернулося до суду з позовом до Кузьминської сільської ради, в якому просило визнати нечинним з моменту його прийняття, пункт 6 положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, що є додатком 3 до рішення Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 (у редакції рішення Кузьминської сільської ради від 31.01.2017 року №1 «Про внесення змін до рішення сесії Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік»), яким ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлено у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області (справа № 677/225/17).

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.03.2017 року справи № 677/1959/16-а та № 677/225/17 об'єднано в одне провадження та присвоєно справі № 677/1959/16-а.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 23.11.2017 року позов задоволено: визнано нечинним з моменту його прийняття, пункт 6 положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, що є додатком 3 до рішення Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік», яким ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлено у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.

14.02.2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення мотивованою тим, що судом не вирішено питання щодо позовної вимоги про визнання нечинним з моменту його прийняття, пункт 6 положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, що є додатком 3 до рішення Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 (у редакції рішення Кузьминської сільської ради від 31.01.2017 року №1 «Про внесення змін до рішення сесії Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік»), яким ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлено у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області; не стягнуто з Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області на користь ПАТ «Хмельницькрибгосп» витрати понесені на сплату судового збору.

30.03.2018 року Красилівським районним судом Хмельницької області ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Кузьминської сільської ради Красилівського району на користь ПАТ «Хмельницькрибгосп» судові витрати в розмірі 1600 грн.

Частково не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення позову, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким заяву про винесення додаткового судового рішення задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції розглянуто лише вимогу щодо стягнення судового збору, тоді як в заяві ставилося питання щодо двох вимог.

Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи судовою повісткою, в судове засідання не з'явився.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами п.1 ч.1 ст.252 КС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем по даній справі заявлено дві позовні вимоги, однак як слідує зі змісту постанови Красилівського районного суду Хмельницької області від 23.11.2017 року, судом першої інстанції прийнято рішення лише щодо позовної вимоги стосовно визнання нечинним з моменту його прийняття, пункт 6 положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, що є додатком 3 до рішення Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік», яким ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлено у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.

В той же час позовна вимога щодо визнання нечинним з моменту його прийняття, пункту 6 положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, що є додатком 3 до рішення Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 (зі змінами, які внесені на підставі рішення Кузьминської сільської ради від 31.01.2017 року №1 «Про внесення змін до рішення сесії Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік»), яким ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлено у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області, судом першої інстанції не розглядалась, що слугувало підставою для звернення ПАТ «Хмельницькрибгосп» з заявою про прийняття додаткового судового рішення.

Проте, суд першої інстанції, приймаючи додаткове рішення розглянув питання лише стосовно судових витрат по справі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, що стосуються нерозглянутої судом першої інстанції позовної вимоги, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що в постійному користуванні ПАТ «Хмельницькрибгосп» знаходиться земельна ділянка з земель водного фонду площею 789,93 га, що підтверджується державним актом Серії І-ХМ № 000588 від 15.11.2000 року.

15.06.2016 року Кузьминською сільською радою прийнято рішення № 21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради у 2017 році».

Пунктом 6 положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, що є додатком 3 до рішення Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік», встановлено ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.

14.02.2017 року від відповідача на адресу позивача надійшов лист, до якого долученорішення Кузьминської сільської ради від 31.01.2017 року №1 «Про внесення змін до рішення сесії Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік», яким зокрема внесено зміни до п.6 положення про плату за землю, а саме: ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюються у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області, а для сільськогосподарських угідь-5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.

Вважаючи, що рішення відповідача від 15.06.2016 року №21 щодо встановлення ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюються у розмірі 5% в редакції зі змінами, внесеними рішенням від 31.01.2017 року №1 є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 1 Подактового кодексу України (ПК України) визначено, що цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Пунктом 8.3. ст. 8 ПК України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

У пункті 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Згідно із з п. 277.1 ст. 277 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Водночас пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 5 ПК України встановлено порядок співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, а саме-що для регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів застосовуються поняття, правила та положення, які встановлено Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Порядок формування доходної частини бюджетів визначено у частині 3 статті 27 Бюджетного тексу України, зокрема встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які вливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, правила щодо прийняття місцевими радами рішень щодо зміни розмірів податків, які справляються до бюджетів та формують їх доходну частину, що визначені податковим та бюджетним законодавством, є однаковими.

Отже, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Також, згідно із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-ІV (Закон №1160).

У статті 8 Закону №1160 визначено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

В той же час ст. 13 Закону №1160 регламентовано, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові (ст. 35 Закону №1160).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1160 громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю.

Статтею 36 Закону №1160 визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

-відсутній аналіз регуляторного впливу;

- проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що проект рішення Кузьминської сільської ради від 31.01.2017 року №1 «Про внесення змін до рішення сесії Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік» та саме рішення офіційно оприлюднено відповідачем.

Як слідує зі змісту позову та заперечення на адміністративний позов, подане самим відповідачем, ПАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" дізналось про існування спірного рішення лише з листа виконавчого комітету сільської ради №29 від 01.02.2017 року, який отримано товариством 14.02.2017 року.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки відповідачем при прийнятті спірного рішення недотримано порядку встановленого Законом України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності", то дане рішення в частині його оскарження є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.4 зі ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, колегія суддів вважає, що при прийнятті додаткового судового рішення, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, у зв'язку з чим оскаржуване рішення необхідно змінити.

Відносно вимоги апелянта щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів вказує на наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

Отже, за подання заяви про винесення додаткового судового рішення та апеляційної скарги на додаткове судове рішення, судовий збір не справляється.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що при поданні апеляційної скарги позивачем, сплачено 2400 грн. судового збору.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача помилково сплаченого позивачем судового збору та звертає увагу ПАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", що для повернення судового збору, останньому необхідно звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 252, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" задовольнити частково.

Додаткове рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" до Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області про визнання нечинним рішення змінити.

Доповнити його резолютивну частину абзацом наступного змісту:

"Визнати нечинним з моменту його прийняття, пункт 6 положення про плату за землю на території Кузьминської сільської ради, що є додатком 3 до рішення Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21, зі змінами внесеними рішенням Кузьминської сільської ради від 31.01.2017 року №1 «Про внесення змін до рішення сесії Кузьминської сільської ради від 15.06.2016 року №21 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кузьминської сільської ради на 2017 рік», яким ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлено у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області. "

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.