Ухвала суду № 75174050, 09.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про роз'яснення судового рішення

Справа № 802/84/18-а

09 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

за участю: секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

заявника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії по спірних питаннях, пов'язаних призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій при УПФ України у місті Вінниця №111 від 22.12.2017 р.; стягнуто на користь ОСОБА_2 704,80 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці.

19 березня 2018 року до Вінницького окружного адміністративного суду представником позивача ОСОБА_1 подано заяву про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги адвоката.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовлено, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення, залишено без змін.

02 липня 2018 року представником позивача подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду, в якій останній просить роз'яснити зміст мотивувальної частини постанови, у якій суд апеляційної інстанції зазначив про факт відсутності у матеріалах даної адміністративної справи заяви представника позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення та не навів і не спростував позицію представника апелянта, викладену у апеляційній скарзі з приводу помилкового розуміння та ототожнення місцевим адміністративним судом понять "гонорар адвоката" та "фактичні витрати, пов'язані із виконанням доручення".

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву та просить її задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши доводи зазначеної заяви, колегія суддів вважає, що заява позивача про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Відтак, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності й викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню й без такого роз'яснення його важко виконати або існує значна ймовірність неправильного його виконання.

Водночас, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2018 року у справі №826/13542/15.

Таким чином, вищезазначене свідчить, що роз'яснено може бути постанову або ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, згідно статей КАС України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вичерпного переліку критеріїв для визначення незрозумілості рішення правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана норма передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню.

Як слідує з заяви про роз'яснення судового рішення, представник позивача вказує, що суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови зазначив факт відсутності заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення.

В матеріалах справи, дійсно є заява, датована 12.02.2018 року про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення судового рішення. При цьому, в рішенні колегія суддів не заперечує факту існування даної заяви взагалі, а вказує лише на те, що представник позивача під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з заявою про неможливість до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, не звертався.

Так, відповідно до ч.3 ст. 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами п.10 ч.1 ст. 180 КАС України, заяви та клопотання учасників справи, суд вирішує у підготовчому судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи 26.01.2018 року суд першої інстанції однією ухвалою відкрив провадження та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження, а отже представник позивача не мав можливості подати заяву до закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Разом з тим, як видно зі змісту рішення суду першої інстанції від 14.03.2018 року розгляд справи по суті відбувався в відкритому судовому засіданні, і розгляд клопотань та заяв в даному випадку відповідно до ст.204 КАС України здійснюється на стадії відкриття судового засідання, однак у вказаному рішенні про розгляд заяви представника позивача про неможливість до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, не зазначено.

Що стосується заяви від 12.02.2018, то в ній вказано, що представник позивача з об'єктивних причин не може надати суду докази понесених довірителем судових витрат, оскільки за умовами договору, сума гонорару сплачується після проголошення судового рішення. При цьому в заяві відсутні посилання на докази, які б свідчили про неможливість до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки договір про надання правової допомоги від 10.01.2018 не містить умови про те, що гонорар сплачується після винесення рішення по справі.

Крім того, як вже зазначалось в постанові від 20.06.2018, згідно розрахунку суми гонорару від 15.03.2018, як до так і після подання вказаної заяви ОСОБА_1, надавалась позивачу правова допомога до розгляду позову по суті: з 8.01.2018 - попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 200 грн.; 9.01.2018 вивчення та правовий аналіз матеріалів справи - 200 грн.; 10.01.2018 р. - підготовка адміністративного позову - 700 грн.; 15.01.2018 - підготовка клопотання про забезпечення позову -400 грн.; 12.02.18 - прийняття участі у попередньому судовому засіданні -500 грн.; 12.02.2018 - вивчення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву - 400 грн. І сам лише факт складання розрахунку після вирішення спору в суді не може свідчити про неможливість складення його до закінчення судових дебатів, так як і складання акту-передачі наданих послуг.

Щодо ототожнення понять "гонорар адвоката" та "фактичні витрати, пов'язані з виконанням доручення", то суд керувався не лише п.2.8 договору про авансування фактичних витрат, а й надав правову оцінку розрахунку суми гонорару адвоката за надану професійну правничу допомогу, акту-передачі наданих послуг від 15.03.2018 року та дійшов висновку, що будь-яких обставин, що перешкоджали позивачу провести оплату гонорару за виконану роботу, відповідно до умов договору, представником позивача ОСОБА_1 не наведено.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів вважає, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року є зрозумілою, а зміст її резолютивної частини ґрунтується на висновках мотивувальної частини.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, згідно статей КАС України.

Керуючись статтями 254, 321,325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 р. у справі № 802/84/18-а.

Ухвала набирає законної сили з в порядку ст. 325 КАС України та підлягає касаційному оскарженню відповідно до ст.ст. 328, 329 КАС України .

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.