Постанова № 75173786, 04.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

04 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/199/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Панов М.М.) від 28.02.2018 р. (повний текст рішення складений 26.04.2018 р.) по справі № 820/199/18

за позовом ОСОБА_2

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський»

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила: скасувати рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. про визнання переказу коштів (транзація), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 р. в сумі 100092,21 грн., з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 98032000220964 від 13.04.2016 р. на рахунок № НОМЕР_2», що належить позивачу (ІПН НОМЕР_1) нікчемним; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_2, ОСОБА_2, НОМЕР_1(ІПН), саме 100092,21 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 р. по справі № 820/199/18 позовні вимоги задоволено.

Відповідач, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.04.2016 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ідентифікаційний код 39140702) через повіреного ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений Договір № 980032000220964. Відповідно до якого, на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський». Відповідно до договору було внесено на поточний рахунок 100000 гривень, що були передані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковому центру». Внесення коштів підтверджується квитанцією № 142901 від 13.04.2016 р. на 5000 грн. та договором про внесення змін від 17.05.2016 р. до договору № 980-032000220964 на 95000 гривень.

Відповідно до умов Договору, Сторона повертає грошові кошти та відсотки Позивачу на рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_2. Проте позивачем зазначено, що ПАТ «Банка Михайлівський» не проінформував її про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Судом першої інстанції також встановлено, що 19.05.2016 р. було здійснено дострокове повернення коштів на поточний рахунок позивача відповідно до вищезазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошима. Факт зарахування коштів на рахунок Позивача підтверджується Довідкою про стан рахунку № НОМЕР_3 № ЗГ1(К)/4742 від 02.09.2016 р..

В той же час, листом № ЗГ1(К)/4742/1 від 02.09.2016 р., позивача було повідомлено про нікчемність правочину, а саме, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 р. в сумі 100092,21 грн., з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-032-000-220-964 від 13.04.2016 р. на рахунок № НОМЕР_3», що належить позивачу є нікчемним. Лист було надіслано позивачу 20.07.2017 р.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що саме по собі отримання ПАТ «Банк Михайлівський» коштів на рахунки згідно з укладеними позивачем договорами не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними, оскільки це не суперечило чинному законодавству. Станом на дату перерахування коштів на рахунок позивача, у банку були відсутні будь-які підстави відмовити у зарахуванні коштів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 р. № 14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 р. прийнято рішення № 812 про запровадження з 23.05.2016 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 12.07.2016 р. № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 р. до 12.07.2018 р. включно, а 15.07.2016 р. почались виплати гарантованої суми вкладникам, але ОСОБА_2 не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Підставою для не включення позивача до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, слугував висновок Уповноваженої особи про нікчемність правочину у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок виконання умов договору, що суперечить вимогам законодавства.

Колегія суддів зазначає, що згідно із ст. 73 Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій (п. 7 ч. 1 ст. 73); віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного (п. 12 ч. 1 ст. 73).

Постановою Національного банку України від 17.08.2012 р. № 346 затверджене Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, яке (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначає підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також у разі застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи.

При цьому, відповідно до п.п. 1.3 п. 1 розділу 1 цього Положення «обмеження операцій» це тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій з урахуванням установлених обмежень за видом/обсягом/сумою/колом клієнтів/регіоном.

Постановою Правління Національного банку України № 917/БT від 22.12.2015 р. до ПАТ «Банк Михайлівський» застосовані заходи впливу - банк на строк до 180 днів віднесений до категорії проблемних, з метою фінансового оздоровлення для банку запроваджені певні обмеження в здійсненні окремих видів операцій, зокрема, - не допускати проведення будь-яких операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів укладених до набрання чинності цієї постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Національного банку України від 23.05.2016 р. № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних та 23.05.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 р. по 22.06.2016 р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

Наказом Уповноваженої особи ФГВ від 24.05.2016 року № 27/1 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.

Наказом від 01.06.2016 року № 42/2 Уповноваженою особою ФГВ затверджено висновки Комісії, викладені у Акті № 2, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 р. платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у загальному розмірі 1298015973,74 грн у відповідності до положень пунктів 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI та на підставі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів до таких транзакцій.

У зв'язку із чим, позивача включено до переліку фізичних осіб, по яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) по перерахуванню коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр»

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

У відповідності до частини 6 цієї статті, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI.

Згідно частини 5 ст. 27 Закону № 4452, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

У відповідності до п.п. 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 року № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 ч. 4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Згідно п.п. 2, 4 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

За змістом ч. 1 ст. 35 Закону № 4452-VI здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

В силу вимог ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав доказів, які б безспірно посвідчували ту обставину, що уклавши 19.05.2016 р. саме з позивачем договір банківського рахунку № НОМЕР_3 ПАТ «Банк Михайлівський» здійснив операцію, з порушенням вимог законодавства, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку або на умовах, що передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг (пільг) окремим кредиторам.

При цьому, перерахування коштів з рахунку ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» на поточний рахунок позивача було здійснено 19.05.2016 р., тобто до прийняття рішення Національним банком України від 23.05.2016 р. № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» та прийняття Виконавчою дирекцією Фонду рішення № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» та рішення від 13.06.2016 р. № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судова колегія зазначає, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Згідно ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі.

Згідно п. 1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку позивача, ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» зі свого розрахункового рахунку ініціювало повернення коштів згідно договору № 980-032000220964 від 13.04.2016 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 вказаної статті, правочин може бути віднесений до нікчемного у випадку, якщо банк вчинив за таким договором певні дії (відчужив майно, здійснив оплату, прийняв зобов'язання, переоформив договір, тощо).

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на суму коштів, які переказувались, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (далі - Інструкція № 22).

Відповідно до п.1.4 гл.1 Інструкції № 22 розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень, і строків їх подання до банку.

Оскільки ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Відповідно до п. 5.4.3. договору 13.04.2016 року № 980-032000220964 ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» мав право на дострокове повернення коштів позивачу в будь-який момент дії договору.

За таких підстав, у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо перерахунку коштів з рахунку ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» на рахунок позивача.

Крім того, 15.11.2016 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» (набрав чинності 19.11.2016 р.).

Розділ X «Прикінцевих та Перехідних положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнений пунктом 15 такого змісту:

«До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи, як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому, банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняне до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування, у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників».

Доказів повідомлення позивачки під розпис про непоширення на кошти, що були нею залучені на виконання умов договору від 13.04.2016 р. № 980-032000220964 у розмірі 100000,00 грн. та процентів по договору, гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», матеріали справи не містять.

Таким чином, у зв'язку з законодавчими змінами, позивач прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг».

Крім того, у розумінні ст. 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником банку, а кошти, які надійшли на його рахунок як вкладника за договором банківського рахунку є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.

Наведені обставини свідчать про безпідставність доводів апелянта про невключення позивача до переліку вкладників у зв'язку з укладенням договору з ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр».

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо нікчемності договору банківського вкладу, як такого, що мав на меті штучне створення умов для отримання коштів від Фонду, оскільки на час укладання договору та здійснення транзакцій, згідно його умов, сторони не знали та не могли знати про прийняття у майбутньому рішення про ліквідацію банку та введення у ньому тимчасової адміністрації.

Також слід зазначити, що перераховані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» кошти на поточний рахунок позивача, перейшли у його власність.

В розумінні ст. 177 Цивільного кодексу України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, а тому ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини та ст. 41 Конституції України є непорушними до тих пір, поки не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом

Посилання апелянта на постанову НБУ № 917/БТ від 22.12.2015 р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», якою були встановлені обмеження щодо здійснення кредитних операцій, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що така постанова адресована посадовим особам Банку, а не вкладникам, а відтак невиконання посадовими особами Банку постанови НБУ, навіть якщо і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність правочину.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені обмеження для ПАТ «Банк Михайлівський».

Негативні наслідки при невиконанні банком рішень Національного банку України щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів (вкладників), а тому позивач не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) фінансової установи та зазнавати на підставі цього негативних наслідків.

Крім того, умови обслуговування поточного рахунку відкритого позивачу, згідно договору банківського вкладу «Суперкапітал» № 980-032000220964 від 13.04.2016, не містять жодних обмежень щодо надходження коштів на рахунок позивача від інших осіб.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кошти, які надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», є вкладом, а на позивача поширюються гарантії вкладників щодо відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 р. по справі № 820/199/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 р. по справі № 820/199/18 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 р. по справі № 820/199/18 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва

Повний текст постанови складений та підписаний 09.07.2018 року.