Постанова № 75173295, 06.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 537/5672/16-аХарківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука, м.Кременчук, від 29.06.2017, суддя Хіневич В.І., , повний текст складено 04.07.17 по справі № 537/5672/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 337 від 07.11.2016р. щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити з 01 вересня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позову зазначив, що 31 серпня 2016 року позивачу виповнилось 55 років. Згідно записів у трудовій книжці позивач працював понад 12 років 6 місяців на посадах електрозварника, газоелектрозварника та електрогазозварника, які віднесені до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Загальний трудовий стаж позивача більше 30 років, а тому він має право на пенсію за віком на пільгових умовах праці на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 03 листопада 2016 року звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 337 від 07 листопада 2016 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за відсутності необхідного пільгового стажу роботи, встановленого законодавством. Вважає дане рішення незаконним, безпідставним та таким, що порушує його конституційні права та свободи.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.06.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Скасовано рішення Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 337 від 07.11.2016р. щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити з 01 вересня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за його заявою від 03.11.2016 року пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що в трудовій книжці позивача відсутні записи стосовно того, що він має право на пільгове пенсійне забезпечення, а тому для підтвердження пільгового стажу згідно Списку № 2 позивачем було надано до управління відповідні довідки. Проте надані позивачем довідки, в підтвердження пільгового стажу, не відповідають вимогам Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383. Просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017р. апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задоволено частково. Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.06.2017р. по справі № 537/5672/16-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано рішення Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 337 від 07.11.2016р. щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.11.2016 р. про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішеннями попередніх інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Верховного суду від 20.03.2018р. касаційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 537/5672/16-а скасовано. Справу № 537/5672/16-а передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Від позивача по справі до суду надійшла заява в якій просить апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін . Також просить розгляд справи провести за відсутності позивача та його представника.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до протокольної ухвали від 22.05.18 у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 31 серпня 2016 року позивачу виповнилося 55 років, а тому 03 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 337 від 07 листопада 2016 року ОСОБА_1 підтверджено пільговий стаж у розмірі 11 років 02 місяці 25 днів, який складається з наступних періодів: 06.03.1979р. - 12.10.1979р., 12.11.1979р. - 22.04.1980р., 12.05.1980р. - 09.06.1982р., 22.06.1982р. - 23.09.1983р., 09.10.1984р. - 17.01.1989р. (за вказаний період уточнюючою довідкою «ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» від 20.02.2014р. №4/46 підтверджено, що ОСОБА_1 фактично був зайнятий повний робочий день у пільгових умовах праці, передбачених Списком № 2, 03 роки 07 місяців 10 днів), 23.01.1989р. - 31.01.1990р., 01.02.1991р. - 31.12.1991р., 14.03.1997р. - 30.05.1998р., 01.07.1998р. - 31.07.1998р.

Разом з тим, Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи в ремонтно-будівельному управлінні тресту «Рембуднафтохім» з 04.10.1983р. по 03.10.1984р. та в кооперативі «Будівельник» з 01.02.1990р. по 31.01.1991р., оскільки позивачем не надано уточнюючі довідки вказаних підприємств по причині знищення бухгалтерської документації, а до Трудового архіву від даних підприємств документи з особового складу на зберігання не надходили.

Вказані періоди роботи було зараховано відповідачем до загального трудового стажу позивача, проте не було зараховано до пільгового стажу за Списком №2, що дає право на пенсію на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач мотивував відмову зарахувати спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу виключно тим, що відомості, зазначені в трудовій книжці є, на його думку, неповними, зокрема в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи стосовно того, що він має право на пільгове пенсійне забезпечення та відсутні відомості про роботу повний робочий день.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з безпідставності не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоди роботи в ремонтно-будівельному управлінні тресту «Рембуднафтохім» з 04.10.1983р. по 03.10.1984р. та в кооперативі «Будівельник» з 01.02.1990р. по 31.01.1991р. та наявності обов'язку у відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі за текстом Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абз. 1 п. «б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі за текстом Закон №1788-ХІІ) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно абз. 3 ст. 13 Закону №1788-ХІІ за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на момент звернення за призначенням пенсії загальний стаж позивача складав 35 років 03 місяці 18 днів.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Колегією суддів встановлено, що професія газозварник та електрозварник проходить за Списком №2, розділ ХХХІІІ Загальні професії (у всіх галузях господарства).

Так, Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, розділом XXXІІ «Загальні професії» передбачені газозварники та їх підручні; електрозварники та їх підручні.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, розділом ХХХІІІ «Загальні професії» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні та ручному зварюванні, на півавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, розділом XXXІІІ «Загальні професії» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, розділом XXXІІІ «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Як встановлено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

У відповідності до п.1 даного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2 Порядку № 637).

03 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 N 18-1(далі - Порядок № 18-1).

Згідно п.п. 3, 4 даного Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 07.11.2016 р. № 337 ОСОБА_1 підтверджено пільговий стаж роботи на посадах електрозварника у розмірі 09 років 01 місяці 27 днів, який складається з підтверджених рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.04.2015 р. № 104 періодів, а саме: 06.03.1979р. - 12.10.1979 р., 12.11.1979 р. - 22.04.1980 р., 22.06.1982 р. - 23.09.1983 р., 09.10.1984 р. - 17.01.1989 р., 23.01.1989р. - 31.01.1990р., 01.02.1991 р. - 31.12.1991 р., 14.03.1997 р. - 30.05.1998 р., 01.07.1998 р. - 31.07.1998 р. та відмовлено у підтвердженні за період роботи з 01.06.1998 р. по 31.06.1998 р. (а.с.4, 41-43).

Також відповідачем на підтвердження пільгового стажу позивача щодо інших періодів роботи, було надано до суду рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.08.2016 р. № 172, яким позивачу було підтверджено пільговий стаж за період 01.02.1991 р. по 31.12.1991 р. та відмовлено в зарахуванні періоду з 01.01.1992 р. по 21.08.1992 р.

Крім того, відповідачем надано рішенням від 07.11.2016 р. № 337, відповідно до якого позивачу, фактично, підтверджено пільговий стаж роботи в розмірі 11 років 02 місяців 25 днів, з врахуванням строкової військової служби.

Відповідно до абз. 2 п.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю.

Таким чином, строкова військова служба підлягає зарахуванню до спірного пільгового стажу позивача.

Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи в ремонтно-будівельному управлінні тресту «Рембуднафтохім» з 04.10.1983р. по 03.10.1984р. та в кооперативі «Будівельник» з 01.02.1990р. по 31.01.1991р., оскільки позивачем не надано уточнюючі довідки вказаних підприємств по причині знищення бухгалтерської документації, а до Трудового архіву від даних підприємств документи з особового складу на зберігання не надходили.

Вказані періоди роботи було зараховано відповідачем до загального трудового стажу позивача, проте не було зараховано до пільгового стажу за Списком №2, що дає право на пенсію на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач мотивував відмову зарахувати спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу виключно тим, що відомості, зазначені в трудовій книжці є, на його думку, неповними, зокрема в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи стосовно того, що він має право на пільгове пенсійне забезпечення та відсутні відомості про роботу повний робочий день.

Суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, оскільки чинне законодавство в період 04.10.1983р. по 03.10.1984р. та з 01.02.1990р. по 31.01.1991р. не встановлювало обов'язок заносити до трудової книжки записи про роботу повний робочий день та про право особи на пільгове пенсійне забезпечення.

Натомість право на пенсію за віком на пільгових умовах надається особі за результатами атестації робочого місця та за умови якщо професія (виконувана робота) передбачена списком № 2, до 21 серпня 1992 року законодавством не було передбачено атестацію робочих місць.

У відповідності з пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політикиУкраїни № 383 від 18.11.2005р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Під час визначення права позивача на пенсію за періоди з 04.10.1983р. по 03.10.1984р. та з 01.02.1990р. по 31.01.1991р. застосуванню підлягає Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. У вказаному списку професія «газоелектрозварника», тобто робота, яку позивач виконував у вказані періоди, відсутня. Однак, розділом ХХХII вказаного списку, - «загальні професії …», - передбачені професії газозварника та електрозварника. Професія газоелектрозварника поєднує в собі і професію газозварника і професію електрозварника. Відтак, позивач має право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки його професія (виконувана в період з 04.10.1983р. по 03.10.1984р. та з 01.02.1990р. по 31.01.1991р. робота) була передбачена списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. Вказаний список містить лише посилання на назву професій газозварник та електрозварник, жодних інших обов'язкових умов чи показників для визначення права особи на пільгове пенсійне забезпечення - не містить.

У трудовій книжці ОСОБА_1 щодо спірного періоду містяться наступні записи:

- з 04.10.1983р. по 03.10.1984р. позивач працював в ремонтно-будівельному управлінні тресту «Рембуднафтохім» газоелектрозварником 6 розряду в відділі головного механіка;

- з 01.02.1990р. по 31.01.1991р. позивач працював газоелектрозварником в кооперативі «Будівельник».

Колегія суддів зазначає, що записи про роботу позивача у РБУ трест «Рембуднафтохім» та в кооперативі «Будівельник» виконані належним чином, а найменування професій, зазначені в трудовій книжці повністю відповідають найменуванню професій, зазначеним у Списку № 2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, а тому суд вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість зарахувати стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію, по трудовій книжці.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у позивача є стаж роботи, який дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2, оскільки він складає більше 12 років і 6 місяців, а тому відповідачем неправомірно відмовлено в призначенні пільгової пенсії.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, повинен визнати стаж роботи позивача ОСОБА_1 в ремонтно-будівельному управлінні тресту «Рембуднафтохім» з 04.10.1983р. по 03.10.1984р. та в кооперативі «Будівельник» з 01.02.1990р. по 31.01.1991р., як такий, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З урахуванням вищенаведеного, пільгового стажу який визнало Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, враховуючи те, що до 21 серпня 1992 року законодавством не було передбачено атестацію робочих місць у позивача достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Щодо посилань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в апеляційній скарзі на те, що позивачем не підтверджено наявність пільгового стажу за періоди роботи з 04.10.1983р. по 03.10.1984р., з 01.01.1992р. по 30.05.1994р., з 01.06.1994 по 29.07.1996р., з 01.08.1996р. по 12.03.1997р. з 03.08.1998 р. по сьогодні , колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, відносно того, що за періоди роботи позивача починаючи з 21 серпня 1992 року необхідна наявність документів підтверджуючих атестацію робочих місць, проте даний факт жодним чином не впливає на вирішення справи по суті, оскільки у позивача, як встановлено вище, достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 без врахування зазначених відповідачем періодів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зі змісту наданих відповідачем рішень Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 07.11.2016 р. та Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.04.2015 р. № 104, від 16.08.2016 р. № 172 № 337 не вбачається прийняття будь-якого рішення щодо періодів роботи позивача, а саме: з 04.10.1983 р. по 03.10.1984 р., з 01.06.1994 р. по 29.07.1996 р., з 01.08.1996 р. по 12.03.1997 р., з 03.08.1998 р. та по теперішній час.

Таким чином, рішення щодо підтвердження пільгового стажу або щодо відмови в підтвердженні зазначених вище періодів роботи позивача відповідачем не приймалось.

Також колегія суддів зазначає, що Верховний суд приймаючи рішення про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 537/5672/16-а, виходив з того, що суд апеляційної інстанції, коли скасував оскаржуване рішення і зобов'язав управління ПФУ повторно розглянути заяву позивача, не висловив правову позицію щодо повноти і всебічності фактичних обставин справи і правильності застосування норм матеріального і процесуального права, але у формі постанови обмежився вказівкою зобов'язати управління ПФУ провести повторну перевірку обставин, щодо яких, як згадано вище, суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку. В контексті конкретних обставин цієї справи суд апеляційної інстанції насправді не захистив стверджуваного порушення прав позивача.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В даному випадку, на переконання колегії суддів, обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача, шляхом зобов'язання Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити з 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 за його заявою від 03.11.2016 року пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», цілком відповідає завданням адміністративного судочинства, які задекларовані в ст. 2 КАС України.

Тому, у суду є всі законні підстави зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити з 01 вересня 2016 року ОСОБА_1, за його заявою від 03.11.2016 року пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Такий висновок суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, згідно якого суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Також відповідно до висновку Верховного суду від 07.02.2018р. по справі № 275/615/17 обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача (шляхом перерахунку розміру пенсії з моменту її нарахування) цілком відповідає завданням адміністративного судочинства, які задекларовані в ст. 2 КАС України.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.06.2017 по справі № 537/5672/16-а залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Л.В. Тацій