Постанова № 75172965, 04.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4366/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (прийняте у м. Львові суддею Сакалошем В.М.; складене у повному обсязі 27 квітня 2018 року) в адміністративній справі № 813/4101/17 за позовом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування листа-вимоги,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі - Департамент ЖГІ ЛМР) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним і скасувати лист-вимогу Західного офісу Держаудитслужби від 21.06.2017 за № 06-15м/4080 «Щодо усунення порушень законодавства» Департаментом ЖГІ ЛМР.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що вартість виконаних робіт на об'єктах підтверджена відповідними актами, які підписані без зауважень особою, що здійснювала технічний нагляд, а також підрядною організацією, у відповідності до проектно-кошторисної документації, договірної ціни та згідно із фактично виконаними роботами.

Також, актом ревізії не підтверджено завищення вартості робіт та зайвої сплати коштів за послуги з технічного нагляду в сумі 32,9 тис. грн.

Під час придбання житла порушень не допущено, так як квартири були придбані на конкурсних засадах, за найнижчими із запропонованих цінами, при тому, що міською програмою вартість придбання 1 кв. м житла встановлена не була, а за опосередкованою вартістю спорудження 1 кв. м. житла у місті Львові придбати квартиру неможливо. Квартири у ОСОБА_2 та ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Ваш дім» були придбані за ціною вищою, ніж оціночна вартість, так як ціни визначались на договірних засадах.

Крім того, зазначає, що було порушено порядок проведення ревізії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив Західний офіс Держаудитслужби, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та за неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно, при тому, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до плану роботи на І квартал 2017 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 17.02.2017, 24.02.2017 та 07.04.2017, виданих начальником Західного офісу Держаудитслужби, відповідно до повідомлення про початок ревізії, направленого листом від 06.02.2017 № 06-15м/860, у період з 23.02.2017 по 19.05.2017 посадовими особами Західного офісу Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту ЖГІ ЛМР за період з 01.01.2014 по 31.01.2017, про що складено акт ревізії від 26.05.2017 за № 06-24/07 (далі - Акт ревізії).

На підставі Акта ревізії, відповідно до встановлених порушень відповідач 21.06.2017 склав лист-вимогу за № 06-15м/4080 «Щодо усунення порушень законодавства», якого було надіслано на адресу Департаменту ЖГІ ЛМР та отримано останнім 27.06.2017.

Вважаючи зазначений лист-вимогу протиправним, Департамент ЖГІ ЛМР оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що ревізія проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства. Крім того, вимога Західного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства від 21.06.2017 за № 06-15м/4080 порушує права та законні інтереси позивача, оскільки спрямована на коригування роботи Департаменту ЖГІ ЛМР та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, а тому є обов'язковою для останнього.

При цьому суд зазначив, що відповідачем не було допущено жодних порушень та збитки міському бюджету не заподіювались.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Правові засади діяльності Західного офісу Держаудитслужби визначаються Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення), а також Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ), статтею 1 якого визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно із пунктами 1, 4, 6 Положення центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондують із приписами статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право, зокрема:

пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7);

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10);

при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-ХІІ законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка є обов'язковою лише в частині, яка спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом як власне органу Держаудитслужби, так і юридичної особи, яку перевіряли.

Разом з тим, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не адміністративний позов підконтрольної установи про визнання листа-вимоги протиправним.

З матеріалів справи видно, що оспорюваний лист-вимога вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх відшкодування; інших порушень, пов'язаних з корегуванням роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, у вимозі не зазначено, тому перевірку обґрунтованості вимог контролюючого органу має здійснювати суд, що розглядає позов про стягнення відповідних збитків, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права висловленій, зокрема, у постановах від 13.05.2014 № 21-89а14, від 20.05.2014 № 21-93а14, від 10.02.2015 № 21-632а14, від 23.06.2015 № 21-358а15.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року в адміністративній справі № 813/4101/17 скасувати.

У задоволенні позову Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування листа-вимоги відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. М. Судова-Хомюк Постанова складена у повному обсязі 09 липня 2018 року.