Постанова № 75172899, 03.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11729/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Asbis-Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень та постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 11.08.2017 року №55, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.08.2017 року №106 та від 11.08.2017 року №107.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постанова та рішення винесенні відповідачем на підставі перевірки, яка проводилась із порушенням законодавства, зокрема за відсутності погодження Держпродслужби та за відсутності директора, що є порушенням частини другої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

При цьому, на думку позивача відсутній сам факт порушення, який нібито зафіксовано в акті перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про накладення штрафних санкцій №55 від 11.08.2017.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.08.2017 №106.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.08.2017 №107.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що вимога щодо оформлення наказів і направлень на проведення перевірок врегульовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а сам порядок перевірок встановлений спеціальним Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Так, під час проведення перевірки з'ясовувалось питання неналежного застосування знака відповідності технічному регламенту, обов'язок щодо доведення органу ринкового нагляду відповідності такої продукції встановленим вимогам покладено саме на суб'єкта господарювання, а не на суб'єкта владних повноважень.

Крім того, позивач відмовився від отримання та підписання Акту перевірки характеристик продукції від 13.07.2017 №43, тому у позивача відсутні підстави стверджувати про проведення перевірки не у присутності суб'єкта господарювання.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у позивача, відповідач зобов'язаний неухильно дотримуватись, зокрема, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно частини четвертої статті 4 вказаного Закону у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

Доводи апелянта щодо підстав застосування штрафних санкцій у випадку наявності однієї одиниці продукції позивач вважає безпідставними, оскільки продукція з однаковою назвою може бути від різних постачальників, та її неможливо встановити без ідентифікації.

Крім того, ТОВ «Asbis-Україна» не несе відповідальності за дії вчинені будь-яким іншим підприємством, зокрема ТОВ «Сінап Україна».

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 12 липня 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у місті Києві проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 13.07.2017 № 43 та протокол від 13.07.2017 № 43 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі - Протокол) (а.с. 20-24).

На підставі викладеного відповідачем прийнято:

- постанову №55 від 11.08.2017 про накладення штрафних санкцій у розмірі 8 500 грн (а.с. 14-15);

- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.08.2017 №106 (далі - Рішення №106) у вигляді вимоги привести продукцію у відповідність (а.с. 16-17);

- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.08.2017 №106 (далі - Рішення №107) у вигляді тимчасової заборони надання продукції на ринку (а.с. 18-19).

Вищезазначені рішення та постанова ґрунтуються на виявлених порушеннях зафіксованих у акті перевірки, а саме розміщення національного знаку відповідності у формі еліпса на продукції: «мобільний телефон Apple Iphone 7» ТМ «Apple», «мобільний телефон Apple Iphone 6S» ТМ «Apple», «мобільний телефон Apple Iphone 6S Plus» ТМ «Apple», що є порушенням вимог статті 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», пункту 30 Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального обладнання) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 № 679, пункту 1 «Опис знака відповідальності технічним регламентам» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1184, пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», тобто введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі нанесення знакам відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були допущені суттєві порушення порядку проведення перевірки, що є окремою підставою для задоволення позову. Крім того, оскільки відповідачем не надано доказів ведення в обіг позивачем продукції із порушенням встановлених технічним регламентом вимог, тому вказане свідчить про безпідставне застосування до позивача штрафних санкцій та вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів спірними рішеннями та постановою.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Порядок здійснення державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції регламентується Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

Згідно частини першої статті 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Статтею 7 Закону №2735-VI суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і органів доходів і зборів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, органів доходів і зборів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), а в межах здійснення ринкового нагляду - також правами, визначеними Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону №2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Таким чином, відповідач, як орган ринкового нагляду, зобов'язаний проводити перевірку характеристик продукції на підставі наказів та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За правилами частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є::

1) подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

2) виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

3) перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

4) звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

5) неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

6) доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

7) настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для проведення перевірки позивача стало направлення №1697 від 10.07.2017 на проведення перевірки, видане на основі листа Держпродспоживслужби України від 22.06.2017 №ЦА-151/6255-17 (далі - Лист Держпродспоживслужби) (а.с. 25-26).

Однак, серед підстав для проведення перевірки, відсутній лист центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Відтак, лист центрального органу виконавчої влади не є погодженням, необхідним для належної ініціації проведення перевірки.

Крім того, такий лист Держпродспоживслужби виданий за зверненням Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві щодо розповсюдження продукції іншим суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінап Україна» (ТОВ «Сінап Україна»).

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Однак, відповідачем не надано до суду доказів звернення фізичних осіб із скаргою щодо продукції позивача, а також наявності згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) на проведення такої позапланової перевірки позивача.

Також, відповідач не надав доказів присутності уповноваженої особи під час перевірки.

Доводи апелянта про те, що позивач відмовився від отримання та підписання Акту перевірки характеристик продукції від 13.07.2017 №43 та на направленні на перевірку наявний підпис представника позивача, тому вказане свідчить про хибність тверджень ТОВ «Asbis-Україна» про проведення перевірки не у присутності суб'єкта господарювання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в акті перевірки відсутнє прізвище та посада представника позивача, який був присутній під час здійснення позапланового заходу.

Крім того, отримання направлення на перевірку не свідчить про присутність особи під час проведення такої перевірки.

З огляду на встановлені обставини справи, відповідачем порушено порядок проведення перевірки позивача, що є окремою підставою для задоволення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 31.01.2018 року у справі №826/13573/13-а (№ К/9901/6114/18).

Щодо виявлених відповідачем під час перевірки продукції порушень, слід зазначити нступне.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до Акту перевірки ТОВ «Asbis-Україна» не надало підтвердження того, що він не вводив в обіг продукцію: «Мобільний телефон Apple Iphone 7» ТМ «Apple», «Мобільний телефон Apple Iphone 6S» ТМ «Apple», «Мобільний телефон Apple Iphone 6S Plus» ТМ «Apple», яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: неналежне застосування знака відповідності технічному регламенту нанесене на пакування зображення розтягнуто по горизонталі (має форму еліпсу) (акт перевірки характеристик продукції від 01.06.2017 року №16 складений Держпродслужбою в м. Києві) (а.с. 21).

Вказаний висновок був зроблений відповідачем на підставі проведеної перевірки ТОВ «Сінап Україна», за результатами якої виявлено продукцію із порушенням встановлених вимог Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального обладнання) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 згідно видаткової накладної ТОВ «Asbis-Україна» №1532 від 02.02.2017 про продаж ТОВ «Сінап Україна»: «Стільникового телефону Iphone 7 Plus 128 gb Silver Model A1784», «Стільникового телефону Iphone 7 32gb Gold Model A1778», «Стільникового телефону Iphone 7 128gb Gold Model A1778» (а.с. 28).

Однак, визначений перелік продукції із видаткової накладної, не відповідає переліку продукції, визначеної в Акті перевірки.

Надані відповідачем до суду першої інстанції ксерокопії фотоматеріалів суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки з них не можливо ідентифікувати продукцію та її походження (а.с. 102-104).

У свою чергу, позивачем надано декларації про відповідність продукції технічному регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального обладнання) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 (а.с. 68-89).

Відповідно до пункту 30 Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального обладнання) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Укрїни від 24.06.2009 на пристроях, які відповідають усім визначеним для них вимогам, повинен бути нанесений національний знак відповідності, зазначений у пункті 7 цього Технічного регламенту. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважена ним особа - резидент України чи постачальник.

У разі застосування процедури оцінки відповідності відповідно до пунктів 25, 26 або 27 цього Технічного регламенту до національного знака відповідності додається номер призначеного органу згідно з реєстром таких органів. Усі інші позначки, що можуть бути нанесені на пристрій, не повинні погіршувати видимість та розбірливість національного знака відповідності.

Національний знак відповідності наноситься на пристрій та/або на етикетку, тару, упаковку (у разі її наявності), експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Пристрій не повинен мати жодних позначок, які є подібними до національного знака відповідності та можуть ввести в оману щодо наявності або відсутності національного знака відповідності.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», визначено, що введення в обіг - це надання продукції на ринку України в перший раз.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів ведення в обіг позивачем продукції із порушенням встановлених технічним регламентом вимог, тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставне застосування до позивача штрафних санкцій та вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 09 липня 2018 року.