Постанова № 75172834, 06.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4612/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Онишкевича Т.В.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року, ухвалене суддею Дерех Н.В., 12:04:47 год, м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 23 квітня 2018 року, у справі за позовом Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

04.01.2018 року позивач - Державне підприємство «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 21.11.2016 року №0002661200, яким зобов'язано сплати штраф у розмірі 43 780,00 грн.;

Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 12.01.2017 року №0000011200, яким зобов'язано сплати штраф у розмірі 64 699,00 грн.;

Головного управління ДФС у Тернопільській області від 13.09.2017 року №0030501206, яким зобов'язано сплати штраф у розмірі 110 668,00 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем подавалися до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області Розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями та декларації за такі періоди: розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за І квартал від 19.08.2016 року, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за три квартали 2016 року від 09.11.2016 року, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за три квартали 2016 року від 23.11.2016 року, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за І квартал 2017 року від 06.08.2017 року. При цьому, виходячи із матеріалів перевірки, а також розрахунку штрафних санкцій, позивачем порушені граничні строки сплати частини чистого прибутку, що є порушенням вимог п.57.1 ст.57 ПК України.

Суд першої інстанції посилається на те, що якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст.126 ПК України. Крім того, у разі погашення узгодженого грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків на суму податкового боргу нараховується пеня згідно норм ст.129 ПК України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його винесеним з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Державне підприємство «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що у контролюючого органу відсутні підстави для притягнення підприємства до відповідальності у вигляді застосування до нього фінансових санкцій, оскільки платіж (частина прибутку (доходу), що відраховується державними підприємствами до бюджету, не є податковим зобов'язанням, хоча декларування та сплата цього платежу (код 21010100) здійснюється у порядку, передбаченому для податку на прибуток підприємств, а контроль за його відрахуванням покладено на Державну фіскальну службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету». Така позиція висвітлена у відповідних листа та роз'ясненнях ДФС, в чому числі у індивідуальній податковій консультації від 02.04.2018р. №1326/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, отриманій від ДФС згідно запиту ДП «Кременецьке УПРГ» у встановленому законом порядку. На сьогодні, дана індивідуальна податкова консультація розміщена на офіційному сайті ДФС у розділі «Законодавство», а також на інших численних інтернет-ресурсах для використання іншими господарюючими суб'єктами у їх діяльності. Однак, судом першої інстанції в порушення норм матеріального права не взято до уваги дану податкову консультацію. Пояснення суду неможливості даної індивідуальної податкової консультації поширювати свою дію на правовідносини, що виникли до її надання є неправомірними. Така думка суду не відповідає нормам чинного законодавства.

Апелянт стверджує, що неправомірність застосування до ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» місцевими органами ДФС штрафних санкцій за невчасну сплату платежу: частина прибутку (доходу), що відраховується державними підприємствами до бюджету було закріплено раніше, нормами податкового законодавства, а не 02.04.2018р. - в момент надання відповідної індивідуальної податкової консультації. У контролюючого органу відсутні підстави для притягнення підприємства до відповідальності у вигляді застосування до нього фінансових санкцій, оскільки даний платіж не є податковим зобов'язанням.

Крім того, звертає увагу, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущенні порушення норм процесуального законодавства, а саме: безпідставно відмовлено у задоволенні заяви ДП «Кременецьке УПРГ» про відвід судді Дерех Н.В., оскільки були присутні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. Зазначає, що суддя Дерех Н.В. брала участь у розгляді іншої справи №819/1728/17 за позовом ТУ ДФС у Тернопільській області до ДП «Кременецьке УПРГ», за результатами розгляду якої позовні вимоги позивача були задоволені повністю. До складу позовних вимог входило стягнення нарахованих штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень на заборгованість частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами. Зауважує, що зазначені повідомлення-рішення є предметом розгляду поточної справи. Таким чином, суддя Дерех Н.В. попередньо уже прийняла рішення стосовно ДП «Кременецьке УПРГ», яким стягнула з підприємства нараховані штрафні санкції на невчасно сплачену частину чистого прибутку (доходу), при цьому невірно застосувавши норми матеріального права, ототожнюючи поняття заборгованості по частині чистого прибутку з податковим боргом.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що Державне підприємство «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» є державним унітарним підприємством, основним видом діяльності, у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань, є розподілення газоподібного палива через (локальні) трубопроводи (код КВЕД 35.22).

21 листопада 2016 Кременецькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» щодо своєчасності сплати грошових зобов'язань, задекларованих у податковій звітності з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті державними унітарними підприємствами об'єднаннями за перший квартал - три квартали 2016 року, за наслідками яких складено акт №1851 12/39460902 від 21.11.2016 року.

На підставі вказаного акта, за порушення строку сплати грошового зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку державного підприємства, визначеного п.57.1 ст.57 ПК України, контролюючим органом винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення «Ш» від 21.11.2016 року №0002661200, яким ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» нараховано штрафні санкції у розмірі 43 780,00 грн.

28 грудня 2016 року Кременецькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку ДП «Кременецьке управлінш постачання та реалізації газу» щодо своєчасності сплати грошових зобов'язань, задекларованих у податковій звітності з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті державними унітарними підприємствами об'єднаннями за перший квартал, три квартали 2016 року, за наслідками яких складено акт №221/19-09-12/39460902.

На підставі вказаного акта, за порушення строку сплати грошового зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку державного підприємства, визначеного п.57.1 ст.57 ПК України, контролюючим органом винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення «Ш» від 12.01.2017 року № 0000011200, яким ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» нараховано штрафні санкції у розмірі 64 699,00 грн.

04 вересня 2017 року за наслідками проведення камеральної перевірки ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» щодо своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за I квартал 2016 року та І квартал 2017 року ГУ ДФС у Тернопільській області складено акт №560/19 05/39460902 від 04.09.2017 року.

На підставі вказаного акта винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення «Ш» від 13.09.2017 року №0030501206, яким ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», за порушення строку сплати грошового зобовязання зі сплати частини чистого прибутку державного підприємства, визначеного п.57.1 ст.57 України, та на підставі ст.126 глави 11 розділу II ПК України зобов'язано сплатити штраф у сумі 110 668,00 грн.

Відповідно до п. 4 ст.62 Господарського кодексу України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначені Законом України «Про управління обєктами державної власності» №185-V від 21.09.2006 року (далі - Закон №185-V).

Частиною 1 ст.11-1 вказаного Закону встановлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до ст.1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 16 лютого 2011 року було прийнято постанову №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджет», якою передбачено, що контроль за справлянням надходжень до бюджету по коду бюджетної класифікації 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність» покладено саме на Державну податкову службу та Державну фінансову інспекцію (за результатами ревізій та перевірок).

Згідно із п.17 ч.2 ст.29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Водночас, додатком 1 «Доходи державного бюджету на 2016 рік"» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 року передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність по коду класифікації доходу бюджету віднесено до коду 21010000 групи надходжень 20000000 «Неподаткові надходження».

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України №138 від 23.02.2011 року (далі - Порядок № 138).

Відповідно до п.1 Порядку № 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Пунктами 2, 3 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Форму розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затверджено наказом Держаної податкової адміністрації України №285 від 16.05.2011 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 643/19381 від 31.05.2011року)

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Тобто, частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності, розраховується за правилами бухгалтерського обліку та формою розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та декларується і сплачується у строк та в порядку, передбачені для податку на прибуток підприємств.

В свою чергу, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, регулюються Податковим кодексом України, стаття 1 якого визначає їх вичерпний перелік, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Водночас, згідно з п.49.19 ст.49 ПК України якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду. Для цілей Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом Кодексу.

Таким чином, державні унітарні підприємства та їх об'єднання визначають частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, згідно із формою розрахунку, яка затверджена Державною податковою службою, та подають її до органу державної податкової служби, на який покладено контроль за справляння цього платежу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Отже, з аналізу норм чинного законодавства слід зробити висновок, що як Порядок № 138, так і обов'язок подавати до податкового органу відповідні розрахунки, передбачений наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011р. №285, не поширюється на державні та комунальні підприємства, які здійснюють сплату частину прибутку до бюджету у розмірах установлених відповідними місцевими радами.

На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції відрахування частини прибутку державних і комунальних підприємств не належать до податків і зборів, їх розмір не визначається в податкових деклараціях, хоча податкові органи контролюють сплату відрахувань частини прибутку відповідно до згаданого Порядку №138 та Постанови Кабміну від 16.02.2011р. №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету».

В розрізі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що хоч строки сплати частини прибутку, встановлені у п. 2 Порядку №138, відповідають строкам сплати податку на прибуток, а подання держпідприємствами розрахунків частини прибутку здійснюється за формою, визначеною наказом Держаної податкової адміністрації України №285 від 16.05.2011 р., відповідальність за їх несплату ПК України не передбачена, оскільки частина чистого прибутку не є податком чи збором.

Тобто, у разі несплати таких платежів не виникає податкова застава на майно, закріплене за підприємством. Щодо їх сум не можуть здійснюватися заходи примусового стягнення боргу, передбачені ПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначений платіж, а саме: частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету підприємствами, перелік та розмір яких встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та Законом України №185-V, хоча і є обов'язковим до сплати цими підприємствами, не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначеного статями 9 та 10 ПК України, а тому вказаний платіж не є податковим платежем.

Враховуючи це, а також норми ст.126 ПК України, положеннями якої визначено наслідки порушення правил сплати (перерахування) податків, колегія суддів не вбачає наявності законних підстав у податкового органу для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки платіж (частина прибутку (доходу)), що відраховується державними підприємствами до бюджету, не є податковим зобов'язанням, хоча декларування та сплата цього платежу (код 21010100) здійснюється у порядку, передбаченому для податку на прибуток підприємств, а контроль за його відрахуванням покладено на Державну фіскальну службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України №106 від 16.02.2011 року «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обовязкових платежів) та інших жоходів бюджету».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 822/2400/17 (адміністративне провадження №К/9901/10372/18), а також з позицією Державної фіскальної служби України, викладеною в листі № 1310/6/99-99-15-02-02-15 від 24.01.2017 року "Щодо визначення частини чистого прибутку (доходу) податковим боргом».

Між тим, за приписами пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, частина чистого прибутку не є податковим зобов'язанням або ж штрафною (фінансовою) санкцією, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, та не є санкцією за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідно не може бути податковим боргом.

Отже, враховуючи відсутність таких обов'язкових елементів, як суми грошового зобов'язання та встановленого ПК України строку його сплати, застосування до платника податків штрафу за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку на підставі п.126.1 ст.126 ПК України є безпідставним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не було допущено порушення вимог п.57.1 ст.57 ПК України, оскільки як встановлено вище, такий платіж, як частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету підприємствами, хоча і є обов'язковим до сплати цими підприємствами, але не є включеним до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначеного статями 9 та 10 ПК України, а тому і не є податковим платежем.

За таких обставин заявлені позивачем суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.317 КАС України, є підставою для скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі №819/25/18 скасувати та прийняти нову псотанову, якою позов Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.11.2016 року № 0002661200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 12.01.2017 року № 0000011200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.09.2017 року № 0030501206.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Р. Б. Хобор Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 09.07.2018р.