Постанова № 75172527, 03.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/951/18 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Бабенка К.А.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- зобов'язати Новгород-Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи на посаді монтажника стальних та залізобетонних конструкцій на підприємствах: 5 років 5 місяців, 19 днів (з 11.11.1982 по 27.06.1986 з коефіцієнтом 1,6) в Пуровському будівельно-монтажному управлінні (Росія); 1 рік 2 місяці 2 дні (з 19.06.1991 по 21.08.1992) в кооперативі «Восход»; 1 місяць 7 днів (з 05.12.1992 по 12.01.1993) в СФ ТОО «Умрекс (Росія); 6 місяців 23 дні (з 13.01. 1993 по 06.08.1993) в СФ ТОО «Умрекс» (Росія); 7 місяців 25 дні (з 07.08.1993 по 01.04.1994) в ВСМО «Запсибенергоспецмонтаж» (Росія); 1 рік 4 місяці 26 дні (з 17.06.1994 по 13.11.1995) - фірма «Орбіта» (Росія) та розглянути питання призначення позивачу пенсії на пільгових умовах з 03.01.2017 згідно п. «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням цього стажу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що з досягненням віку та маючи право на пенсію за Списком № 2 позивач в січні 2017 року звернувся до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за призначенням пенсії з 03.01.2017 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

02.08.2017 позивач звернувся до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з письмовою заявою для підтвердження трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Листом 18.08.2017 № 4441/02-01 відповідачем відмовлено позивачу в підтвердженні пільгового стажу роботи на посаді монтажника сталевих і залізобетонних конструкцій у ВАТ «Шостхімбуд» з 18.07.1986 по 30.04.1991 та на посаді монтажника з 19.06.1991 по 26.11.1992 у фірмі «Восход». Рішення щодо підтвердження стажу роботи на посаді монтажника сталевих і залізобетонних конструкцій за період роботи в Пуровському будівельно-монтажному управлінні з 17.08.1993 по 27.06.1986 Комісією не прийняте через відсутність документів, які б підтверджували ліквідацію підприємства без визначення правонаступника (а.с.15-16).

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач працював на посадах, які відносяться до Списку № 2, однак відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не зарахував пільговий стаж, як наслідок протиправно не призначив та не виплачує позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач під час виникнення спірних правовідносин та прийнятті рішення щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу позивача, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства України, оскільки позивачем не надано відповідачу у повному обсязі всіх необхідних передбачених законом документів, які б підтверджували ліквідацію підприємства без визначення правонаступника.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону України, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Статтею 100 вищевказаного Закону України передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до ст. 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Окрім цього, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи, а саме копією трудової книжки позивача підтверджується, що ОСОБА_2 з 11.11.1982 прийнятий монтажником 2 розряду в Пуровське будівельно-монтажне управління, з 17.08.1983 позивачу присвоєний 3 розряд монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, з 26.04.1986 позивачу присвоєний 4 розряд монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій. Звільнений з роботи з 27.06.1986. З 18.07.1986 позивач прийнятий в управління механізації будівництва тресту «Шостхімбуд» монтажником ЗБК на об'єкти, що будуються вперше. З 01.12.1989 присвоєний 5 розряд, звільнений з роботи з 05.05.1991. З 19.06.1991 позивач прийнятий в кооператив монтажником 5 розряду, звільнений з роботи з 26.11.1992. Також позивач працював монтажником 5 розряду з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій в наступних періодах: з 05.12.1992 по 12.01.1993 - СФ ТОО «Умрекс» (Росія); з 13.01.1993 по 06.08.1993 - СФ ТОО «Умрекс» (Росія); з 07.08.1993 по 01.04.1994 - ВСМО «Запсибенергоспецмонтаж» (Росія) та з 17.06.1994 по 13.11.1995 - фірма «Орбіта» (Росія) (а.с.9-14).

На підтвердження пільгового стажу роботи у вищезазначених підприємствах позивачем, крім трудової книжки до відповідачів були надані відповідні архівні довідки, про що не заперечувалося останніми.

Також, факт роботи позивача в Пуровському будівельно-монтажному управлінні підтверджується архівною довідкою про заробітну плату від 01.02.2017 № С-259 (а.с.17).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Новгород-Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України безпідставно не включило до пільгового стажу ОСОБА_2 стаж роботи на посаді монтажника стальних та залізобетонних конструкцій на підприємствах: 5 років 5 місяців, 19 днів (з 11.11.1982 по 27.06.1986 з коефіцієнтом 1,6) в Пуровському будівельно-монтажному управлінні (Росія); 1 рік 2 місяці 2 дні (з 19.06.1991 по 21.08.1992) в кооперативі «Восход»; 1 місяць 7 днів (з 05.12.1992 по 12.01.1993) в СФ ТОО «Умрекс» (Росія); 6 місяців 23 дні (з 13.01. 1993 по 06.08.1993) в СФ ТОО «Умрекс» (Росія); 7 місяців 25 дні (з 07.08.1993 по 01.04.1994) в ВСМО « 3апсибенергоспецмонтаж» (Росія); 1 рік 4 місяці 26 дні (з 17.06.1994 по 13.11.1995) - фірма «Орбіта» (Росія), що дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому позов підлягає задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо посилань апелянта про те, що оскільки атестація робочих місць на підприємствах не проводилась, то зарахування пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є неможливим, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з Порядком проведення атестації робочих за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації чи установи в строки, передбачені колективним договором але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 352/547/16а.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Бабенко К.А.

Повний текст постанови виготовлений 09.07.2018.