Постанова № 75172516, 03.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/11077/17 Суддя (судді) першої інстанції: Токова С.Є.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 04 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради про поновлення виборчих прав внутрішньо переміщеної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати незаконним рішення Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (органу ведення Державного реєстру виборців) про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну виборчої адреси у Державному реєстрі виборців, що містяться у відповіді Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради.

2) зобов'язати Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради (органу ведення Державного реєстру виборців) внести дані до Державного реєстру виборців про зміну виборчої адреси ОСОБА_3 згідно з відомостями про місце знаходження (місце постійного проживання) ОСОБА_3, що вказані у довідці про реєстрацію ОСОБА_3, як внутрішньо переміщеної особи.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з початку 2014 року в Україні виникли обставини загрози національній безпеці країни, у зв'язку з чим діють обмеження прав людини щодо свободи пересування (це стосується переміщення цивільного населення на території Криму та окупованих територій Сходу України, а також з цих територій в інші регіони України), щодо права власності, щодо права на місцеве самоврядування.

Позивач внаслідок вище наведених обставин був змушений покинути своє місце проживання, оскільки життя і здоров'я, особисті права і свободи на непідконтрольній Україні території знаходяться у небезпеці, і на цей час позивач взятий на облік державою як ВПО та у його паспорті залишилась відмітка про реєстрацію місця проживання на непідконтрольній території, але місце його фактичного постійного проживання зазначене у довідці про взяття на облік як ВПО за адресою: АДРЕСА_1.

Він є громадянином України, виборцем, включеним до Державного реєстру виборців, та має намір здійснювати свої виборчі права.

Оскільки він не може реалізувати свої виборчі права на непідконтрольній Україні території, то звернувся до відповідача з заявою про зміну виборчої адреси з проханням видати відповідний наказ, однак на дану заяву отримав відповідь з відмовою у зміні виборчої адреси.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 04 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що оскільки він не може реалізувати свої виборчі права на непідконтрольній Україні території, постійно проживає за новою виборчою адресою, тому звернувся до відповідача з заявою про зміну виборчої адреси та додав копію довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, що засвідчує місце проживання.

При цьому, за правилами статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Однак, відповідач обмежив конституційні права та свободи позивача, відмовивши у задоволенні заяви про зміну виборчої адреси.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що частиною другою статті 8 Закону України «Про Державний реєстр виборців» встановлено, що виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Згідно статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документом, до якого вносяться відомості про місце проживання є: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Таким чином, довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції не входять до вищезазначеного переліку.

Відтак, виборчою адресою позивача є адресою, де зареєстровано його місце проживання, відомості про яку занесено до паспорта громадянина України - АДРЕСА_2.

При цьому, позивач не звернувся до відповідного виконавчого органу із заявою про перереєстрацію місця проживання та не отримав відповідний документ, який підтверджує реєстрацію місця проживання.

Крім того, місце проживання переміщеної особи не є місцем реєстрації такої особи. А місце голосування і виборча адреса не є тотожними поняттями.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 згідно даних паспорту громадянина України зареєстрований у АДРЕСА_2 (а.с. 5).

У відповідності до довідки № 7102002032 від 27.11.2014 він є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце перебування якої є АДРЕСА_1 (а.с. 6).

28 листопада 2017 року позивач звернувся до Відділу ведення Державного реєстру виборців із заявою про видачу наказу про зміну його виборчої адреси у Державному реєстрі виборців та включення його до списку виборців на місцевих виборах за виборчою адресою (а.с. 7).

Листом від 28.11.2017 №382/11 ОСОБА_3 відмовлено у розгляді його заяви, оскільки згідно Закону України «Про Державний реєстр виборців» документами, до яких вносяться відомості про місце проживання громадян України, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України. Натомість довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, до якого вносяться відомості про місце перебування особи. При цьому, у паспорті позивача, який пред'явлено відділу ведення Державного реєстру виборців Соснівського району департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, відсутні відомості про реєстрацію місця проживання за адресою, вказаною у заяві про зміну виборчої адреси (а.с. 8).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки довідка № 7102002032 від 27 листопада 2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує факт реєстрації позивача за вказаною адресою, а тому позивач не належить до територіальної громади м. Черкаси, оскільки місцем його реєстрації в паспорті громадянина України зазначена інша адреса, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Закон України «Про Державний реєстр виборців» від 22.07.2007 №698-V (далі - Закон №698-V) визначає правові та організаційні засади створення і ведення єдиного Державного реєстру виборців в Україні, що являє собою автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему, призначену для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створену для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України

Відповідно до частин першої-другої статті 20 Закону №698-V кожен виборець у разі зміни його персональних даних, зазначених у частині першій статті 6 та пунктах 1 і 4 частини першої статті 7 цього Закону, може особисто звернутися до органу ведення Реєстру відповідно до своєї виборчої адреси із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі. До заяви додаються документи (копії документів), що підтверджують ці зміни. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред'являються органу ведення Реєстру.

У разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою заяву, до якої додаються документи (копії документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця.

Згідно з частиною четвертою вказаної статті у разі звернення виборця із заявою щодо зміни виборчої адреси орган ведення Реєстру вивчає обґрунтованість заяви.

За підсумками вивчення керівник органу ведення Реєстру може прийняти таке рішення:

1) видати наказ про внесення до Реєстру зміни щодо виборчої адреси виборця (якщо зміна виборчої адреси виборця відбувається в межах території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру);

2) звернутися за допомогою засобів автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру до органу ведення Реєстру за попередньою виборчою адресою виборця про необхідність внесення змін щодо виборчої адреси виборця (якщо попередня виборча адреса виборця не належить до території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру);

3) відмовити виборцю у внесенні зміни до його виборчої адреси.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертаючись з заявою від 28.11.2017 до відповідача просив внести зміни щодо його виборчої адреси у Державному реєстрі виборців та включити його до списку виборців на місцевих виборах за виборчою адресою: вул. Бидгощська, 1 в м. Черкаси (а.с. 6).

Відповідно до частини другої Закону №698-V виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 згідно паспорту громадянина України зареєстрований у АДРЕСА_2 (а.с. 5).

Доказів про зняття з реєстрації за вказаною адресою матеріали справи не містять.

Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на відомості про місце його постійного проживання, що вказані у довідці про його реєстрацію як внутрішньо переміщеної особи, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщена особа реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців».

Таким чином, в разі оголошення початку виборчого процесу, позивач, з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», мав би змогу реалізувати своє виборче право за місцем тимчасового проживання без зміни виборчої адреси у Державному реєстрі виборців.

За правилами пункту 1 частини п'ятої статті 14 Закону № 698-V органом ведення Реєстру є у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату районної, районної у місті державної адміністрації.

Статтею 26 Закону № 698-V визначено порядок складання попередніх списків виборців, а статтею 28 вказаного Закону передбачено порядок складання уточнених списків виборців.

При цьому, у відповідноcті до частин першої-другої статті 8 Закону № 698-V виборча адреса виборця визначається згідно з цією статтею та є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці.

Виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У свою чергу, згідно статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» під реєстрацією слід розуміти внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У відповідності до частин другої-третьої статті 3 Закону України «Про місцеві вибори» документом, який посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах є: 1) паспорт громадянина України; тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).

Належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання його на відповідній території визначається його зареєстрованим місцем проживання.

Частиною третьої статті 7 Закону № 698-V визначено, що за мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах чи референдумі, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі. Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за зверненням громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, за місцем їх перебування оформляються і видаються органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, довідки, що підтверджують місце їх перебування. Такі довідки видаються громадянам у день звернення на підставі паспорта громадянина України чи іншого документа, до якого згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вносяться відомості про реєстрацію місця проживання, та письмової заяви, в якій зазначається адреса, за якою громадянину може бути вручена офіційна кореспонденція. При цьому відомості (відмітка) про місце перебування такої особи не вносяться до її паспорта.

Таким чином, довідка № 7102002032 від 27 листопада 2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує факт реєстрації позивача за вказаною адресою, відтак позивач не належить до територіальної громади м. Черкаси, оскільки місцем його реєстрації в паспорті громадянина України зазначена інша адреса.

Доводи апелянта про те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а тому відповідач повинен внести зміни до виборчої адреси у Державному реєстрі виборців, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки місце проживання внутрішньо переміщеної особи не є місцем реєстрації такої особи, а місце голосування і виборча адреса не є тотожними поняттями.

Відтак, незалежно від того чи відбувається на даний час виборчий процес у громаді, де фактично мешкає внутрішньо переміщена особа чи ні, позивач не має право на зміну виборчої адреси у Державному реєстрі виборців на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, при цьому в разі оголошення початку виборчого процесу, позивач, з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», має змогу реалізувати своє виборче право за місцем тимчасового проживання без зміни виборчої адреси у Державному реєстрі виборців.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.05.2017 (справа К/800/17163/17).

Посилання апелянта на необхідність розгляду позову в порядку статті 274 КАС України, яка регламентує особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на наступні обставини справи.

Частиною першою статті 274 КАС України визначено, що право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.

При цьому, згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01.11.2013 №15 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом» під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб'єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення.

Пов'язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.

Суди повинні враховувати, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 КАС України (в редакції до 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється лише на спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів, і які розглядаються за особливостями, встановленими статтями 172 - 179 КАС України (в редакції до 15.12.2017). Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.

Таким чином, спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів, розглядаються за особливостями, встановленими статтями 273-279 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку спір виник поза межами виборчого процесу, тому підстави для застосування особливостей, визначених окремою главою КАС України в даному випадку - відсутні.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 04 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 09 липня 2018 року.