Постанова № 75172282, 27.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2018 рокусправа № 804/7452/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

за участю:

представника позивача: Жуленко І.О.,

представника відповідача: Глазунової А.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Криворізького районного військового комісаріату

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, (суддя суду першої інстанції О.В. Єфанова), прийняте у відкритому судовому засіданні о 11 годині 39 хвилин в м. Дніпро, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» до Криворізького військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в :

10 листопада 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «АСС» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: визнати протиправною перевірку Криворізького районного військового комісаріату та внесення ТОВ «АСС» до графіку перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій Криворізького району Дніпропетровської області.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства включено позивача до графіку перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій, оскільки підприємство не було завчасно повідомлено про вчинені відповідачем протиправні дії та відповідач не мав на це законних підстав. Також, позивач зазначає, що перевірка наявності та технічного стану транспортних засобів Криворізького районного військового комісаріату є заходом державного нагляду (контролю) та підпадає під дію ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності». Крім, того, як зазначає позивач, 20.09.2017 року відповідачем вже було проведено перевірку стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів. Проведення повторної перевірки протягом планового року не допускається, тому включення позивача до графу перевірки з питань наявності та технічного стану транспортних засобів є протиправним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним внесення ТОВ «АСС» до графіку перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій Криворізького району Дніпропетровської області на 2017 рік. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 20 вересня 2017 року Криворізьким РВК було проведено перевірку стану військового обліку військовозобов'язаних та призовників, відповідно до вимог Постанови КМУ №921, а перевірка мобілізації готовності транспортних засобів і техніки проводиться на підставі постанови КМУ від 28 грудня 2000 року. Тобто, чинним законодавством передбачено різні види перевірок, які проводяться військовими комісаріатами, у складі двох різних комісій. Перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки проводиться за окремими графіками та планами, що розробляються військовими комісаріатами та доводяться районними військовими комісаріатами до відома керівників підприємств. Відповідачем було вчинено всі визначені законом дії по підготовці проведення перевірки, та включення позивача до плану графіку перевірок мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки, тому підстави для задоволення позову, на думку відповідача, відсутні.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що відповідач є органом, що здійснює державний нагляд (контроль) в сфері господарської діяльності, тому вони не мала права на проведення перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки на ТОВ «АСС».

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.10.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АСС» отримано повідомлення від 19.10.2017р. №3218 про проведення відповідачем 30.10.2017р. перевірки наявності та технічного стану транспортних засобів, які перебувають на обліку в Криворізькому районному військовому комісаріаті.

Також, до вказаного повідомлення було надано копію затвердженого графіку перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій Криворізького району, Дніпропетровської області на 2017 рік, відповідного до якого перевірка позивача призначена на 30.10.2017р..

Вважаючи рішення відповідача щодо включення позивача до графіку перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій Криворізького району, Дніпропетровської області на 2017 рік та дії щодо проведення перевірки протиправними, останній звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки є заходами контролю в сфері господарської діяльності підприємств, тому з огляду на те, що на підставі ст. 2 ЗУ «Про тимчасові особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарській діяльності» встановлено мораторій на проведення перевірок, відповідач не мав право на внесення позивача до графіку перевірок мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.

Військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

Порядок виконання військово-транспортного обов'язку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 2000 року №1921 затверджено Положення про військово-транспортний обов'язок.

Це Положення визначає порядок виконання військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.

Дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів.

Відповідно до п. 6 Положення, військово-транспортний обов'язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Пунктами 18-20 Положення встановлено, що транспортні засоби і техніка підприємств, установ та організацій, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, підлягають не частіше одного разу на рік, але не рідше трьох разів на п'ять років в мирний час перевірці їх мобілізаційної готовності представниками військових комісаріатів.

Перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки проводиться за окремими графіками та планами, що розробляються військовими комісаріатами, погоджуються з місцевими держадміністраціями, затверджуються обласними військовими комісаріатами та доводяться районними (міськими) військовими комісаріатами до відома керівників підприємств, установ та організацій.

До перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки також можуть залучатися уповноважені представники місцевих держадміністрацій, органів військового управління, військових формувань.

Керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити доступ представників військових комісаріатів до транспортних засобів і техніки для проведення перевірки їх мобілізаційної готовності.

За результатами перевірки складається акт у чотирьох примірниках, один з яких подається місцевій держадміністрації, другий - підприємству, установі чи організації, транспортні засоби і техніка яких перевірялися, третій - військовому комісаріату, четвертий - військовій частині (підрозділу), установі чи організації військового формування, для яких призначені транспортні засоби і техніка, що перевірялися.

На підставі результатів перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки та пропозицій військових комісаріатів щодо підвищення рівня мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки місцеві держадміністрації розглядають питання щодо повноти та якості виконання військово-транспортного обов'язку керівниками підприємств, установ та організацій і у разі потреби вживають заходів до підвищення рівня мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки, про що видають відповідні розпорядження і доводять їх до відома керівників підприємств, установ та організацій і військових комісаріатів.

Отже, з огляду на зазначені норми права, перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки не є заходом контролю в сфері господарської діяльності підприємства, а є заходом контролю мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі, яка включає в себе проведення заходів пов'язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що на користь того, що перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки не є заходом контролю в сфері господарської діяльності свідчать і приписи ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльсноті», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частина 4 ст. 2 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить вичерпний перелік органів, уповноважених на здійснення заходів у сфері державного контролю (нагляду) в сфері господарської діяльності, суд зазначає, що військові комісаріати у вказаному переліку - відсутні.

Отже, як видно з приписів ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки не є заходом державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності, оскільки по-перше: вказаний захід не направлений на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а по-друге: органи військового комісаріату не є органами уповноваженими Законом на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, що заходи перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки на ТОВ «ААС» є заходом державного контролю в сфері господарської діяльності, таким чином необґрунтованим є висновок суду і про те, що мобілізаційну перевірку не могло бути призначено у зв'язку з мораторієм встановленим ЗУ «Про основні засади в сфері господарської діяльності».

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що факт попереднього проведення на ТОВ «АСС» перевірки стану військового обліку військовозобов'язаних та призовників не може бути перешкодою для проведення перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки на підприємстві, оскільки зазначені заходи є різними заходами військового контролю мобілізаційної готовності держави, та провадяться окремо один від одного на основні різних Положень, затверджених КМУ.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наявні в матеріалах справи документи, свідчать про те, що під час призначення перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів та техніки на ТОВ «АСС», відповідачем було дотримано вимоги Положення, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 2000 року №1921, зокрема план - графік перевірок затверджений в.о. Голови райдержадміністрації, а Криворізький РВК 19.10.2017 року попередив ТОВ «АСС» про проведення перевірки 30.10.2017 року, відтак доводи позивача про порушення відповідачем порядку призначення перевірки не відповідають дійсним обставинам справи.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «АСС» відсутні, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати, та прийняти нову постанову про відмову в задоволення адміністративного позову.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Криворізького районного військового комісаріату - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у справі №804/7452/17 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 червня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай