Рішення № 75171526, 04.07.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1751/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 липня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участі:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: Подворного Д.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.02.2018 року №175 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення інспектора роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення попередження про неповну посадову відповідність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.02.2018 року №175 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Вважає, що твердження, зазначені у висновку службового розслідування, що під час затримання ОСОБА_3 він наніс останньому удари по тілу є надуманими, які не відповідають дійсним обставинам справи, які суперечать всім показанням учасників події, присутніх на відеозаписі, а також суперечать показанням ОСОБА_3, який особисто заперечив факт нанесення йому ударів чи тілесних ушкоджень.

Звертає увагу суду на те, що службовими особами Департаменту патрульної поліції грубо порушено строк проведення службового розслідування, так як останньою датою його закінчення є 05.01.2018. Зазначає, оскільки останньою законною датою закінчення службового розслідування є 05.01.2018, крайнім строком можливого притягнення до дисциплінарної відповідальності є - 05.02.2018. Наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності датовано 09.02.2018, тобто особами які проводили службове розслідування порушено строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Зауважує, що під час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не встановлено будь-яких конкретних дій ОСОБА_1, спрямованих на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, не встановлено самого факту нанесення ударів, про яке стверджують у висновку службового розслідування його учасники, крім того відсутні будь-які шкідливі наслідки між його діями під час притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та, відповідно і відсутній причинний зв'язок.

Позивач вважає наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.02.2018 року №175 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" протиправним, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного порушення, а застосовані позивачем заходи були законними, необхідними, пропорційними та ефективними.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні, та наданому до суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що в ході проведення службового розслідування у відповідності до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, здійснено перевірку щодо доповіді старшого лейтенанта поліції Турі С.О. та встановлено наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 та ч. 5 ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 4, 6 розділу 3 «Правил етичної поведінки поліцейських».

Наявність в діях позивача дисциплінарного проступку підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, що наявні у матеріалах службового розслідування, зокрема, відеозаписом з місця затримання водія автомобіля «ВАЗ 2101» - ОСОБА_3 та відеозаписом отримання пояснень останнього по суті його затримання.

Вказав, що опитаний командир роти №2 УПП в Хмельницькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 пояснив, що «старший лейтенант поліції ОСОБА_1 затримав водія автомобіля «ВАЗ 2101» - ОСОБА_3 шляхом застосування заходів фізичного впливу», що узгоджується із дослідженими в ході службового розслідування відеозаписами.

Доводи позивача щодо фальсифікації матеріалів розслідування вважає безпідставними, так як відеозаписами та поясненнями командира роти №2 УПП в Хмельницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5, які узгоджуються між собою, доводять скоєння позивачем дисциплінарного проступку, за яке він був притягнутий до відповідальності спірним наказом.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 06 листопада 2017 року на адресу керівництва УПП у м. Хмельницькому ДПП для вирішення по суті надійшов рапорт інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Хмельницькому ДПП старшого лейтенанта поліції Турі С.О. про те, що ним в ході перегляду відеозапису за 28.10.2017 з відео реєстратора службового автомобіля «Toyota Prius», д.н.з. «НОМЕР_2», було виявлено факт можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 2 батальйону УПП у м. Хмельницькому ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразилось у безпідставному застосуванні заходів фізичного впливу відносно гр. ОСОБА_3

За вказаним фактом, наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.12.2017 року №5946 призначено службове розслідування.

26 січня 2018 року начальником УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції О.О. Костенко затверджено Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразилось у безпідставному застосуванні заходів фізичного впливу стосовно гр. ОСОБА_3

Відповідно до матеріалів справи та висновку службового розслідування, встановлено, що переглядом вказаного у рапорті інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Хмельницькому ДПП старшого лейтенанта поліції Турі С.О. відеозапису під назвою ""2017_1028_014222_999", встановлено, що відеозапис розпочинається о 01 год. 42 хв. 20 сек. 28.10.2017, про що свідчить відповідне цифрове значення в правому нижньому кутку екрану. В лівому нижньому кутку екрану знаходиться цифрове позначення 11_08179, що свідчить про номерний знак службового автомобіля, а саме НОМЕР_3, на якому встановлено відео реєстратор.

Відеозапис починається з того, що по дорозі рухається службовий автомобіль, попереду рухається легковий автомобіль червоного кольору, схожий на транспортний засіб марки «ВАЗ». За відблисками на капоті службового автомобіля помітно, що увімкнені проблискові маячки синього та червоного кольорів. Проїхавши АЗС, автомобіль червоного кольору перетинає подвійну суцільну лінію та певний час рухається по зустрічній смузі.

На роздоріжжі вищевказаний транспортний засіб повертає наліво, після чого водій не впоравшись із керуванням, з'їжджає з проїжджої частини. Із даного автомобіля вибігає особа чоловічої статі та починає тікати. Об 01 год. 44 хв. 24 сек. із службового автомобіля, що здійснював переслідування, вибігає працівник поліції та біжить за водієм. Дорогу водію, який тікає перекриває інший службовий автомобіль. Працівник поліції, який біг за водієм, його наздоганяє та затримує його, внаслідок чого останній падає на узбіччя дороги. Об 01 год. 44 хв. 35 сек. вищевказаний працівник поліції наносить два удари правою ногою по тулубу водія, під час нанесення ударів до даного працівника поліції підходить ще три працівники поліції та тягнуть громадянина на проїжджу частину. Об 01 год. 44 хв. 47 сек. поліцейський, який затримав водія наносить чотири удари правою ногою в область тулуба водія. Далі із службового автомобіля, з якого велася відеозйомка, виходить ще один працівник патрульної поліції та підходить до них.

Після надходження вказаного рапорту 08.11.2017 було здійснено виїзд до місця проживання гр. ОСОБА_3 для опитування останнього. Але гр. ОСОБА_3 відмовився надавати будь-які пояснення, посилаючись на ст. 63 Конституції України. Разом з тим під час розмови із гр. ОСОБА_3 він повідомив, що дійсно 28.10.2017 його було затримано працівниками УПП у м. Хмельницькому ДПП та під час затримання дані працівники нанесли йому декілька ударів. Дану розмову було записано на нагрудну відеокамеру серії DМ № 4348.

В ході службового розслідування було встановлено, що керував службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3, командир роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_5, що підтверджує пояснення останнього.

Також, під час перегляду вищезгаданого відеозапису встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_5 перебував у вказаному службовому автомобілі під час того, як старший лейтенант поліції ОСОБА_1 застосовував заходи фізичного впливу, а саме наносив удари ногою гр. ОСОБА_3 (коли останній знаходиться на землі). Під час застосування вказаних заходів фізичного впливу старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стосовно гр. ОСОБА_3 біля нього перебувають інспектори роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанти поліції ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які не припинили протиправні дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

З цих підстав, у висновку службового розслідування стосовно ОСОБА_1 наведено наступний висновок: за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 та ч. 5 ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 4, 6 розділу 3 Правил етичної поведінки поліцейських, разом з тим наказом ДПП № 20 від 02.01.2018 інспектору роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було оголошено догану, тому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектору роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголосити попередження про неповну посадову відповідність.

На підставі викладеного, пунктом 1 наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09 лютого 2018 року №175, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 та ч. 5 ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 4, 6 розділу 3 Правил етичної поведінки поліцейських, разом з тим наказом ДПП № 20 від 02.01.2018 інспектору роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було оголошено догану, тому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектору роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено попередження про неповну посадову відповідність.

Правомірність винесеного наказу №175 від 09 лютого 2018 року року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Конституцією України, положеннями Закону України "Про Національну поліцію", та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

- поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

В силу п.3, п.4 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань, в тому числі, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до п. 9 Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-ІV (із наступними змінами).

На момент прийняття оскаржуваного рішення Дисциплінарний статут Національної поліції ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, до оскаржуваних відносин застосовуються норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Так, ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За змістом ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, попередження про неповну посадову відповідність.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України унормовано порядок накладання дисциплінарних стягнень.

За змістом вказаної статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Отже, з урахуванням правової позиції, викладеній у постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 року у справі № 21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували накладенню такого стягнення.

Так, наказом МВС України від 12.03.2013 р. № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Підпунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

У той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з п. 8.7. Інструкції висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.

Абзац 1 п. 5.4. Інструкції передбачає, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Як зазначено у висновку службового розслідування, 06 листопада 2017 року на адресу керівництва УПП у м. Хмельницькому ДПП для вирішення по суті надійшов рапорт інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Хмельницькому ДПП старшого лейтенанта поліції Турі С.О. про те, що ним в ході перегляду відеозапису за 28.10.2017 з відео реєстратора службового автомобіля «Toyota Prius», д.н.з. « НОМЕР_2», було виявлено факт можливого порушення службової дисципліни інспектором роти №2 батальйону УПП у м. Хмельницькому ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразилось у безпідставному застосуванні заходів фізичного впливу відносно гр. ОСОБА_3

В судовому засіданні було переглянуто вказаний відеозапис за 28.10.2017 з відео реєстратора службового автомобіля «Toyota Prius», д.н.з. « НОМЕР_2», та встановлено, що на роздоріжжі транспортний засіб марки «ВАЗ» повертає наліво, після чого водій не впоравшись із керуванням, з'їжджає з проїжджої частини. Із даного автомобіля вибігає особа чоловічої статі (водій автомобіля «ВАЗ 2101» - ОСОБА_3) та починає тікати. Із службового автомобіля, що здійснював переслідування, вибігає працівник поліції та біжить за водієм. Дорогу водію, який тікає перекриває інший службовий автомобіль. Працівник поліції, який біг за водієм, його наздоганяє та затримує його, внаслідок чого останній падає на узбіччя дороги. Вищевказаний працівник поліції наносить два удари правою ногою по тулубу водія, під час нанесення ударів до даного працівника поліції підходить ще три працівники поліції та тягнуть громадянина на проїжджу частину. Поліцейський, який затримав водія наносить чотири удари правою ногою в область тулуба водія.

Також, під час перегляду вищезгаданого відеозапису встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_5, який керував службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3, перебував у вказаному службовому автомобілі під час того, як старший лейтенант поліції ОСОБА_1 застосовував заходи фізичного впливу, а саме наносив удари ногою гр. ОСОБА_3 (коли останній знаходиться на землі).

Судом враховано, що посадовими особами УПП у м. Хмельницькому ДПП було здійснено виїзд до місця проживання гр. ОСОБА_3 (водій автомобіля «ВАЗ 2101») для опитування останнього. Під час розмови із гр. ОСОБА_3 він повідомив, що дійсно 28.10.2017 його було затримано працівниками УПП у м. Хмельницькому ДПП та під час затримання дані працівники нанесли йому декілька ударів. Дану розмову було записано на нагрудну відеокамеру серії DМ № 4348.

Доводи позивача про те, що пояснення у гр. ОСОБА_3 були відібрані посадовими особами УПП у м. Хмельницькому ДПП з порушенням закону не знайшли свого підтвердження, оскільки доказів, які б стверджували про таке в матеріалах справи не встановлено, та не здобуто таких і в процесі розгляду справи, а відтак істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів дії посадових осіб УПП у м. Хмельницькому ДПП під час опитування гр. ОСОБА_3 в судовому засіданні не встановлено.

Разом із тим, у відповідності до матеріалів службового розслідування ОСОБА_1 надав письмові пояснення по суті події, яка мала місце 28.10.2017 року, згідно яких позивач не заперечував наявності обставин щодо затримання водія транспортного засобу "ВАЗ" - ОСОБА_3

Також, судом враховано пояснення опитаного у ході службового розслідування командира роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_5, який пояснив, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 28.10.2017 року затримав водія автомобіля «ВАЗ 2101» - ОСОБА_3 шляхом застосування заходів фізичного впливу, що в свою чергу узгоджується із дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, та спростовує твердження позивача про те, що на відеозаписі за 28.10.2017 з відео реєстратора службового автомобіля «Toyota Prius», д.н.з. « НОМЕР_2» не можливо встановити його особу.

Статтею 29 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про Національну поліцію", поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу, зокрема, фізичний вплив (сила).

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку.

Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

У ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом. Поліцейський зобов'язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов'язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Згідно з пп. 1, 10, 11 п. 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 № 4/1 встановлено, що поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись. У разі отримання інформації про вчинення дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника та (або) служби моніторингу патрульної поліції, і вжити заходів щодо його запобігання та припинення.

У абзацах 1, 2, 8 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами, контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Відповідно до ч.4, ч.6 розділу IІI Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський не повинен піддавати катуванню затриманих осіб, допускати жорстоке, нелюдське або таке, що принижує людську гідність, ставлення до них. Поліцейський може застосувати заходи поліцейського примусу до затриманої особи лише у передбачених законом випадках, з дотриманням вимог законності, необхідності, пропорційності та ефективності заходу.

З матеріалів службового розслідування вбачається, та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, що позивачем було нанесено удари в область тулубу гр. ОСОБА_3 (водій автомобіля «ВАЗ 2101») під час того, як останній перебував на землі та фактично не чинив будь - якого супротиву.

Отже, позивачем відносно громадянина ОСОБА_3 28.10.2017 року було застосовано заходи примусу, а саме фізичний вплив (силу), з недотриманням норм чинного законодавства.

Доводи позивача стосовно того, що оскаржуваний наказ виданий на підставі висновку службового розслідування, сформований без врахування всіх обставин події та всупереч нормам чинного законодавства спростовані наявними в матеріалах справи доказами. Також судом враховано, що хід подій фіксувався за допомогою відео реєстратора службового автомобіля «Toyota Prius», д.н.з. « НОМЕР_2», у комісії зі службового розслідування було достатньо відеоматеріалів про обставини та перебіг подій, необхідних для прийняття об'єктивного рішення за результатами службового розслідування. Право позивача на надання пояснень під час проведення службового розслідування порушене не було.

Щодо твердження позивача стосовно порушення відповідачем строку проведення службового розслідування та строку накладення дисциплінарного стягнення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту та п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Інструкції № 230, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Згідно ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту, у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.12.2017 року №5946 призначено службове розслідування. 02 січня 2018 року було продовжено строк проведення службового розслідування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рапорту начальника УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції О.О. Костенка.

Службове розслідування закінчилося 26.01.2018 року про, що складений відповідний висновок, який підписаний повноважним складом комісії, а наказ №175 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий 09 лютого 2018 року.

Відтак, відповідачем дотримано строки проведення службового розслідування передбачені чинним законодавством України, та дисциплінарне стягнення (попередження про неповну посадову відповідність) накладено на інспектора роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту, тобто в межах одного місяця з дня закінчення службового розслідування з урахуванням його продовження.

Таким чином, посилання позивача на необ'єктивність службового розслідування не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та не підтвердженні належними та допустимими доказами, всі необхідні та достатні заходи щодо його проведення реалізовано: прийнято наказ про проведення службового розслідування, відібрано пояснення у позивача, проведено аналіз інших документів тощо.

Оцінюючи докази, які були досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи у їх сукупності, приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавство України, оскільки за результатами проведеного службового розслідування, яке проведене з дотриманням встановленого законом строку та порядку, встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у безпідставному застосуванні заходів фізичного впливу стосовно гр. ОСОБА_3, що є визначальним для вирішення питання про притягнення інспектора роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, під час судового розгляду справи відсутність порушення службової дисципліни не встановлено, у зв'язку з чим не має підстав для визнання наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.02.2018 року №175 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення інспектора роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення попередження про неповну посадову відповідність протиправним.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу від 09.02.2018 року №175 відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ - 40108646).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 липня 2018 року

Головуючий суддя П.М. Майстер