Рішення № 75171435, 09.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/2455/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом керівника Червоноградської місцевої прокуратури до Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі Виконавчого комітету Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Червоноградської місцевої прокуратури (далі – позивач, Червоноградська місцева прокуратура) до Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі Виконавчого комітету Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області (далі – відповідач, Туринківська сільська рада), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, зокрема: Братську могилу радянських воїнів в с. Туринка (пам.,1972,бетон)- пам’ятка історії місцевого значення липень 1944 (ох. № 1541), затверджений рішенням Львівського облвиконкому від 05.05.1972 № 183; ОСОБА_1 Різдва Пресвятої Богородиці в с. Руда (дер.)- пам’ятка архітектури місцевого значення 1769 (ох.№ 2277-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

- зобов'язати Туринківську сільську раду Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, зокрема: Братську могилу радянських воїнів в с. Туринка (пам.,1972,бетон) - пам’ятка історії місцевого значення липень 1944 (ох.№ 1541), затверджений рішенням Львівського облвиконкому від 05.05.1972 № 183; ОСОБА_1 Різдва Пресвятої Богородиці в с. Руда (дер.) - пам’ятка архітектури місцевого значення 1769 (ох. № 2277-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на Туринківську сільську раду покладається обов’язок виготовлення облікової документації на кожен із об’єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території села Туринка Жовківського району та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За даними Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території села Туринка Жовківського району розташовані 4 пам’ятки культурної спадщини місцевого значення. Позивач стверджує, що у відповідь на витребувану інформацію щодо наявності облікової документації по кожній із пам'яток культурної спадщини, відповідач зазначив, що облікова документація на кожен об'єкт культурної спадщини в сільській раді відсутня. Позивач вважає, що зазначене свідчить про бездіяльність Туринківської сільської ради щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Туринківської сільської ради Жовківського району та подання пропозицій про занесення об’єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. З огляду на те, що бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, керівник Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач подав у встановлений судом строк відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Городоцькою місцевою прокуратурою Львівської області вивчено питання занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єктів культурної спадщини, що розташовані на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

За даними Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на адміністративній території с. Туринка Жовківського району Львівської області, наявні 4 пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, зокрема:

ОСОБА_1 Вмч. Параскеви в с. Туринка- пам’ятка архітектури місцевого значення 1837 року (ох № 1938м.), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 21.05.1991 № 280;

Братська могила радянських воїнів в с. Туринка (пам.,1972,бетон) - пам’ятка історії місцевого значення липень 1944 (ох.№ 1541), затверджений рішенням Львівського облвиконкому від 05.05.1972 № 183;

ОСОБА_1 Різдва Пресвятої Богородиці в с. Руда (дер.) - пам’ятка архітектури місцевого значення 1769 р.(щх. № 2277-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671;

- Каплиця Положення ризи в с. Оплітна - пам’ятка архітектури місцевого значення 1700 (1900 р.) (ох.№ 2275-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671.

Втім, згідно даних Державного реєстру нерухомих пам'яток України інформація щодо наявності на території Туринківської сільської ради пам'яток культурної спадщини відсутня.

Проте, відповідно до інформації Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 16.05.2018 облікова документація на пам'ятки - ОСОБА_1 Вмч. Параскеви в с.Туринка та Каплицю Положення ризи в с.Оплітна, була виготовлена у 2010 році. Пропозиції про занесення зазначених об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, внесення змін до нього департаментом не подавалися.

25 квітня 2018 року Червоноградська місцева прокуратура скерувала на адресу міських, селищних та сільських голів Жовківського району лист №14-44/2102 вих. № 18 з проханням надати інформацію з приводу виконання вимог статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини, в тому числі щодо виконання вимог законодавства щодо складання облікової документації на кожен з об’єкт культурної спадщини та чи скеровувалась така документація на розгляд Консультативної ради відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації та результати її розгляду.

4 травня 2018 року Туринківська сільська рада скерувала на адресу Червоноградської місцевої прокуратури відповідь, викладену у листі № 02-09/360, в якому повідомила, що облікова документація на об’єкти культурної спадщини на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, в с. В’язанці, згідно додатків відсутня.

У зв’язку із бездіяльністю відповідача щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Туринківської сільської ради Жовківського району та подання пропозицій про занесення об’єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169цього Кодексу.

Відповідно до частини п’ятої статті 53 КАС України (в редакції, що діє на даний час) у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Враховуючи зазначене, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об’єкт культурної спадщини визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам’ятка культурної спадщини (далі - пам’ятка) - об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно із статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 1) контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам’яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об’єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та про внесення змін до нього щодо пам’яток національного значення; 6) занесення об’єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та внесення змін до нього щодо пам’яток місцевого значення.

Водночас частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам’яток та в історичних ареалах населених місць.

Порядок визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 №626) (далі Порядок).

Зокрема, пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що об’єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об’єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об’єктів місцевого значення).

На кожний об’єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2 Порядку).

Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III передбачено, що об’єкти, включені до списків (переліків) пам’яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», визнаються пам’ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 3 Порядку облікова документація на об’єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III визнаються пам’ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об’єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об’єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об’єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку).

Порядок обліку об’єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 .04.2013 за №528/23060.

Зокрема, облік об’єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об’єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об’єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об’єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (пункт 1.3. Порядку).

На виявлені об’єкти культурної спадщини складається облікова картка об’єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об’єкта (пам’ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку).

Облікова картка об’єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об’єкта (пам’ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов’язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об’єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (пункт 3.1. Порядку).

Отже, занесенню об’єкта культурної спадщини місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить Виконавчий комітет Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на розміщені на території села об’єкти культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Такими об’єктами на адміністративній території с. Туринка Жовківського району Львівської області є:

- ОСОБА_1 Вмч. Параскеви в с. Туринка- пам’ятка архітектури місцевого значення 1837 року (ох № 1938м.), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 21.05.1991 № 280;

- Братська могила радянських воїнів в с. Туринка (пам.,1972,бетон) - пам’ятка історії місцевого значення липень 1944 (ох.№ 1541), затверджений рішенням Львівського облвиконкому від 05.05.1972 № 183;

- ОСОБА_1 Різдва Пресвятої Богородиці в с. Руда (дер.) - пам’ятка архітектури місцевого значення 1769 р.(щх. № 2277-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671;

- Каплиця Положення ризи в с. Оплітна - пам’ятка архітектури місцевого значення 1700 (1900 р.) (ох.№ 2275-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671.

За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки та паспорта об’єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що документи на об’єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Як встановив суд та не заперечується відповідачем на пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, зокрема: Братську могилу радянських воїнів в с. Туринка (пам.,1972,бетон) - пам’ятка історії місцевого значення липень 1944 (ох.№ 1541), затверджений рішенням Львівського облвиконкому від 05.05.1972 № 183 та ОСОБА_1 Різдва Пресвятої Богородиці в с. Руда (дер.) - пам’ятка архітектури місцевого значення 1769 р.(щх. № 2277-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671, що знаходяться на адміністративній території с. Туринка Жовківського району Львівської області, Туринківська сільська рада не виготовила облікову документацію на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення та не подала пропозиції про занесення об’єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Вказані обставини, свідчать про недодержання відповідачем вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Окрім того, суд вказує, що 25 червня 2018 року відповідач подав до суду відзив на позов, в якому визнав позов в повному обсязі.

Частиною 1 статті 189 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Аналізуючи вище наведені норми, суд дійшов висновку, що в даній справі визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів.

У зв'язку з цим, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області (80342, Львівська область, Жовківський район, с. Туринка, вул. Б. Хмельницького, 49, код ЄДРПОУ 04371868) щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, зокрема: Братську могилу радянських воїнів в с. Туринка (пам.,1972,бетон) - пам’ятка історії місцевого значення липень 1944 (ох. № 1541), затверджений рішенням Львівського облвиконкому від 05.05.1972 № 183; ОСОБА_1 Різдва Пресвятої Богородиці в с. Руда (дер.)- пам’ятка архітектури місцевого значення 1769 (ох.№ 2277-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Зобов'язати Туринківську сільську раду Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області (80342, Львівська область, Жовківський район, с. Туринка, вул. Б. Хмельницького, 49, код ЄДРПОУ 04371868) виготовити облікову документацію на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, зокрема: Братську могилу радянських воїнів в с. Туринка (пам.,1972,бетон) - пам’ятка історії місцевого значення липень 1944 (ох.№ 1541), затверджений рішенням Львівського облвиконкому від 05.05.1972 № 183; ОСОБА_1 Різдва Пресвятої Богородиці в с.Руда (дер.)- пам’ятка архітектури місцевого значення 1769 (ох. № 2277-м), затверджений рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 13.12.1991 № 671 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський