Рішення № 75171108, 04.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/5025/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Мусій С.В.,

за участю:

представники сторін не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії ТР №179391, терміном дії до 20.04.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України, не застосував Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251, що призвело до прийняття протиправного рішення.

Ухвалою від 24.01.2018 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12994/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ІНТЕРНЕШНЛ» до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправним і скасування наказу від 12.09.2017 №176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців».

Ухвалою від 04.06.2018 суд поновив провадження у справі.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, користуючись разовою візою типу D, строком перебування 45 днів, дійсною до 24.07.2017, прибув в Україну на запрошення ТзОВ «ОСОБА_3 ІНТЕРНЕШНЛ» для працевлаштування у вказаному підприємстві.

Наказом (розпорядженням) №00000000376-2-00003348 від 24.05.2017 ТзОВ «ОСОБА_3 ІНТЕРНЕШНЛ» ОСОБА_1 прийнято на роботу на підприємство з 25.05.2017 (а.с.13).

Позивача документовано посвідкою на тимчасове проживання серії ТР №179391 виданою 22.06.2017, терміном дії до 20.04.2018 (а.с.14).

13.11.2017 рішенням головного спеціаліста відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та ОБГ ГУ ДМС у Львівській області скасовано посвідку на тимчасове проживання на території України серії ТР №179391 виданою 22.06.2017, терміном дії до 20.04.2018, громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.10).

Не погоджуючись з діями відповідача при прийнятті рішення від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011 (далі – Закон України № 3773-VI).

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Згідно ч.3 ст.5 Закону України №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 вказаного Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України №3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 вказаного Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов’язання роботодавця повідомити центральні органи виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах міграції, зайнятості населення та трудової міграції про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України №3773-VI встановлено, що строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 зазначеного Закону, - строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 затверджено Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, яким визначається механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.

Пунктом 19 вказаного Порядку встановлено, що посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України;

6) інших випадках, передбачених законами.

Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом п’яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки.

Згідно з п.21 Порядку, іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

Суд встановив, що підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 стало повідомлення Київського міського центру зайнятості від 13.09.2017 № 13-9425, про прийняття наказу Центру зайнятості від 12.09.2017 №176, яким анульовано дозвіл на застосування праці іноземців, зокрема дозвіл на ОСОБА_1. (а.с.27-29).

Пунктом 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання не передбачено такої підстави для скасування посвідки на тимчасове проживання на території України, як повідомлення з центру зайнятості про анулювання дозволів на застосування праці іноземців.

Окрім цього, суд встановив, що спірне рішення прийнято головним спеціалістом відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, а не начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником, як зазначено в Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Суд враховує те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2018 у справі №826/12994/17 позов ТзОВ «ОСОБА_3 Інтернешнл» до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправним і скасування наказу від 12.09.2017 №176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ від 12.09.2017 №176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців». Рішення набрало законної сили 23.03.2018.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії ТР №179391, терміном дії до 20.04.2018 прийнято безпідставно, всупереч ст. 24 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та за відсутності підстав, визначених п.19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у сумі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ідентифікаційний код: 37831493, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Руданського, 3 від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії ТР №179391, терміном дії до 20.04.2018 громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ідентифікаційний код: 37831493, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Руданського, 3 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 79069, м.Львів, вул.Шевченка, 317 «Н» судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 09.07.2018.

Суддя А.Г. Гулик