Ухвала суду № 75170320, 04.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

04 липня 2018 р. Справа №805/1683/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., при секретарі судового засідання Синиці М.І.,

розглянувши в загальному позовному провадженні,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс» до Державного реєстратора Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться справа № 805/1683/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс» до Державного реєстратора Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у даній справі, у зв’язку з тим, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.

Представник позивача в судовому засідання заперечував проти задоволення заявленого клопотання представника відповідача, оскільки на його думку даний спір повинен бути розглянутий за правили Кодексу адміністративного судочинства України.

Треті особи в судове засідання не з’явились, були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд заслухавши клопотання представника відповідача, думку представника позивача, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та третіми особами по даній справі укладено договори оренди земельних ділянок строком на 10 років, які належать останнім на праві власності.

Вказані договори зареєстровані у Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії центру ДЗК, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено відповідні записи.

Позивач дізнався у листопаді 2017 року під час проведення інвентаризації договорів оренди та звірки з даними Публічної кадастрової карти України, що орендодавці уклали договори оренди цих самих земельних ділянок з іншими орендавцями.

Після чого, позивачем отримано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановлено наявність рішення державного реєстратора Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 про повторну, як вважає позивач, державну реєстрацію прав та їх обтяжень на зазначені земельні ділянки.

Ухвалою суду від 12 березня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження на 20 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 20 березня 2018 року витребувано необхідні докази для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 20 березня 2018 року відкладено розгляд справи на 19 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 19 квітня 2018 року відкладено розгляд справи на 15 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 15 травня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 11 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 11 червня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 04 липня 2018 року.

З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що Закон України “Про державний земельний кадастр”, і Закон України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень” зобов’язує державного реєстратора обов’язково робити запити до відповідних установ у випадку коли права виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідачем зроблено пошуки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановлено відсутність зареєстрованого іншого речового права на земельні ділянки, орендовані позивачем у третіх осіб по даній справі.

Крім того, при реєстрації іншого речового права на земельну ділянку за відповідними кадастровими номерами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в електронному вигляді міститься документ – витяг з Державного земельного кадастру, сформований міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Покровському районі та м. Мирноград, який свідчить про те, що на спірну земельну ділянку не встановлено обмеження у використанні та відсутня інформація про існування іншого речового права – договору оренди.

Між позивачем та третіми особами по даній справі укладено договори оренди земельних ділянок строком на 10 років.

В подальшому треті особи уклали договори оренди на цю ж земельну ділянку з іншими особами, про що відповідачем було зроблено запис Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки Держгеокадастром не було надано відомостей про первинні договори оренди земельних ділянок, що доведено відповідними витягами з державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Тобто, порушень з боку державного реєстратора не було, а між сторонами виник спір про право на оренду земельних ділянок, який має розглядатися за правилами Цивільно-процесуального кодексу України, оскільки орендодавець, що порушила права позивача є фізичною особою.

Таким чином, даний спір хоча й заявлений до державного реєстратора, який є суб’єктом владних повноважень, але не стосується його повноважень по внесенню записів до реєстру.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” зазначив, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У розумінні пункту 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини сьомої статті 4 КАС України суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Дана правова позиція цілком узгоджується з постановами Великої палати Верховного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 336/2177/17, від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно вимог до ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Абзацом другим частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 47, 132, 140, 143, 189, 238, 239, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства “Агро Ресурс” (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121-В, код ЄДРПОУ 30278951; поштова адреса зазначена у позовній заяві: 85622, Донецька область, Мар’їнський район, с. Максимільянівка, вул. Першого травня, 106) до державного реєстратора Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 (адреса зазначена у позовній заяві: 85600, Донецька область, м. Мар’їнка, вул. Шевченка, 3), треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Роз’яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Повний текст ухвали складено 09 липня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Тарасенко І.М.