Рішення № 75169888, 04.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 р. Справа№805/4089/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представника відповідача – ОСОБА_1 – довір. від 06.06.2018 року № 7510/07-2

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_2

до відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Підгірна, б. 59) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ЕДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, зобов’язати здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів, у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, відмовляючи у здійсненні нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідного бюджетного призначення.

Зазначив, що нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії здійснюється у разі встановлення вини Пенсійного органу у такому порушенні, а оскільки відповідач фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, які використовуються на чітко визначені цілі.

Враховуючи наведене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку спрощеного провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Підгірна, 59, НОМЕР_2 (а.с. 9).

ОСОБА_2 є пенсіонером МВС України, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2017 року, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 року залишена без змін, адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії задоволений частково, дії ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року визнані протиправними, рішення ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 54 від 15 вересня 2017 року «Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років» ОСОБА_2 за його заявою про перерахунок пенсії від 14 вересня 2017 року визнане протиправним та скасоване, Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зобов’язане провести ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 управління МВС України в Донецькій області № 6714 від 10 червня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2, починаючи з 01 січня 2016 року.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання зазначеної Постанови суду від 08.11.2017 року ОСОБА_3 УПФУ в Донецькій області з 01.01.2018 року здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в загальній сумі 47911 грн. 20 коп. (а.с. 25)

11.05.2018 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (а.с. 12).

22.05.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом № 1641-4-01 повідомило ОСОБА_2 про те, що доплату проведена у грудні 2017 року, тому для виплати компенсації за втрату частини доходів законних підстав не має (а.с. 14).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнання протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, зобов’язати здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів, у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відмова власника або уповноваженого органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Аналогічні норми нарахування та виплати компенсації визначенні Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації згаданого Закону та затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 21.01.2001 року № 159.

Згідно п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Тобто, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», окремих положень Порядку встановлюють, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії), компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Тобто, нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів, зазначене нормативне регулювання пов?язує певні юридичні факти з виплатою компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме, правове значення мають такі обставини:

- з порушенням строків був виплачений нарахований дохід,

- виплачений цей платіж,

-коли виплачений цей платіж,

- нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнане судовим рішенням.

При цьому, суд зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17 та від 21 лютого 2018 року у справі № 569/7903/16-ц.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання Постанови Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2017 року позивачу здійснений перерахунок пенсії в розмірі 47911 грн. 20 коп.

Враховуючи наведене, та те, що пенсія перерахована та виплачена на підставі судового рішення, однак з порушенням строків виплати, встановлених законом, суд вважає, що позивач має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів, тому відмова відповідача, вмотивована відсутністю підстав для проведення виплати компенсації, є протиправною.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов?язання здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, суд враховує наступне.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до бз. 1 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність дій органу владних повноважень щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, суд вважає позовні вимоги в частині зобов?язання здійснити певні дії такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Підгірна, б. 59) до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ЕДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, зобов’язати здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів, у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3) щодо нездійснення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Підгірна, б. 59) нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3) здійснити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Підгірна, б. 59) нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів, у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії згідно Постанови Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2017 року у справі № 243/7779/17 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, відповідно до вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 21.01.2001 р. № 159.

Стягнути з ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Підгірна, б. 59) витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.