Рішення № 75169879, 06.07.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4784/16-ц

провадження № 2/0274/123/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2018 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., з участю секретаря Павлюк - Жук А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог – ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, у якому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після її батька, ОСОБА_4 – чотири місяці, з дня набрання рішенням чинності.

В обґрунтування позову вказала, що 14 березня 2004 року помер її батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона являється спадкоємцем за законом першої черги до майна батька, однак у встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті батька спадщин не прийняла, оскільки з 2003 року не проживає в Україні, не була юридично обізнана щодо строк та порядку прийняття спадщини, не знала про наявність спадкового майна, між нею та іншими спадкоємцями існує невизначеність щодо спадкового майна.

Відповідачка ОСОБА_2 відповідно до поданих заяв(а.с. 175, 205) позов визнала в повному обсязі, просить справу слухати за її відсутності.

Ухвалою від 23.11.2016, занесеною до журналу судового засідання, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ОСОБА_3(а.с. 59).

Представник третьої особи ОСОБА_5, відповідно до поданої заяви проти позову заперечив з тих підстав, що його довірителька ОСОБА_3 являється єдиними спадкоємцем до майна її померлого батька, ОСОБА_6, який за життя прийняв спадщину після ОСОБА_4, однак не оформив своїх спадкових прав. Наведені у позовній заяві підстави пропуску строку для прийняття спадщини позивачкою не є поважними. Вона була відсутня на похоронах свого батька, а на протязі 13 років неодноразово приїжджала до міста Бердичева. Вважає, що позов пред’явлено з метою збільшення розміру спадщини її сестри ОСОБА_5(а.с. 194-195).

У зв’язку із закінченням повноважень у судді Корбута В.В., справа 16.03.2017 передана на розгляду судді Хуторній І.Ю..

У зв’язку із закінченням повноважень у судді Хуторної І.Ю., справа 22.05.2017 передана на розгляд судді Замезі О.В..

У судове засідання позивачка та її представник ОСОБА_7, відповідачка, третя особа, та її представник ОСОБА_5 не заявилися.

Від представника позивача та представника третьої особи надійшли заяви з проханням справу слухати за їх відсутності.

У зв’язку із неявкою у судове учасників справи та їх представників, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Дослідивши докази, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 березня 2004 року помер ОСОБА_4, який на день смерті проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2( а.с. 13, 49)

З матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 вбачається, що у шестимісячний строк з дня його смерті будь-хто із спадкоємців не звертався як із заявами про прийняття спадщини, так і з заявами про відмову від спадщини.

Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України(далі ЦК України), спадкоємець за заповітомчи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положеннями статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщинине проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусуабо в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Згідно статті 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до довідки МК ВЖРЕП -7 від 04.05.2016 на день смерті ОСОБА_4 разом з ним проживали: його дочка ОСОБА_8 та син ОСОБА_9 ( а.с. 14, 49).

Таким чином, спадкоємцями, які прийняли спадщину після ОСОБА_4 є його діти: дочка - ОСОБА_2 та син ОСОБА_6.

ОСОБА_6 помер 14 січня 2010 року( а.с. 37).

Єдиним спадкоємцем першої черги до майна ОСОБА_6 є його дочка - ОСОБА_3, яка в шестимісячний строк з дня смерті батька звернулася із заявою про прийняття спадщини (а.с. 148).

ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_4 23 квітня 2015 року(а.с. 32). Тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку.

Факт родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_1 доводяться свідоцтвом про народження ОСОБА_10, свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_11, витягом з Державного реєстру про реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_12, свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_12 ( а.с. 15-16, 17, зворот, 39, 40).

Постановою від 31.08.2016 року державний нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_4, оскільки та не прийняла спадщини(а.с. 51).

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусуабо в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Причинами неподачі заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті батька позивачка у позовній заяві вказала, що з 2003 року не проживає в Україні, не була юридично обізнана щодо строк та порядку прийняття спадщини, не знала про наявність спадкового майна, між нею та іншими спадкоємцями існує невизначеність щодо спадкового майна.

Суд не вважає ці причини поважними, виходячи з такого.

Доказів того, що в період з 14 березня 2004 року до 14 вересня 2004 року у позивачки існували об’єктивні, непереборні, істотні труднощі, що перешкоджали їй звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини суду не надано.

Той факт, що вона за договорами від 01.09.2003(а.с. 65, 66) здійснювала безоплатний догляд за громадянином ОСОБА_13 Федерації ОСОБА_14, не свідчить про те, що позивачка не мала можливості у вказаний період прибути з Росії до України для подачі заяви про прийняття спадщини.

Окрім того, значна віддаленість між населеними пунктами також беззаперечно не свідчить про наявність перешкод для подачі заяви про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини позивачкою могла бути направлена поштою, що відповідало пункту 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюст, від 03.03.2004, № 20/5, чинної на час виникнення спірних правовідносин.

Суд також не визнає поважними причинами неподачі в строк заяви про прийняття спадщини її юридичну необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, а також незнання про наявність спадкового майна.

Позивачка у позові зазначила, що вона з народження проживала у спадковому будинку і фактично це її єдине місце проживання.

Юридична необізнаність не може свідчити про неподання заяви про прийняття спадщини більш ніж 10 років після смерті батька.

Окрім того, відповідно до статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Те, що між позивачкою та іншими спадкоємцями існує невизначеність щодо спадкового майна ніяким чином не свідчить про поважність причини неподачі нею своєчасно заяви про прийняття спадщини.

Оскільки доказів про поважність причин неподачі в строк заяви про прийняття спадщини суду не надано, суд в позові відмовляє за безпідставністю.

Суд не наводить оцінки аргументів інших доводів сторін, оскільки вони не впливають на висновки суду щодо вирішення спору.

Керуючись статтями 7-10, 13, 141, 257, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог – ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня складання його повного тексту.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1,проживає: ОСОБА_13 Федерація, м. Москва, Ізмайлівське шосе, 5, кв. 173

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_5, індекс 13300

Суддя О.В. Замега