Рішення № 75169869, 02.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2018 року о/об 14 год. 04 хв.Справа № 808/2200/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50; код ЄДРПОУ 39820689)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення, зазначене у листі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №П-2218-1849/0/18-18 від 30.05.2018, про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га, яка розташована на території Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області; 2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 02.05.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га, яка розташована на території Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області з урахуванням висновків суду.

У позові (а.с.3-7) позивачем зазначено, що 02.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із клопотанням про передачу йому як учаснику бойових дій та особі з інвалідністю внаслідок війни згідно ст.13 (п.18) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (зарезервовані для відведення земельні ділянки) та відповідно надання мені дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. До клопотання були додані: копія паспорта громадянина України, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія посвідчення інваліда війни, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія рішення Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області. 30.05.2018 позивачем одержано лист від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.05.2018 №П-2218-1849/0/18-18 з відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка мотивована тим, що земельний масив, в якому знаходиться обрана земельна ділянка, передбачено для задоволення потреб учасників антитерористичної операції в земельних ділянках та підлягає розподілу в першочерговому порядку саме між цією категорією громадян, як наслідок, відсутність у позивача права на розпорядження відповідною земельною ділянкою. ОСОБА_1 не погоджується з цим рішенням, оскільки воно, на його думку, не відповідає чинному законодавству. Позивач вважає необґрунтованими доводи ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про те, що запитувана ОСОБА_1 земельна ділянка «передбачена» для задоволення потреб учасників АТО, оскільки на законодавчому рівні визначено право розпорядження землями сільськогосподарського призначення виключно на підставі норм Земельного кодексу України, а тому відповідач не мав права перебирати на себе функції законодавчого органу щодо розпорядження землею без законодавчого врегулювання питання про надання земельних ділянок для учасників АТО. Окрім того, положеннями чинного законодавства не наведено визначення поняття «зарезервована земельна ділянка». Також листом не було надано будь-якого розпорядчого документа, який підтверджує включення вказаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок зарезервованих для учасників АТО. Законом встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою для відмови у наданні позивачу такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.33-39), в якому зазначено, що на розгляді у ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області перебувало клопотання ОСОБА_1 (вх.№П-2218/017 від 02.05.2018) з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0га, яка розташована на території Новоолексіївської ради Приморського району Запорізької області. Листом від 30.05.2018 за №П-2218-1849/0/18-18 відповідачем надано відповідь. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, відповідно до п.14 ст.12 вищезазначеного Закону учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб визначає «Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення», затверджений 20.08.2014 постановою Кабінету ОСОБА_2 України №413. Відповідно до п.6 Порядку зазначеним вище особи видається Довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Позивачем до клопотання, окрім іншого, було додано посвідчення інваліда війни. Зазначає, що відповідне посвідчення не підтверджує участь позивача в антитерористичній операції. У своєму листі від 30.05.2018 Головним управлінням позивачу було запропоновано повторно звернутися з відповідним клопотанням, у випадку наявності документів, які підтверджую участь в антитерористичній операції. Окрім цього, графічні матеріали, які були наданні позивачем до клопотання дають точно зрозуміти, що запитувана ним земельна ділянка зарезервована для відведення учасникам антитерористичної операції. Питання щодо визначення земельних ділянок, які надаються учасникам антитерористичної операції є складовою частиною повноважень відповідача щодо розпорядження земельними ділянками, які перебувають у державній власності, що передбачено Розпорядженням Кабінету ОСОБА_2 України №898-р від 19.08.2015 «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками».

Відповідач заперечував проти позову.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Сторонами надано до суду Клопотання, подане ОСОБА_1 (вх.№П-2218/0/17-18 від 02.05.2018) до відповідача, до якого позивачем було додані документи: копія паспорта громадянина України, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія посвідчення інваліда війни, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія рішення Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області (а.с.8-10, 12-13, 40-41).

Так, позивачем у Клопотанні зазначено наступне: «… Згідно рішення четвертої сесії сьомого скликання Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області №09 від 27.03.2018 «Щодо виділення земельної ділянки гр.ОСОБА_1» та керуючись статтею 13 (пункт 18) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться у першочерговому порядку; та відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України, прошу передати мені у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (зарезервовані для відведення ділянки) та відповідно надати мені дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області. Цим засвідчую, що я не використав раніше своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням. …».

Сторонами до суду надано відповідь ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області (від 30.05.2018 за №П-2218-1849/0/18-18) на адресу позивача, в якій зазначено наступне: «… Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області розглянуло Ваше клопотання (вх.реєстраційний номер П-2218/0/17-18 від 02.05.2018) з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га, яка розташована на території Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області. З цього приводу повідомляємо наступне. Законодавством України передбачено систему пільг для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, зокрема, це стосується і надання земельних ділянок. Відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Земельний масив, в якому Ви бажаєте отримати земельну ділянку, передбачений для задоволення потреб учасників антитерористичної операції в земельних ділянках та підлягає розподілу в першочерговому порядку саме між цією категорією громадян. Задля запобігання ризиків фінансових втрат, пов'язаних з оформленням документації із землеустрою, Головне управління не вбачає підстав для задоволення Вашого клопотання. У разі наявності документів, які підтверджують Вашу участь в антитерористичній операції, пропонуємо звернутися повторно з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та долученням документів, які підтверджують Вашу участь в антитерористичній операції. Подані повторно до Головного управління документи будуть розглянуті відповідно до вимог чинного законодавства. …» (а.с.14, 42).

Позивачем не надано до суду Рішення четвертої сесії сьомого скликання Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області №09 від 27.03.2018 «Щодо виділення земельної ділянки гр.ОСОБА_1» зазначене ним у Клопотанні, поданому відповідачу.

Вирішуючи по суті переданий на розсуд публічно-правовий спір суд з урахуванням викладеного вище виходить з наступного.

1. Як передбачено ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У ч.10 ст.118 Земельного кодексу України зазначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з ч.11 ст.118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Як передбачено п.18 ч.1 ст.13 Закону України №3551-XII від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (на який посилався позивач у Клопотанні), особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: 18) позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року. Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку.

Тобто, з Клопотання позивача не зрозуміло, яку саме землю він бажає одержати: «земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва», передбачену п.18 ч.1 ст.13 Закону України №3551-XII від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чи то «земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (зарезервовані для відведення ділянки)» – відповідно до ст.ст.118, 121 Земельного кодексу України.

Суд бере до уваги, що статус «земель для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва» суттєво відрізняється від статусу «земель для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності», оскільки порядок і спосіб їх отримання має різну правову природу.

Вмотивовуючи своє Клопотання одними нормативними документами, позивач, разом з цим, намагається отримати земельну ділянку з іншим статусом і цільовим призначенням.

Позивачем надано до суду Посвідчення №028068 про те, що він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (а.с.11).

Відповідно до п.14 ч.1 ст.12 Закону України №3551-XII від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (на який посилається відповідач у відповіді) учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

Розпорядженням Кабінету ОСОБА_2 України №898-р від 19.08.2015 «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» передбачено: «… З метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками: 1.Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м.Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції. …».

Згідно з пп.13 п.4 «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області», затвердженого 29.09.2016 Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

07.06.2017 постановою Кабінету ОСОБА_2 України №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» затверджено «Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» (надалі – «Стратегія удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними»).

У розділі «Система організації процесу виконання Стратегії» «Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», зокрема, зазначено: Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції), за такою формулою: Sбп = Sаук x 0,25, де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області; Sаук - площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати громадянам у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. До зазначеного переліку не включаються земельні ділянки, які передбачається надати особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції); надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції); враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції).

Позивачем документально не доведено, що бажана (обрана) ним «земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (зарезервовані для відведення ділянки)», розташована на території Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області була оприлюднена у Переліку земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційному веб-сайті територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування цієї земельної ділянки.

2. Надаючи оцінку планово-картографічним додаткам, наданим ОСОБА_1 до Клопотання суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці. Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Як зазначено у п.1 «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого 17.10.2012 постановою Кабінету ОСОБА_2 України №1051 (надалі – «Порядок ведення Державного земельного кадастру»), цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до пп.4 п.171 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» витяг з Державного земельного кадастру надається про: земельну ділянку за формою згідно з додатком 47.

Згідно з п.171-1 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» (…) після формування витягу або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за допомогою програмного забезпечення заявнику надсилається на адресу електронної пошти (за наявності) повідомлення щодо завершення опрацювання його заяви про надання відомостей, її реєстраційного номера та місцезнаходження центру надання адміністративних послуг, в якому можна отримати витяг або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру. Подання заяви в електронній формі про надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру та оплата послуги з їх надання за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та електронних платіжних систем можуть здійснюватися через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру (…).

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності, належить: організація топографо-геодезичних і картографічних робіт; ведення картографічного моніторингу території України, включаючи шельфову зону та населені пункти; виконання астрономо-геодезичних, гравіметричних, інженерно-геодезичних, топографічних, картографічних, картовидавничих робіт, проведення супутникових радіонавігаційних спостережень, аеро- та космічних зйомок для дистанційного зондування Землі; (…).

Позивачем не надано доказів звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності з метою відповідного оформлення Витягів з Кадастрової карти, викопіювань з Поземельної книги тощо.

Наданий відповідачу скріншот з Публічної кадастрової карти України стосовно земельної ділянки №23248-1/4 з кадастровим номером 2324883900:00:000:0000 площею 2.0000га не надає повної інформації, передбаченої ч.1 ст.34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», в том числі і щодо її належності відповідним фізичним/юридичним особам (перебування в оренді, власності тощо). Позивачем документально не доведено те, що вказана земельна ділянка не належить іншій особі, або не є предметом оренди, суперфіцію, тощо.

Термін «дискреційне повноваження» відповідно до Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980 на 316-му засіданні заступників міністрів означає повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-3063а16 висловило правову позицію про те, що: «… суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною третьою статті 2 КАС …».

Суд вважає, що прийняття рішення про зобов’язання відповідача вчинити дії певного змісту можливо за винятком випадків, коли суб’єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 02.07.2018.

Суддя О.О. Прасов