Рішення № 75169866, 09.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 р. Справа№805/2092/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Лука

ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Управління державного архітектурно – будівельного контролю Маріупольської

міської ради

2. Маріупольсьої міської ради

третя особа ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування наказу, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно – будівельного контролю Маріупольської міської ради, Маріупольської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу від 21.12.2017 року № 158 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації», зобов'язання відновити запис про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт за № ДЦ 082143070210 від 03.11.2014 року на об?єкт – автостоянка з будівництвом сторожки, гаражу, вбиральні, навісу, що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 51-б, та декларації про готовність об?єкта до експлуатації за № ДЦ 142143140293 від 10.11.2014 року на об'єкт – автостоянка з будівництвом сторожки, гаражу, вбиральні, навісу, що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 51-б, у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів, відомостей про повернення та доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів,

Доводи адміністративного позову обґрунтовані тим, що, приймаючи наказ, який оскаржується, відповідач, як вважає позивач, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства з питань державного архітектурно – будівельного контролю.

Вважає наказ, який оскаржується, незаконним, оскільки, як зазначає позивач, в порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», перевірки щодо встановлення недостовірності даних у деклараціях не проводились, про прийняття наказу ОСОБА_2 не повідомляли, наказ прийнятий після закінчення виконання підготовчих та будівельних робіт.

Вказує на те, що в наказі, який оскаржується, не зазначено, які саме недостовірні данні, вказані у деклараціях, які стали підставою вважати об?єкт самочинним будівництвом.

Наполягає на тому, що у відповідача не було законних підстав для скасування декларацій, оскільки третя особа отримала усі необхідні погодження на будівництво та надала до управління достовірні дані, в підтвердження яких долучила необхідні документи.

Звертає увагу суду на те, що орган місцевого самоврядування не має правових підстав для скасування декларацій, оскільки вищевказані декларації вичерпали свою дію фактом їх виконання, та, крім того, збудовані об'єкти на час прийняття наказу, який оскаржується, відчужені іншій особі.

На підставі викладеного просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що, приймаючи наказ, який оскаржується, УДАБК діяло в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з?явились, про дату,час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд з’ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, що підтверджене копією паспорту та довідки про одержання ідентифікаційного номеру (а.с. 13 – 14).

Рішенням Маріупольської міської ради від 28.03.2014 року № 6/38-4378 ОСОБА_2 погодили розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки по вул. Київській, 51-б м. Маріуполя (а.с. 23).

Рішенням Маріупольської міської ради від 21.04.2015 року № 6/47-5371 затверджений проект землеустрою по відводу земельної ділянки по вул. Київській, 51-б фізичній особі – підприємцю ОСОБА_2 та ГБК «Східний – Авто -1» (а.с. 24).біт за №

03.11.2014 року Департаментом Державної архітектурно – будівельної інспекції у Донецькій області зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт за № ДЦ 082143070210 від 03.11.2014 року на об?єкт – автостоянка з будівництвом сторожки, гаражу, вбиральні, навісу, що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 51-б .

10.11.2014 року Департаментом Державної архітектурно – будівельної інспекції у Донецькій області зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації за № ДЦ 142143140293 від 10.11.2014 року на об?єкт – автостоянка з будівництвом сторожки, гаражу, вбиральні, навісу, що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 51-б (а.с. 20 – 22).

28.05.2015 року між Маріупольською міською радою (орендодавець), ФОП ОСОБА_2 та ГБК «Східний – Авто – 1» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, розташованій за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 51-б загальною площею 0,3297 га строком на десять років (а.с. 25 – 27).

27.08.2015 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі – продажу на праві приватної власності нерухомого майна у вигляді нежитлової будівлі за номером 51-б, за літ. А-1, А2-п – сторожка з підвалом загальною площею 44,1 кв.м., літ. А1, А 1 – п – гараж з підвалом загальною площею 56,2 кв.м., літ. В 1 – навіс загальною площею 41,0 кв.м., літ Б – 1 – вбиральня, № 1 – замощення, № 1 – ворота, № 2 – паркан, яка розташована за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Київська, 51-б (а.с. 36).

Як встановлено судом, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27.08.2010 року у справі № 2-6680/2010 за ОСОБА_2 визнане право власносі на самочинно збудовані нежитлові будівлі: сторожку (літ. А-1), гараж (літ. А-1) загальною площею 58,0 кв.м., вбиральню (літ. Б-1), навіс (літ. В-1), огорожу № 1,2, замощення 1 загальною площею 3184 кв.м., які розташовані по вулиці Київській, 51-б в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 17.09.2014 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27.08.2010 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 11.03.2014 року скасовані, справа передана на новий розгляд до першої інстанції.

21.12.2017 року Управлінням Державного архітектурно – будівельного контролю прийнятий наказ № 158 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану 03.11.2014 року за № ДЦ 082143070210 та декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстровану 10.11.2014 року за № ДЦ 142143140293 на об'єкт «Автостоянка з будівництвом сторожки, гаражу, вбиральні, навісу» за адресою: вул. Київська, 51б, у зв'язку з встановленням недостовірних даних, наведених у деклараціях, та підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом (а.с. 12).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати наказ та зобов'язати відновити запис про реєстрацію декларацій.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України «Про архітектурну діяльність» , статтею 10 якого встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ч. 1 ст. 41 цього Закону Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частиною 1 якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Тобто, відповідач 1 у справі є суб'єктом владних повноважень, який наділений владними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, уповноважений здійснювати управління у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ст. 5 цього Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Тобто, відповідач 2 у справі - є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Суд вважає необгрунтованими доводи позивача про відсутність у відповідача правових підстав для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, виходячи з наступного.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

Згідно абзацу 4 пункту 2 Постанови № 466 підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під’їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Абзацем 6 пункту 2 вказаної Постанови визначено, що реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).

Згідно п. 4, п. 5 Постанови № 466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно п. 11 Постанови № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване позивачем, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27.08.2010 року у справі № 2-6680/2010, згідно якого за ОСОБА_2 визнане право власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі: сторожку (літ. А-1), гараж (літ. А-1) загальною площею 58,0 кв.м., вбиральню (літ. Б-1), навіс (літ. В-1), огорожу № 1,2, замощення 1 загальною площею 3184 кв.м., які розташовані по вулиці Київській, 51-б в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 17.09.2014 року.

Таким чином, суд вважає правомірним висновок відповідача про наявність підстав вважати об?єкт самочинним будівництвом.

Відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно пункту 15 Постанови № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 3 Постанови № 466 надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Оскільки під час перевірки виявлений факт недостовірності даних, наведених у деклараціях, що є підставою вважати об?єкт самочинним будівництвом, суд вважає, що приймаючи наказ про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об?єкта до експлуатації, який оскаржується, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чиним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності наказу, який оскаржується, у спірних взаємовідносинах.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

В розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно – будівельного контролю Маріупольської міської ради, Маріупольської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу від 21.12.2017 року № 158 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації», зобов'язання відновити запис про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт за № ДЦ 082143070210 від 03.11.2014 року на об'єкт – автостоянка з будівництвом сторожки, гаражу, вбиральні, навісу, що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 51-б, та декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ДЦ 142143140293 від 10.11.2014 року на об'єкт – автостоянка з будівництвом сторожки, гаражу, вбиральні, навісу, що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Київська, 51-б, у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів, відомостей про повернення та доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.