Постанова № 75169498, 27.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4368/18 Справа № 204/3667/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В.В. Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року

по справі за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків по кредитному договору, -

ВСТАНОВИЛА:

В травня 2016 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків по кредитному договору.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків по кредитному договору - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу від 16 квітня 2018 року по даній справі пор відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - скасувати, заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення з позивача ТОВ «Порше Мобіліті» (код ЄДРПОУ 36422974) на користь відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) суми судових витрат з оплати вартості судової економічної експертизи у розмірі 6190,00 гривень - задовольнити.

Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року від іншиї учасників справи до суду не надходило.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 06 березня 2018 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення з ТОВ на користь ОСОБА_2 суми судових витрат з оплати вартості судової економічної експертизи по справі у розмірі 6190,00 гривень.

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що при ухваленні рішення по суті справи судом першої інстанції не було вирішено питання щодо судових витрат у розмірі 6190,00 гривень, які ОСОБА_2 поніс на оплату вартості судової економічної експертизи по справі відповідний висновок № 1350-17 від 04.04.2017 року, як і докази вартості експертного дослідження, наявні у матеріалах справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року заява відповідача про призначення судової економічної експертизи по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків по кредитному договору - задоволено.

Відповідачем було сплачено 6190,00 гривень за проведену експертизи, за результатами проведення якої був складений відповідний Висновком експерта № 1350-17 від 03.11.2017 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно із п.п. 1-2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по даній справі, суд першої інстанції дйшов до правильного та обґрунтованого висновку, що оскільки Висновком експерта № 1350-17 від 03.11.2017 року по проведеній судовій економічній експертизі не надані відповіді на поставлені питання, а відповідачем не доведено суду, які саме обставини даний Висновок мав довести, а також, що він міг вплинути на вирішення даної справи по суті.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича