Рішення № 75169300, 02.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року (о 10 год. 45 хв.)

Справа № 808/1206/18

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-компані»

про застосування арешту рахунків платника податків

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-компані» (далі – ТОВ «Прайд-компані», відповідач), в якому просить застосувати арешт коштів відповідача на розрахункових рахунках.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI та зазначає, що , що відповідач під час проведення податковим органом документальної планової виїзної перевірки не допустив посадових осіб контролюючого органу — ГУ ДФС у Дніпропетровській області до її проведення, про що складено відповідний акт. Вказане, на думку позивача, є підставою для застосування заходів, передбачених статтею 94 цього Кодексу , а саме - арешту коштів відповідача.

Представник позивача надав суду клопотання (вх. №16784 від 31.05.2018) про розгляд справи у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Відзив проти позову на адресу суду не надходив.

За приписами частини шостої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.12.2017 №7065-п, на підставі плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2017 року, вирішено провести документальну планову перевірку ТОВ «Прайд-компані» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2017, тривалістю 10 робочих днів.

На підставі вищевказаного наказу оформлено направлення на перевірку від 22.12.2017 №13707 та №13708, які об 11 год. 50 хв. 26.12.2017 пред’явлені директору підприємства, про що свідчить його підпис у відповідній графі направлень.

Відповідно до наказу заступника начальника контролюючого органу від 26.12.2017 №7362-п у зв’язку із поданням ТОВ «Прайд-компані» листа від 22.12.2017 №113, яким повідомлено про неможливість надання оригіналів первинних документів до перевірки у зв’язку із їх вилученням правоохоронними органами, вирішено перенести терміни проведення перевірки до дати отримання копій вилучених первинних документів або забезпечення доступу до них.

На підставі п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.03.2018 №1675-п вирішено поновити з 28.03.2018 термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Прайд-компані» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2017 тривалістю 10 робочих днів.

28.03.2018 керівнику ТОВ «Прайд-компані» вручено копію наказу від 20.03.2018 №1675-п, а також пред’явлено копії наказів від 12.12.2017 №7065-п, від 26.12.2017 №7362-п та від 20.03.2018 №1675-п, направлення від 22.12.2017 №13707.

Керівник ТОВ «Прайд-компані» відмовлено в допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, внаслідок чого було складено акт від 28.03.2018 №15054/04-36-14-03/36151455 «Про недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Прайд-компані» (код ЄДРСР 36151455)».

Так, листом б/н б/д директор підприємства повідомив, що станом на 28.03.2018 бухгалтерська, фінансово-господарська та інша документація знаходиться в процесі передачі від колишніх посадових осіб підприємства, тобто частина первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Прайд-компані» за період з 01.06.2016 по 30.09.2017 відсутні за юридичною адресою підприємства (м. Бердянськ, вул. Свободи, 90А, офіс 5). Також зазначив, що є директором підприємства з 13.03.2018 та йому не повідомляли заздалегідь (за десять днів до початку перевірки) про проведення документальної планової виїзної перевірки.

О 17 год. 00 хв. 29.03.2018 в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «Прайд-компані».

Вказане рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна було направлено контролюючим органом 29.03.2018 разом із супровідним листом від 29.03.2018 №15218/10/04-36-14-03-18 направлено на адресу платника податків.

У зв’язку із вищевикладеними обставинами в установлені законодавством строки ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду із заявою щодо підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 підтверджено обґрунтованість застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Прайд-компані», застосованого о 17 год. 00 хв. 29.03.2018 рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Позивач вважає, що відмова у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є підставою для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «Прайд-компані», на підставі вимог підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі за текстом - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

За приписами п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту (арешт коштів та арешт іншого майна) органами державної податкової служби визначені ст. 94 ПК України, у якій зокрема вказано, що арешт коштів на рахунку платника податків відповідно абзацу 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Отже, законність вимоги щодо арешту рахунків платника податку на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України пов'язана правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Згідно із п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до пп. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Зважаючи на положення ст. 94 ПК України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, суд дійшов висновку, що застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 статті 94 ПК України. Отже, без наявності чинного рішення про обґрунтованість арешту майна підприємства, суд позбавлений можливості застосувати арешт коштів на рахунках платника податків у банках, оскільки зазначений захід є лише частиною процедури арешту майна.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 19.01.2015 у справі № К/800/61064/13.

Судом встановлено, що станом на дату розгляду даної справи обґрунтованість рішення керівника контролюючого органу від 29.03.2018 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Прайд-компані» підтверджена рішенням суду від 02.04.2018, тому наявні підстави вважати майно відповідача арештованим.

Разом із тим, згідно з пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, умовою застосування норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Відповідна обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду.

Наведене свідчить про те, що контролюючі органи в силу пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас, така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. За встановлення відповідних обставин позов органу державної податкової служби підлягає задоволенню. При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту.

З наведених вище норм права вбачається, що підставою для накладення арешту на кошти платника податків є перш за все наявність податкового боргу. Крім того, підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Однак, позивачем не надано до суду доказів щодо наявності за відповідачем податкового боргу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, МСП, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А, код ЄДРПОУ 39394856) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-компані» (71116, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 90А, кв. (офіс) 5, код ЄДРПОУ 36151455) про застосування арешту рахунків платника податків відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак