Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2009 р. Справа № 2а-2230/09/1870
Сумський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді ? Шаповала М.М.,
суддів ? Опімах Л.М., Соп’яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання ? Ілляшенко О.Г.,
представника позивача –Чередниченка М.В.,
представника 1 відповідача –Кузаєва О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Шосткинської міжрайонної податкової інспекції Сумської області до
Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТА”,
Товариства з обмеженою відповідальністю “Любомир –1”
про стягнення в доход держави коштів, отриманих за нікчемними угодами, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить стягнути з ТОВ “Любомир –1” на користь ТОВ “Нафта” 7507 542 грн., а також стягнути з ТОВ “Нафта” в доход держави 7507 542 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що проведеною плановою виїзною перевіркою ТОВ “Нафта” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 30 вересня 2008 р. було виявлено, що ТОВ “Нафта” за договором № 02 від 04.01.2008 р. придбало та отримало від ТОВ “Любомир –1” паливно-мастильні матеріали на загальну суму 18236463 грн. 50 коп., в тому числі податок на додану вартість на суму 3039410 грн. 58 коп. за видатковими накладними: 17.01.08 р. № РН-0000011 на 1000000 грн.; 23.01.08 р. № РН-0000017 на 1015000 грн.; 25.01.08 р. № РН-0000038 на 1009500 грн.; 18.02.08 р. № РН-0000092 на 438226,5 грн.; 19.02.08 р. № РН-0000095 на 211327,5 грн.; 20.02.08 р. № РН-0000101 на 226899 грн.; 21.02.08 р. № РН-0000107 на 224674,5 грн.; 25.02.08 р. № РН-0000129 на 211327,5 грн.; 26.02.08 р. № РН-0000135 на 215776,5 грн.; 26.02.08 р. № РН-0000137 на 224674,5 грн.; 28.02.08 р. № РН-0000150 на 226899 грн.; 16.03.08 р. № РН-0000205 на 224674,5 грн.; 17.03.08 р. № РН-0000211 на 251368,5 грн.; 18.03.08 р. № РН-0000218 на 251368,5 грн.; 19.03.08 р. № РН-0000227 на 240246 грн.; 20.03.08 р. № РН-0000238 на 253 593 грн.; 21.03.08 р. № РН-0000241 на 253293 грн.; 22.03.08 р. № РН-0000243 на 229123,5 грн.; 24.03.08 р. № РН-0000252 на 242470,5 грн.; 25.03.08 р. № РН-0000255 на 253593 грн.; 26.03.08 р. № РН-0000264 на 251368,5 грн.; 27.03.08 р. № РН-0000277 на 253593 грн.; 28.03.08 р. № РН-0000280 на 253593 грн.; 30.03.08 р. № РН-0000289 на 235797 грн.; 31.03.08 р. № РН-0000300 на 246919,5 грн.; 18.04.08 р. № РН-0000363 на 348000 грн.; 21.04.08 р. № РН-0000371 на 255817,5 грн.; 22.04.08 р. № РН-0000380 на 258042 грн.; 23.04.08 р. № РН-0000385 на 226899 грн.; 24.04.08 р. № РН-0000392 на 246919,5 грн.; 26.04.08 р. № РН-0000411 на 246919,5 грн.; 28.04.08 р. № РН-0000417 на 226899 грн.; 29.04.08 р. № РН-0000422 на 258042 грн.; 30.04.08 р. № РН-0000428 на 258042 грн.; 06.05.08 р. № РН-0000488 на 348000 грн.; 23.05.08 р. № РН-0000575 на 1004400 грн.; 29.05.08 р. № РН-0000602 на 921 700 грн.; 30.05.08 р. № РН-0000616 на 1017500 грн.; 30.05.08 р. № РН-0000685 на 615500 грн.; 17.06.08 р. № РН-0000771 на 950500 грн.; 23.06.08 р. № РН-0000808 на 1034900 грн.; 27.06.08 р. № РН-0000833 на 680500 грн.; 30.06.08 р. № РН-0000845 на 675500 грн.
За даними операціями ТОВ “Нафта” було включено до складу валових витрат на придбання бензину та дизельного палива від ТОВ “Любомир ? 1”.
Протягом січня-червня 2008 р. ТОВ “Нафта” шляхом проведення банківських розрахунків сплатило ТОВ “Любомир ? 1” грошові кошти в загальній сумі 15864463 грн. 50 коп., а в серпні 2008 р. проведені розрахунки із застосуванням вексельної форми оплати в сумі 2721524 грн.
Перевіркою встановлено також, що ТОВ “Любомир –1” зареєстровано Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 26.04.2007 р., однак згідно інформації ДПІ в Голосіївському районі м. Києва від 12.03.08 р. особа, що зазначена директором ТОВ “Любомир –1” ніякого відношення до діяльності підприємства не має, особа, яка вказана засновником цього підприємства також не має ніякого відношення до його діяльності. Згідно даних податкової звітності ТОВ “Любомир ? 1 ” декларувало податкові зобов’язання з ПДВ в меншій сумі ніж сума податкових зобов’язань у виданих ТОВ “Нафта” податкових накладних, валовий доход від продажу по ПДВ задекларований менше ніж суму придбання товарів і послуг у ТОВ “Нафта”.
В ході перевірки не знайшли підтвердження факти передачі товарів від продавця до покупця в зв’язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування і зберігання нафтопродуктів, виявлені факти порушення вимог Закону України “Про підтвердження відповідності” та Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України від 02.04.1998 р.
На видаткових накладних, на податкових накладних ТОВ “Любомир ? 1” значиться підпис особи, яка заперечує свою причетність до діяльності цього підприємства.
Таким чином, договори поставки між ТОВ “Нафта” і ТОВ “Любомир ? 1” не спричиняють реального настання правових наслідків. Правочин між ТОВ “Нафта” і ТОВ “Любомир ? 1”, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, є нікчемним. Відповідно до ст. 207 і ст. 208 Господарського кодексу України одержане ТОВ “Любомир ? 1” від ТОВ “Нафта” за нікчемними правочинами підлягає поверненню ТОВ “Нафта”, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного підлягає стягненню в доход держави.
Представник II відповідача ТОВ “Нафта” в судовому засіданні позовні вимоги заперечував і пояснив, що підприємство займається реалізацією паливно-мастильних матеріалів. Оприбутковування в бухгалтерському обліку, отриманих матеріальних цінностей здійснювалося на основі накладних, виданих постачальниками паливно-мастильних матеріалів. Підтвердженням отримання матеріальних цінностей є видана постачальником довіреність, накладна на отримання товарно-матеріальних цінностей, картка або відомість складського обліку, інвентаризаційні відомості.
ТОВ “Нафта” здійснювало відпуск покупцям паливно-мастильних матеріалів на основі видаткових накладних, касових чеків. Підприємство здійснювало податковий облік валових доходів та валових витрат для розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства. ТОВ “Нафта” включало до складу валових витрат витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів згідно до прибуткових накладних та банківських виписок. Дані про валові доходи, приріст товарно-матеріальних цінностей, валові витрати підприємство відображувало у деклараціях податку на прибуток. Кожного року на підприємстві здійснювалися планові перевірки цих показників органами податкової служби і складалися відповідні акти перевірки. Згідно акту від 06.02.2009 року № 116/2300/30084081 валові доходи від продажу товарів складають 145665197 грн., приріст балансової вартості запасів складає 1286021 грн. В цьому акті вказано, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих ТОВ “Нафта” деклараціях порушень не встановлено. Цим підтверджено, що підприємство мало і реалізувало товарно-матеріальні цінності на суму 145665197 грн. За отримані від ТОВ “Любомир ?1” паливно-матеріальні цінності були проведені розрахунки, які підтверджуються банківськими виписками.
В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Любомир ? 1” не з’явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений відповідно до діючого законодавства і тому суд визнає можливим розгляд справи провести без участі в судовому засіданні представника ТОВ “ Любомир ? 1”, на підставі наявних в ній доказів.
В судовому засіданні представник позивача Шосткінської МДПІ Сумської області повністю підтримав позовні вимоги і підтвердив викладені в позові обставини справи.
Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Із копії акту № 257/2300/30084081 від 13.03.2009 р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Нафта” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р. (а.с. 7-53), копій податкових накладних і видаткових накладних, копії договору № 02 від 04.01.2008 р. поставки нафтопродуктів (а.с. 69, 70 ? 156), копії додаткової угоди № 1 від 20.08.08 р. до договору № 02 від 04.01.2008 р. поставки нафтопродуктів (а.с. 166), копії акту приймання-передачі векселів від 29.08.08 р., копій платіжних доручень (а.с. 157-165), вбачається, що з 17 січня 2008 року по 30 червня 2008 року ТОВ “Нафта” отримало від ТОВ “Любомир ? 1” паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 18236 463 грн. та оплачено ці матеріали шляхом перерахування ” грошових коштів через банківські установи в загальній сумі 15864463 грн. 50 коп., а в серпні 2008 р. проведені розрахунки із застосуванням вексельної форми оплати на суму 2721524 грн.
Із копії свідоцтва про державну реєстрацію, копій довідок та копій податкових декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість (а.с. 77- 96, 97 - 101 т.1) вбачається, що суб’єкт підприємницької діяльності ТОВ “Любомир ? 1” зареєстроване в установленому порядку в органах державної влади, пройшло реєстрацію платника податків, в тому числі і податку на додану вартість, здійснювало податкову звітність до органів ДПС за місцем реєстрації в період виконання умов договору поставки нафтопродуктів.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесені відповідні зміни.
В акті № 257/2300/30084081 від 13.03.2009 р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Нафта” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р. (а.с. 7-53) зазначено, що паливно-мастильні матеріали оприбутковувалися ТОВ “Нафта” згідно видаткових накладних та податкових накладних на придбані товари.
Із копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи слідчого з особливо важливих справ податкової міліції Державної податкової адміністрації в Сумській області від 15.06.09 р. (а.с. 177-178) вбачається, що проведеним досудовим слідством по кримінальній справі, порушеній за ознаками злочинів передбачених ст. 358 ч.2 і ч.3 КК України встановлено відсутність фактів ухилення від сплати податків службових осіб ТОВ “Нафта” при здійсненні фінансово-господарської діяльності з придбання у ТОВ “Фенстер Омега” та ТОВ “Любомир ? 1” паливно-мастильних та маркетингових послуг, а згідно копії постанови про закриття кримінальної справи цього ж слідчого від 14.10.2009 р. (а.с. 179-180), кримінальна справа за фактами підроблення та використання завідомо підроблених документів від імені ТОВ “Фенстер Омега” і ТОВ “Любомир ? 1” за ознаками злочинів, передбачених ст. 358 ч.2 і ч.3 КК України, а також службового підроблення службовими особами ТОВ “Нафта” за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч.2 КК України, закрита за відсутністю складу злочинів.
Таким чином, проведеним досудовим слідством не виявлено кримінально-карних діянь при здійсненні фінансово-господарської діяльності з придбання у ТОВ “Фенстер Омега” та ТОВ “Любомир ? 1” паливно-мастильних та маркетингових послуг, що виходячи із сум цих операцій фактично означає їх правомірність і законність.
Доказів про наявність хоча б у однієї сторони наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства суду не надано.
Позивач не навів жодних доказів того, що відповідач ТОВ “Нафта” вказані в видаткових накладних об’єми паливно-мастильних матеріалів не використовувала в подальшій своїй господарській діяльності.
Тому висновок позивача про нікчемність вказаних вище угод між ТОВ “Нафта” і ТОВ “Любомир ? 1” на думку суду є необґрунтованою і базується лише на припущеннях, а не на об’єктивних доказах.
Відповідно до ч.1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов’язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Визнаючи позов таким, що не підлягає задоволенню, суд виходить з того, що для стягнення санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Також згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України, передбачені нею санкції застосовує лише суд, що відповідає ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч. 1 ст. 238 ГК України.
З урахуванням викладеного, встановлені ч. 1 ст. 208 К України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, встановлених ст. 250 ГК України, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Також суд визнає, що заявлена вимога Шосткінською МДПІ Сумської області щодо стягнення з ТОВ “Любомир ? 1” на користь ТОВ “Нафта” не відповідають положенню КАС України відносно адміністративної процесуальної правосуб’єктності ТОВ “Нафта”, яке не доручало позивачеві в такий спосіб захищати його інтереси в цій справі.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог Шосткинської міжрайонної податкової інспекції Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Любомир –1” про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТА” 7507542 (сім мільйонів п’ятсот сім тисяч п’ятсот сорок дві) грн. та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТА” в доход держави коштів в сумі 7507542 (сім мільйонів п’ятсот сім тисяч п’ятсот сорок дві) грн., отриманих за нікчемними угодами, відмовити в зв’язку з їх необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10 днів з моменту складання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом наступних 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження –апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили у випадку не подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
У випадку подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не буде скасовано, після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя ( підпис) М.М. Шаповал
Судді ( підпис) Л.М. Опімах
( підпис) О.В. Соп"яненко
З оригіналом згідно:
Суддя М.М. Шаповал
Судове рішення № 7516920, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 08.12.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2230/09/1870. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: