Рішення № 75168408, 21.05.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/6984/18

Провадження № 2/200/2531/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 травня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на внесок до статутного капіталу, визнання припиненим зобов’язання за договором позики, зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.

15 травня 2018 року позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій зважаючи на укладення додаткових договорів до договору позики та поруки, просив визнати за ним право власності на внесок до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ» в розмірі 930000,00 гривень, що становить 100% частки Статутного капіталу Товариства; визнати припиненим зобов’язання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по сплаті 100000,00 на користь ОСОБА_1 відповідно за Договором позики від 21.12.2016 року та Договором поруки від 21.12.2016 року; зобов'язати Державного реєстратора, нотаріуса внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ» та зареєструвати частку позивача в розмірі 100% (сто відсотків) від загального розміру Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ», що становить 930000,00 гривень за рахунок переданого відповідачами відступного. ,

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 про залучення його як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2018 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2018 року скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 20 квітня 2018 року.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2018 року закрито підготовче судове засідання тапризначення справи до судового розгляду по суті на 21 травня 2018 року о 11.45 год.

Позивач в судове засідання не з'явився, про явку в судове засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву, у якій позов підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі свого представника.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про явку в судове засідання були повідомлені належним чином.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши надані докази, вважає позовні вимоги, викладені в заяві про зміну предмету позову такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Судом встановлено, що 21.12.2016 року між позивачем, як Позикодавцем, та ОСОБА_2, як Позичальником, укладено договір позики, відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим Договором строки – до 01 лютого 2018 року.

На виконання п. 2.5. договору позики, що обумовлює забезпеченість позики, 21.12.2016 року між ОСОБА_3 та Позивачем укладено договір поруки. Також, 21.12.2016 року між ОСОБА_4 та Позивачем укладено договір поруки.

За умовами договорів поруки, Поручителі поручаються перед Позикодавцем за належне та своєчасне виконання Позичальником, зобов’язань за Договором позики від 21.12.2016 року, укладеним між Позикодавцем та Позичальником, та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому у сумі 10 000 гривень у разі порушення Позичальником забезпечених порукою, згідно з цим договором, зобов’язань за договором позики від 21.12.2016 року.

На даний час відповідачі своїх зобов'язань за договором позики та договорами поруки не виконали. Сума позики не повернута, а тому Позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

26 березня 2018 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір до договору позики від 21.12.2016 року, яким його було доповнено, зокрема пунктом 3.4. наступного змісту: в разі, якщо Позичальник не поверне в строк, визначений цим договором, суму позики, він передає у власність Позикодавцю відступне: належний на праві власності Позичальнику внесок до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ». Відповідно до п.3.5. додаткового договору до договору позики, сторони погодилися, що моментом припинення зобов’язання Позичальника є момент передачі майна Позикодавцю. Передача майна буде проведена не пізніше 10 травня 2018 року, на підтвердження чого Сторони складають акт приймання-передачі. Розмір майна складає 465000,00 (чотириста шістдесят п’ять тисяч) гривень.

26 березня 2018 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено додатковий договір до договору поруки від 21.12.2016 року, яким його було доповнено зокрема, п. 3.2. наступного змісту: в разі невиконання Поручителем своїх зобов’язань щодо повернення позики, він передає у власність Позикодавцю відступне: належний на праві власності Поручителю внесок до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ». Відповідно до п.3.3. додаткового договору до договору поруки, сторони погодилися, що моментом припинення зобов’язання Поручителя є момент передачі майна Позикодавцю. Передача майна буде проведена не пізніше 10 травня 2018 року, на підтвердження чого Сторони складають акт приймання-передачі. Розмір майна складає 465000,00 (чотириста шістдесят п’ять тисяч) гривень.

Проте, як зазначено позивачем, та не спростовано відповідачами, відповідачі ухиляються від передачі майна (відступного), в строки, визначені договорами позики та поруки, не підписали акт приймання-передачі майна.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Згідно ч.1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позивач свої зобов’язання за договором позики виконав, а саме передав позичальнику грошові кошти в розмірі 100000 грн. в строк, визначений договором позики, а той зобов’язався повернути борг до 01 лютого 2018 року, але цього не зробив. Поручителі (співвідповідачі) також не виконали свої зобов’язання за договорами поруки щодо повернення грошових коштів. Крім того, співвідповідачі ухиляються від виконання зобов’язань за додатковими договорами до договорів позики та поруки в частині підписання актів приймання-передачі та вчинення дій щодо державно реєстрації переходу права власності на відступне до позивача.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 600 ЦК України, зобов’язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у строк, зазначений у договорі позики, не повернули борг, при цьому досягнувши згоди з позивачем (підписанням додаткових договорів до договорів позики та поруки) щодо припинення зобов’язання шляхом передачі відступного, то зобов’язання за договором позики від 21.12.2016 року та договором поруки від 21.12.2018 року припиняється шляхом передачі відступного – внесків до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ» (код за ЄДРПОУ 33972974) в розмірі 465000,00 (чотириста шістдесят п’ять тисяч) гривень кожний, які належать на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Щодо вимог позивача про зобов’язання вчинити дії слід зазначити наступне.

Відповідно до п. д) ч.5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зазначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо зобов’язання вчинення реєстраційних дій.

Частинами 4 та 5 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що у день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб’єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії.

Суб’єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті: 3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру

Отже, зі змісту вище зазначених положень закону вбачається, що записи до державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію . Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення суду про визнання за позивачем права власності на внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ» є самостійною підставою для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ» та при отриманні державним реєстратором рішення суду, що набрало законної сили, він зобов'язаний внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вимога про зобов’язання внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо зміни учасників та реєстрації частки позивача може бути підставою для звернення до суду з окремим позовом, лише у разі відмови реєстраційною службою внести відповідні зміни.

Таким чином, вимога позивача щодо зобов’язання державного реєстратора, нотаріуса внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну учасників товариства та зареєструвати частку статутного капіталу не пілягає задоволенню.

Відповідно дост.141 ЦПК Українисудові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 530, 611, 612, 619, 625, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. 3-5, 12, 77, 81, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на внесок до статутного капіталу, визнання припиненим зобов’язання за договором позики, зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на внесок до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ» (код за ЄДРПОУ 33972974, Україна, 49000, м. Дніпро, вулиця Криворізьке шосе, б. 1) в розмірі 930000,00 (дев’ятсот тридцять тисяч) гривень, що становить 100% частки Статутного капіталу Товариства та зареєструвати таке право власності.

Визнати припиненим зобов’язання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) по сплаті 100000,00 (сто тисяч гривень) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) відповідно за Договором позики від 21.12.2016 року та Договором поруки від 21.12.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 517 гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 517 гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 517 гривень 47 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску