Рішення № 75167465, 06.07.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1125/18

Провадження № 2/211/1113/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 липня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді - Н.О. Сарат

при секретарі – С.М. Зоріній

у відсутність:

представника позивача ТОВ«Служба термінового кредитування»

відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадженняв м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ТОВ«Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба термінового кредитування» 50 333, 33 грн. заборгованості за кредитним договором №131122-174556 від 22.11.2013 року та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 22.11.2013 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Служба термінового кредитування» та отримав кредит від позивача в розмірі 1600.00 грн. Відповідно до п. 3.3. Договору відповідач зобов’язана повернути отримані грошові кошти в розмірі 1600,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі по 448грн., що разом складає 2048, 00 грн., у строк до 05.12.2013 року. Відповідно до п. 3.1 Договору сплатила відсотки за користування кредитом в сумі 448,00 грн., а саме 14 календарних днів по 32 грн. – щоденні нарахування наведені в Розрахунку заборгованості. 06.12.2013 року відповідач відповідно до п.2.3 Договору сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 32, 00 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 448, 00 грн., частково сплатив суму кредиту в розмірі 20,00грн., та пролонгував договір строком до 20.12.2013 року. 21.12.2013 року сплатила суму частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 32, 00грн., відсотки за користування кредитом в сумі 442, 40 грн., частково сплатила суму кредиту в розмірі 25, 60 грн., та пролонгував договір строком до 04.01.2014 року.04.01.2014 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 435, 56 грн., частково сплатила кредиту в розмірі 14, 74 грн., та пролонгував договір строком до 18.01.2014 року. 21.01.2014 року сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 96,00грн., відсотки за користування кредитом в сумі 427, 26 грн. та пролонгував договір строком до 04.02.2014 року. 07.02.2014 року сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 530, 00 грн. та пролонгував договір строком до 21.02.2014 року. 22.02.2014 року сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 459, 75 грн. та пролонгував договір строком до 08.03.2014 року, зобов’язавшись повернути кредит разом із відсотками в розмірі 1532, 38 грн. В порушення договірних умов відповідач станом на 01.03.2018 року не виконує свої зобов’язання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 1539, 66 грн., а також сплати процентів за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимог наполягає. Проти постановлення заочного рішення не заперечує

Відповідач в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.247 ЦПК України.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, 22.11.2013 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір №131122-174556.(а.с. 5)

Відповідно до п. 3.3. Договору відповідач була зобов’язана повернути отримані грошові кошти в розмірі 1600,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі по 448грн., що разом складає 2048, 00 грн., у строк до 05.12.2013 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору сплатила відсотки за користування кредитом в сумі 448,00 грн., а саме 14 календарних днів по 32 грн. – щоденні нарахування наведені в Розрахунку заборгованості. 06.12.2013 року відповідач відповідно до п.2.3 Договору сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 32, 00 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 448, 00 грн., частково сплатив суму кредиту в розмірі 20,00грн., та пролонгувала договір строком до 20.12.2013 року. 21.12.2013 року сплатила суму частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 32, 00грн., відсотки за користування кредитом в сумі 442, 40 грн., частково сплатила суму кредиту в розмірі 25, 60 грн., та пролонгував договір строком до 04.01.2014 року.04.01.2014 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 435, 56 грн., частково сплатила кредиту в розмірі 14, 74 грн., та пролонгувала договір строком до 18.01.2014 року. 21.01.2014 року сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 96,00грн., відсотки за користування кредитом в сумі 427, 26 грн. та пролонгував договір строком до 04.02.2014 року. 07.02.2014 року сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 530, 00 грн. та пролонгував договір строком до 21.02.2014 року. 22.02.2014 року сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 459, 75 грн. та пролонгувала договір строком до 08.03.2014 року, зобов’язавшись повернути кредит разом із відсотками в розмірі 1532, 38 грн.

Станом на 01.03.2018 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором із процентами та пенею за несплату в розмірі 48553, 71 грн. (а.с. 9-35)

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов’язки відповідно до договору. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Як установлено судом, пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальник зобов’язується сплачувати позикодавцю неустойку у вигляді пені в розмірі 2% від усієї суми позики за кожен день прострочення.

З урахуванням ст.2 ЦПК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.12 ЦПК України відносно обов'язку суду сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав, застосовуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки (пені) як цивільно-правової відповідальності боржника за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.

Таким чином, очевидним є те, що заявлений позивачем розмір пені є не співмірним з розміром основного збитку, завданого відповідачем і не відповідає визначеним п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам конституційного принципу верховенства права (абз.2 п.3.2 Рішення КСУ від 11.07.2013 року у справі №7-рп/13).

Враховуючи встановлену не співмірність, розмір основного збитку та відсутність доказів звернення позивача з досудовими вимогами до відповідача для погашення ним заборгованості в добровільному порядку, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 5829,36 грн., що кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15, від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування» заборгованості за кредитним договором №131122-174556 від 22.11.2013 року належить стягнути 7372,82 грн., з яких: 1539, 66 грн. - сума основного боргу, 3,80 грн. - проценти за договором, 5829, 36 грн. - пеня.

Відповідно до вимог п.39 Постанови Пленуму №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства пр судові витрати в цивільних мправах», у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, повязані зі сплатою судовго збору відшкодувуються за рахунок відповідача в сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Установивши, що розмір неустойки (47010,25 грн.) перевищує розмір боргового зобов’язання (1539, 66 грн.), суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати норму частини третьої статті 551 ЦК України, а розмір пені зменшити.

З урахуванням встановлених по справі обставин, положень закону умов договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, але частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,527,530,610,1048,1050,1054 ЦК України, ст. ст.3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» ( місце знаходження вул. Сорок років Рад. України 39-А, в м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 38415356) заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2013 року розмірі 7372 (сім тисяч триста сімдесят дві) 84 грн., з яких: 1539 (одна тисяча п’ятсот тридцять дев’ять) 66 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 5829 (п’ять тисяч двадцять дев’ять) 36грн. - сума заборгованості по пені.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» (місце знаходження вул. Сорок років Рад. України 39-А, в м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 38415356 ) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуваннямп.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя Н.О.Сарат