Ухвала суду № 75167433, 04.07.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4929/16-к

Провадження №1-кс/175/453/18

Ухвала

Іменем України

04 липня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – слідчого судді Бойка О.М.,

за участю:

секретаря – Францішко С.О.,

прокурора – Ігнатенка О.В.,

представника заявник – адвоката ОСОБА_1,

зацікавлена особа (потерпіла) – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна - квартири АДРЕСА_1, накладеного в рамках кримінального провадження що здійснюється Дніпровським районним відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області внесеного 07.12.2016 року до ЄРДР за №12016040440002937 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

–

встановив:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у вигляді квартири АДРЕСА_1.

Представник заявника – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні просила суд скасувати арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, вказавши, що майно, на яке накладено арешт належить ОСОБА_4 на праві власності в порядку спадкування за законом на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої 24 лютого 2001 р., від 18.09.2001 р.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 накладено на підставі КПК України.

Зацікавлена особа (потерпіла) – ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та скасування арешту з квартири.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дійшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 07.12.2016 року до Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов матеріал про те, що у 2009 році невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа майном, що належить ОСОБА_6

07.12.2016 року слідчим Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040440002937 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

23 вересня 2016 року державним реєстратором ОСОБА_7, Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину, Розпорядження «Про внутрішнє перепланування квартири» від 25 листопада 2014 року Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, технічного паспорту від 29 жовтня 2014 року виготовленого ТОВ «КОНЦЕПТ К» зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_4, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22 листопада 2016 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська подана позовна заява про визнання незаконним розпорядження «Про внутрішнє перепланування квартири» від 25 листопада 2014 року Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради з огляду на те, ОСОБА_6 є власником квартири на підставі договору від 02 липня 2015 року.

У 2009 році ОСОБА_4 продав належну йому квартиру у м. Дніпропетровську та переїхав до м. Київ і по теперішній час в ній не проживав та не здійснював жодних перепланувань та будівельних робіт. Отже, всі дії ОСОБА_4 по узаконенню перепланування та дії ГШ «Енкобуд» по виготовленню технічного висновку по інструментальному обстеженню будівельних конструкцій квартири №14 житлового будинку №20 по вул. Пастера м. Дніпропетровськ в 2014 році є незаконними та сфальсифікованими так як у 2014 році квартира, належала іншій особі і у ОСОБА_4 та ПП «Енкобуд» не було доступу до неї.

На теперішній час ведуться судові спори щодо права власності зазначеної квартири та підроблення посвідчення опікуна про що Київською місцевою прокуратурою №8 за результатами перевірки матеріалів Єдиного обліку Святошинського УП ГУНП в м. Києві до ЄРДР внесено відомості за №4201610108000008 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Крім того, Дніпровським районним відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області внесено 07.12.2016 року відомості до ЄРДР за №12016040440002937 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. ОСОБА_2 визнана у даному кримінальному провадженні потерпілою. Право власності на квартиру оскаржується ОСОБА_8, який є опікуном над батьком ОСОБА_4.

Враховуючи те, що дане нерухоме майно (квартира АДРЕСА_3) є об'єктом посягання злочину, та існує імовірність, що виникне необхідність у проведенні необхідних експертиз у рамках кримінального провадження, ухвалою слідчого судді від 22.09.2017 року, ухваленої в рамках розгляду кримінального провадження №12016040440002937 від 07 грудня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, з метою доведення вчинення кримінального правопорушення, а також передбачити заборону для особи, у володінні якої перебувало майно, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати його накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Клопотання про арешт майна, з яким до суду звернувся слідчий за погодженням з прокурором, відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).

Адвокат ОСОБА_1 у судому засіданні підтримала скаргу та просила скасувати арешт, щодо квартири, пояснюючи, що за її довірителем було визнано право власності та квартиру повернуто ОСОБА_3

В судовому засіданні встановлено, що на теперішній час ведуться судові спори щодо права власності зазначеної квартири та підроблення посвідчення опікуна. Крім того, Дніпровським районним відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області внесено 07.12.2016 року відомості до ЄРДР за №12016040440002937 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. ОСОБА_2 визнана у даному кримінальному провадженні потерпілою. Досудове слідство у даному кримінальному провадженні триває, винні особи у вчиненні кримінального правопорушення не встановлені, арешт на квартиру накладено обґрунтовано та потреба у цьому заході не відпала, що в даному випадку, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту.

В зв’язку з вищевикладеним та керуючись ст.174 КПК України суд,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 – залишити без задоволення.

Відповідно 309 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги апеляційному оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя О.М. Бойко