Рішення № 75167326, 03.07.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/2618/18

Провадження №2/265/928/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Щербіна А.В.,

за участю секретаря судового засідання Монтач А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 в інтересах Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 шкоду в сумі 10 880,00 гривень, спричинену ним внаслідок незаконного вилову риби, а також витрати з оплати судового збору в сумі 1762,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області було винесено постанову від 12 січня 2017 року, з якої вбачається, що 08 листопада 2016 року о 22-30 годині ОСОБА_1 здійснював незаконний лов риби на річці Кальміус в Лівобережному районі м. Маріуполя забороненим засобом лову сіткою «павук». При затриманні було виявлено улов риби піленгас у кількості 16 одиниць, загальною вагою 2,35 кг., чим завдав шкоду рибному господарству України на суму 10 880,00 гривень, яку розраховано на підставі Постанови КМУ №1209 від 21 листопада 2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Своїми діями порушив вимоги ст.63 Закону України «Про тваринний світ» та п.3.15 Правил любительського та спортивного риболовства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року. Постанова набрала законної сили. Однак, при розгляді даної справи судом не було вирішено питання про відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України відповідачем. На цей час, шкода у добровільному порядку не відшкодована.

Прокурор Маріупольської міської прокуратури № 2 Донецької області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник Маріупольської міської ради ОСОБА_4 (яка діє на підставі довіреності) в судове засідання не з’явилась від неї в матеріалах справи є заява з проханням слухати справу за її відсутності, на задоволені заяви наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не прибув за невідомих причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений за місцем реєстрації замовною судовою кореспонденцію.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 12 січня 2017 року, яка набрала законної сили 23 січня 2017 року, встановлено, що 08 листопада 2016 року о 22-30 годині ОСОБА_1 здійснював незаконний лов риби на річці Кальміус в Лівобережному районі м. Маріуполя забороненим засобом лову сіткою «павук». При затриманні було виявлено улов риби піленгас у кількості 16 одиниць, загальною вагою 2,35 кг., чим завдав шкоду рибному господарству України на суму 10 880,00 гривень, яку розраховано на підставі Постанови КМУ №1209 від 21 листопада 2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Своїми діями порушив вимоги ст.63 Закону України «Про тваринний світ» та п.3.15 Правил любительського та спортивного риболовства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП, та покладено на нього адміністративне стягнення у вигляду штрафу на користь держави в сумі 340 (триста сорок) гривень з конфіскацією знаряддя лову. Знаряддя лову сіть «павук», незаконно здобуті водні живі ресурси рибу «піленгас» у кількості 16 одиниці, які були вилучені у правопорушника конфісковано та знищено.

Згідно такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209, розмір шкоди, спричиненої діями ОСОБА_1 становить 10 880,00 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством. Частиною другою статті 10 вказаного закону передбачено, що громадяни відповідно до закону зобов'язані, зокрема, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

На підставі ст.ст. 47,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що діями ОСОБА_1 що виразились у незаконному вилові риби, Маріупольській міській раді Донецької області, яка є розпорядником коштів місцевого бюджету, спричинено шкоду в сумі 10 880,00 гривень, а отже, доводи позову знайшли своє підтвердження.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с.1).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, а саме: витрат по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 133, 141, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 в інтересах Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Маріупольської міської ради Донецької області шкоду, завдану внаслідок незаконного вилову риби в сумі 10 880 (десять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок (р/р 33118331700051, отримувач Маріуп.УК/м. Маріуполь/24062100, банк отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь прокуратури Донецької області витрати з оплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні на р/р № 35216066016251, МФО 820172, банк Держказначейська служба України м. Київ, ЄДРПОУ 25707002, отримувач: прокуратура Донецької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України від 15 грудня 2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення складено 03 липня 2018 року.

Суддя Щербіна А.В.