Рішення № 75167309, 06.07.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/5474/15-ц

Провадження № 2/209/27/17

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року задоволений позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів. Судом вирішено виключити із суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 003-03253-160508 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, укладеним 16 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «ОСОБА_2», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та ОСОБА_1, заборгованість в розмірі 86400,00 (вісімдесят шість тисяч чотириста грн.), яка нарахована згідно заяви про видачу готівки № 31619941 від 20 травня 2013 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «ОСОБА_2», ЄДРПОУ 34047020, на користь ОСОБА_1 06 липня 9183 року народження, РНОКПП НОМЕР_1, сплачений судовий збір 767,67 грн. та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 4952,00 грн., а всього 5719,67 грн.

Не погодившись з рішенням суду, 07 лютого 2018 року ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 звернулося з апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року.

Ухвалою судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року цивільна справа повернута до суду першої інстанції для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки залишилася невирішеною частина позовних вимог.

В судове засідання сторони не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від представника позивача - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та ухвалення додаткового рішення згідно ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд ухвалив провести судове засідання щодо ухвалення додаткового рішення у справі за відсутності сторін.

Згідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року, у резолютивній частині рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 грудня 2017 року були залишені без вирішення наступні позовні вимоги: про визнання недійсним кредитного договору; про визнання незаконними дій ПАТ «Дельта Банк» в частині збільшення зобов’язань 03 квітня 2013 року на суму 85145,13 грн. та визнання дії ПАТ «Дельта Банк» щодо відомостей про видачу грошових коштів в розмірі 86400,00 грн. 20 травня 2013 року неправомірними; про встановлення факту та зобов’язання ПАТ «Дельта Банк» здійснити перерахунок заборгованості.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи № 209/5474/15-ц, провадження № 2/209/27/17, 28 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним кредитний договір № 00303253-160508 від 16 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».

24 березня 2016 року до початку розгляду справи по суті позивач уточнив свою позовну заяву, надавши її в новій редакції (а.с. 27-31), в якій просив: визнати незаконними дії ПАТ «Дельта Банк» в частині збільшення зобов’язань 03 квітня 2013 року на суму 85145,13 грн.; визнати дії ПАТ «Дельта Банк» щодо відомостей про видачу грошових коштів в розмірі 86400,00 грн. 20 травня 2013 року неправомірними.

21 вересня 2016 року до початку розгляду справи по суті позивач повторно уточнив свою позовну заяву, надавши її в новій редакції (а.с. 86-90), в якій просив: встановити факт невидачі ОСОБА_1 кредитних коштів 20 травня 2013 року за кредитним договором № 00303253-160508 від 16 травня 2008 року в розмірі 86400,00 грн.; зобов’язати ПАТ «Дельта Банк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № 00303253-160508 від 16 травня 2008 року, виключивши із розрахунку відомості про видачу суми кредиту в розмірі 86400,00 грн. 20 травня 2013 року.

Згідно ст. 31 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), до початку розгляду справи по суті позивач мав право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Таким чином, надаючи уточнені позовні заяви 24 березня 2016 року та 21 вересня 2016 року, позивач змінював предмет позову (позовні вимоги), а тому вирішуючи справу по суті, суд розглядав уточнені позивачем вимоги, викладені в останній редакції позовної заяви від 21 вересня 2016 року, які в судовому засіданні підтримувалися позивачем та його представником. З урахуванням викладеного вище, судом не вирішувалися раніше заявлені позивачем та змінені ним позовні вимоги: про визнання недійсним кредитний договір № 00303253-160508 від 16 травня 2008 року; про визнання незаконними дії ПАТ «Дельта Банк» в частині збільшення зобов’язань 03 квітня 2013 року на суму 85145,13 грн.; про визнння дії ПАТ «Дельта Банк» щодо відомостей про видачу грошових коштів в розмірі 86400,00 грн. 20 травня 2013 року неправомірними. Будь-які ухвали відносно змінених, в порядку ч.2 ст. 31 ЦПК України, позовних вимог (предмету позову) судом не виносилися.

При ухваленні рішення судом було встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про видачу готівки № 31619941 в сумі 86400,00 грн. до банку не звертався, не підписував цю заяву і кредитні кошти в сумі 86400,00 грн. з карткового рахунку за вказаною заявою про видачу готівки від ПАТ "Дельта Банк" не отримував (а.с. 3 рішення).

Тобто судом було встановлено факт невидачі ОСОБА_1 кредитних коштів 20 травня 2013 року за кредитним договором № 00303253-160508 від 16 травня 2008 року в розмірі 86400,00 грн.

Проте, в резолютивній частині рішення, суд не вказав про встановлення зазначеного вище факту, хоча про це було заявлено в позові.

Судом було вирішено про виключення із суми заборгованості за кредитним договором № 003-03253-160508 заборгованості в розмірі 86400,00 грн., яка нарахована згідно заяви про видачу готівки № 31619941 від 20 травня 2013 року, але не було зобов’язано ПАТ «Дельта Банк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № 00303253-160508 від 16 травня 2008 року, з виключенням з розрахунку відомостей про видачу йому суми кредиту в розмірі 86400,00 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи, ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і надавали пояснення, не ухвалено рішення.

Керуючись ст. 270 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів.

Встановити факт невидачі ОСОБА_1 кредитних коштів 20 травня 2013 року за кредитним договором № 00303253-160508 від 16 травня 2008 року в розмірі 86400,00 грн.

Зобов’язати ПАТ «Дельта Банк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № 00303253-160508 від 16 травня 2008 року, виключивши із розрахунку відомості про видачу йому суми кредиту в розмірі 86400,00 грн. від 20 травня 2013 року.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.