Постанова № 75167138, 06.07.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2711/18

Провадженя№ 3/266/890/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2018 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Маловського, б. 12, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ст. 130 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2018 року о 22 год. 36 хв. в м. Маріуполі по пр. Нахімова, біля буд. 39, водій ОСОБА_2, керував транспортним засобом «ВАЗ21099», державний номерний знак 96126ЕК, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від продуття технічного засобу «Drager Alcotest» на місці та від проходження огляду на стан сп’яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_2 був викликаний у судові засіданні призначені на 05.06.2018 року, 21.06.2018 року та на 06.07.2018 року, повістками, направленими з рекомендованими повідомленнями за адресами реєстрації та мешкання, на які до суду не з’явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов’язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_2 було відомо про кожну дату судового засідання, однак він для участі у судовому засіданні до суду не з’явився, суд прийшов до висновку про те, що його поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та зловживання своїми правами.

Враховуючи вищевикладене, вважаючи причину неявки ОСОБА_2 не поважною, суд розглянув справу за його відсутністю на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення ж своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від провадження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Відповідно до п.3 Порядку КМУ огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров’я.

Згідно до п.6 Порядку КМУ та п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп‘яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такій огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я.

Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп’яніння є порушенням вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із переглянутого судом відеозапису події, яка відбувалася 13 травня 2018 року встановлено, що ОСОБА_2 було запропоновано поліцейськими пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки автотранспортного засобу або у медичному закладі, та водій ОСОБА_2 у присутності двох свідків відмовився від проведення такого огляду на місці, що відображено на відеозапису, наданого суду УПП м. Маріуполя.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, а його вина в скоєнні даного адміністративного правопорушення, доведена протоколом серії БД № 049991 від 13.05.2018 року, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, за яке підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення у виді та межах, передбачених законом за його вчинення.

Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 130 ч.1 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень (код класифікації доходів бюджету 21081300, Рахунок отримувача № 31114149700001, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721, одержувач платежу Донецьке УК/Дон.обл.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, розрахунковий рахунок № 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Курбанова Н. М.