Рішення № 75167065, 05.07.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/425/18

Провадження №2/173/506/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2018

Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням ,-

ВСТАНОВИВ:

23.02.2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням до відповідача ОСОБА_2

23.03.2018 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

28.03.2018 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 07 червня 2018 року.

07.06.2018 року проведене підготовче судове засідання. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2018 року.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати відповідача втратившим право користування житловим приміщенням – будинком № 1 по вул. Степова в с. Діденкове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.08.1998 року він є власником будинку № 1 по вул. Степова в с. Діденкове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

В його будинку з 23.11.2001 року зареєстрований його син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Його син в належному йому будинку не проживає протягом п'яти років. Місце знаходження сина йому не відоме.

Реєстрація відповідача у належному позивачу будинку створює перешкоди у користуванні ним, так як він змушений сплачувати додатково комунальні послуги та нести витрати по утриманню будинку самостійно, також не має можливості оформити субсидію на оплату комунальних послуг в той час як є людиною похилого віку та отримує мізерну пенсію, що й стало підвою звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився. В підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу у його відсутність, пояснивши, що ним викладені всі обставини на обґрунтування позовних вимог та надані всі докази.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом виставлення інформації на офіційному сайті судової влади, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав. Заяви про розгляд справи у його відсутність не подав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір із житлових правовідносин.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, є власником будинку № 1 по вул. Степова в с. Діденкове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, що підтверджується копією свідоцтва про право на власності на жилий будинок від 24.08.1998 року, виданому виконавчим комітетом Водянської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

В зазначеному вище будинку з 23.11.2001 року зареєстрований відповідач ОСОБА_2., що підтверджується довідкою виконавчого комітету Водянської сільської ради від 22.02.2018 року та адресною довідкою.

Згідно пояснень позивача, відповідач є його сином, та зареєстрований в його будинку з його дозволу. Проте протягом п'яти років за зазначеною адресою не проживає.

Таким чином судом встановлено. що відповідач був зареєстрований в будинку позивача, як член його сім'ї.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла

Таким чином судом встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦПК України відповідач втратив право на користування належним позивачу будинком, як такий, що не проживає за вказаною адресою більше одного року.

Факт не проживання відповідача в будинку позивача підтверджується актом вуличного депутата Водянської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2, не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом п'яти років та спільний побут з батьками не веде.

Будь-яких доказів для підтвердження факту проживання в належному позивачу будинку, наміру користуватись ним, відповідач суду не надав.

Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відпровідно до ст.ст 77-78 ЦПК України -Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що він має право власності на зазначений вище будинок, що позивач чи інші особи створювали йому перешкоди у користуванні даним житловим приміщенням. З чого суд приходить до висновку, що відповідач не має наміру проживати в будинку позивача та користуватись ним. Чим порушує права позивача.

За даних обставин, суд відповідно до обраного позивачем способу захисту цивільних прав, а саме припинення права користування житловим приміщенням, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з якими погоджується суд, вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати ОСОБА_2, таким, що втратила право користування в будинку № 1 по вул. Степова в с. Діденкове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області .

Відповідно до ст. 7 ЗУ « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином рішення суду про визнання ОСОБА_2, таким, що втратив право користування в будинку № 1 по вул. Степова в с. Діденкове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області є підставою для зняття його з реєстраційного обліку за даною адресою і не потребує додаткового покладення відповідних обов'язків на орган, що здійснює державну реєстрацію місця проживання фізичних осіб, не потребує.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, так як позовні вимоги задоволені , суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704.80 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням - задовольнити

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням – будинком № 1 по вул. Степова в с. Діденкове в м. Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5. проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 понесені судові витрати в сумі 704.80 грн., за сплачений судовий збір.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою завою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем та/або подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 05.07.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 05.07.2018 року

Оприлюднене 09.07.2018 року

Дата набрання законної сили 07.08.2018 року