Рішення № 75166428, 09.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 р. Справа№805/2863/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 ордер від 01.02.2018 року серія АА № 116730

від відповідачів:

1. ОСОБА_2 – довір. від 15.12.2017 року № 9323/8-05-22-03

2. ОСОБА_3 – довір. від 05.01.2018 року № 01.01-12/31

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4

до відповідачів:

1.Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

2. Слов’янської міської ради

третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області

про стягнення помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 84122, АДРЕСА_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (84122, Донецька області, м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3), Слов’янської міської ради (84122, Донецька області, м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 2), третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про стягнення з Слов’янської міської ради помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Юних Комунарів (Банківська), 88, за період з квітня 2014 року по квітень 2017 року в розмірі 112850 грн. (з урахуванням уточнень).

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відмовляючи в поверненні помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою за період з квітня 2014 року по квітень 2017 року в розмірі 112850 грн., відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Зазначає, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України».

Наполягає на тому, що ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» передбачене звільнення суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Вказує на те, що, оскільки ФОП ОСОБА_4 здійснює свою підприємницьку діяльність на території, де здійснювалась антитерористична операція, він звільнений від сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на час проведення АТО в розумінні зазначеної норми Закону, а тому помилково сплачені податки за користування земельною ділянкою мають бути повернуті.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказав на її безпідставність та зазначив, що відмова у поверненні помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою, здійснена в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Наполягає на тому, що у податкового органу відсутні підстави для повернення помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою, оскільки таке повернення здійснюється в межах строку, встановленого п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України.

Зазначає, що нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 Податкового кодексу України за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 вказав на її безпідставність та зазначив, що відмова у поверненні помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою здійснена в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Наполягає на тому, що у Слов’янської міської ради відсутні підстави для повернення помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою, оскільки на позивача не розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» та м. Слов’янськ не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача 2 надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи у судове засідання не з?явились, про дату,час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяву про розгляд справи за його участю не надав.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзивів, суд з’ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_4 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Слов’янської міської ради Донецької області 10 лютого 1993 року, включений до ЄДРПОУ за номером НОМЕР_1, що підтверджується витягом свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 455478.

22.04.2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Слов’янською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0290 га, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Юних Комунарів (Банківська),88, кадастровий номер 1414100000:01:001:0601.

ОСОБА_4 у 2014-2017 роках надані до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю: від 20 лютого 2014 року № НОМЕР_2 за 2014 рік на суму 24945 грн. 10 коп., від 12 лютого 2015 року № НОМЕР_3 за 2015 рік на суму 31156 грн. 44 коп., від 17 лютого 2016 року № НОМЕР_4 за 2016 рік на суму 44647 грн. 15 коп., від 20 лютого 2017 року № 17000014886 за 2017 рік на суму 45120 грн. 44 коп.

За період з квітня 2014 року по квітень 2016 року ОСОБА_4 за вказаними податковими деклараціями сплачена сума податку в розмірі 112850 грн. за користування земельною ділянкою, що перебуває в оренді, що підтверджується відповідними квитанціями наявними в матеріалах справи.

09.02.2016 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Слов’янського міського голови з заявою про звільнення від сплати за користування земельною ділянкою , та дане звернення було надіслано за належністю до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області(а.с. 29).

Листом від 03.03.2016 року № 3873/Г/05-22-17-07-13-8 Слов’янська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області зазначила про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

02.11.2017 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Слов’янської ОДПІ ГУ ДФС з заявою про повернення помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою за період з квітня 2014 року по травень 2016 року в сумі 82445 грн. (а.с. 46-48).

Листом від 04.01.2018 року б/н Слов’янська ОДПІ ГУ ДФС повідомила ФОП ОСОБА_4, що підстави для підготовки висновку про повернення помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою відсутні (а.с. 49).

Крім того, як встановлено судом, 19.01.2016 року Донецькою торгово-промисловою палатою ФОП ОСОБА_4 надане роз’яснення №52/12.1-21-03, згідно якого не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначений критерій та встановлене звільнення від сплати земельного податку Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО».

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути з Слов’янської міської ради помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою розташованою за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Юних Комунарів (Банківська), 88, за період з квітня 2014 року по квітень 2017 року в розмірі 112850 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов’язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Суд вважає помилковим висновок відповідача про відсутність підстав для повернення помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою позивачу, враховуючи наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитеррористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Абзацем 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02.12.2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Маріуполь Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Як зазначалось раніше, позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Слов’янськ Донецької області.

Статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час спірних взаємовідносин Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Слов’янська Донецької області – у населеному пункті, на території якого здійснювалась антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції тривав, нормою прямої дії Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, суд вважає, що у 2014 – 2017 роках позивач звільнений від обов?язку сплачувати земельний податок.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Процедура повернення платнику надмірно та/або помилково сплаченого податку врегульована статтею 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Як зазначалось раніше, 02.11.2017 року позивач звернувся до відповідача 1 з заявою про повернення помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою за період з квітня 2014 року по травень 2016 року в сумі 82445 грн.

Відповідно до пп. 43.4.1 п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Згідно п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 43.5.1 п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пп. 43.5.2 п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Таким чином, вищенаведені норми чинного законодавства передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Як вбачається з адміністративного позову, він містить вимогу про стягнення помилково сплачених сум податку зі Слов’янської міської ради, тобто, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, як встановлено судом та не заперечується позивачем, з відповідною заявою про повернення помилково сплачених сум податку за 2017 рік суб?єкт господарювання до контролюючого органу не звертався та відповідачем не приймалось рішення про відмову у такому поверненні, тому суд вважає, що права позивача у цій частині не порушені та він передчасно звернувся до суду з позовом, який містить зазначену вимогу.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, з заявою про повернення помилково сплачених сум земельного податку за 2017 рік суб?єкт господарювання до відповідача не звертався, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволені адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Слов’янської міської ради, третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про стягнення з Слов’янської міської ради помилково сплачених податків за користування земельною ділянкою розташованою за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Юних Комунарів (Банківська), 88, за період з квітня 2014 року по квітень 2017 року в розмірі 112850 грн. – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.