Постанова № 7516616, 21.01.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 р. Справа № 2а-243/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

суддів - Шаповала М.М., Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання-Дикач О.О.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача -Луніки О.В.

представника відповідача - Клещенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 16.06.2009 № 0000091721/0/41242.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 09.09.2009 він отримав копію податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми, яке було видано на підставі акту перевірки від 21.05.2009. Позивач зазначив, що він працював комерційним директором ТОВ ДПА “Щит”з 28.09.2001 по 22.04.2009, а згідно положень Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”він не є особою, відповідальною за сплату податку на доходи. Крім того, згідно норм Закону України “Про державну податкову службу в Україні” документальна невиїзна перевірка повинна проводитись на підставі податкової декларації, проте декларації про доходи за 2006 2008 роки позивач не подавав і згідно Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”не зобовязаний був подавати декларації, оскільки одержував доходи тільки за його місцем роботи.

У судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував мотивуючи це тим, що отримуючи грошові кошти під звіт для розрахунків за товарно матеріальні цінності позивач фактично одержував їх у власність, оскільки він не звітував про їх використання. Отримані позивачем грошові кошти є додатковими благами, оскільки отриманий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28.09.2001 по 22.04.2009 працював комерційним директором ТОВ Детективно правового агентства “Щит”, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 7) 21.05.2009 р. Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності та повноти задекларованих сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1. За результатами перевірки складено акт від 21.05.2009 р. №3731/2795610678/17-2/107, (а.с. 8) в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_1 в період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року отримав дохід в сумі 6807417, 48 грн., який при виплаті не був оподаткований податковим агентом. Крім того, актом перевірки визначено, що громадянин ОСОБА_1 до ДПІ в м. Суми не подав декларацію про доходи, чим порушив ст. 67 Конституції України та ст. 8, ст. 18 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, при цьому в акті перевірки не зазначено за який же період, на думку податкового органу відповідач повинен був подати декларацію про отримані доходи. Також в акті перевірки вказано, що на підставі абз. а) п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”ОСОБА_1 донараховано податок з доходів фізичних осіб згідно ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”за 2006 рік 82101,27 грн., 2007 2008 рр. 939011,35 грн., всього донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1021112, 62 грн.

На підставі акту перевірки від 21.05.2009 р. №3731/2795610678/17-2/107 ДПІ в м. Суми було прийняте податкове повідомлення рішення від 16.06.2009 р. №0000091721/0/41242, (а.с. 6) яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1021112, 62 грн., яке у звязку з неможливістю вручення було розміщене на дошці оголошень ДПІ в м. Суми, що підтверджується актом від 21.07.2009. (а.с. 11)

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є необгрунтованими, а прийняте на підставі їх податкове повідомлення рішення є таким, що не відповідає вимогам законодавства виходячи з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась з питань своєчасності подання податкової звітності та повноти задекларованих сум податку з доходів фізичних осіб, при цьому в акті зроблено висновок про порушення відповідачем норм законодавства, що полягало у неподанні ним до податкового органу декларації про отримані доходи. Але, відповідно до п. 18.1. ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який:

а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів;

б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Пунктом 18.2. ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Відповідно до матеріалів справи, позивач перебував в трудових відносинах з ТОВ Детективно правовове агентство “Щит”, а відтак останнє є для нього працедавцем.

Відповідно до п. 1.17. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", працедавець юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами. Пунктом 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", встановлено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Як вбачається з довідки податкового органу № 2707/9/10-009 від 20.01.2010 ОСОБА_1 в період з 01.01.2006 по 30.06.2008 не перебував на обліку в ДПІ в м. Суми як фізична особа-підприємець. (а.с. 108) Отже, ТОВ Детективно правове агентство “Щит”являється податковим агентом та зобов'язано було нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, зокрема ОСОБА_1, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також несе відповідальність за порушення норм цього Закону. При цьому, відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", обовязок ОСОБА_1, щодо подання декларації про отриманні доходи вважається виконаним, а висновки відповідача щодо порушення позивачем норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в цій частини є неправомірними.

Також суд приходить до висновку, що донарахування позивачу податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб також є неправомірним, оскільки кошти в сумі 6807 417,48 грн., які відповідач вважає доходом позивача, були останнім отримані від ТОВ ДПА “Щит”під звіт для розрахунків з постачальниками за товарно матеріальні цінності. Факт отримання зазначених коштів позивачем під звіт, відповідачем не заперечується. Згідно п.п. 4.3.2. п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону. Пункт 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначає порядок оподаткування сум отриманих під звіт та не повернутих у встановлений строк, при цьому податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого строку, є особа, що надала такі суми, в даному випадку ТОВ ДПА “Щит”.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.

Також, згідно з п. 17.2 "а" ст. 17 Закону у випадку виплати платнику податку інших оподатковуваних доходів (у вигляді іншому, ніж заробітна плата) з джерелом їх походження з України нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку покладено на податкового агента.

Крім того, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів зобов'язані надавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) податковому органу за місцем свого розташування (п. 19.2 "б" ст. 19 Закону).

Відповідно до пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Крім того, ДПІ в м. Суми, було проведено планову виїзну перевірку ТОВ ДПА “Щит”з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт від 05.12.2008 № 9948/2314/30845841/66. (а.с. 9-14) Зазначеною перевіркою було встановлено лише один факт несвоєчасного звітування за отримані ОСОБА_1 кошти, а саме 14.12.2007 на суму 20150,00 грн., за що до підприємства були застосовані фінансові санкції у сумі 3022,50 грн. (а.с. 101)

Згідно довідки ТОВ ДПА "Щит", ОСОБА_1 який працював на посаді заступника генерального директора з комерційних питань в ТОВ ДПА "Щит" з 14.09.2001 до 22.04.2009 не має заборгованості перед ТОВ ДПА "Щит", в тому числі за отримані під звіт грошові кошти. (а.с. 41)

За наведених обставин та правових норм, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішеення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000091721/0/41242 від 16.06.2009 щодо визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1021112,62 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 22 січня 2010 року.

Головуйчий суддя (підпис) В.О. Павлічек

суддя(підпис)М.М. Шаповал

суддя (підпис)С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.О. Павлічек