
Справа № 219/1909/17
Провадження № 2/219/1200/2018
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Азямова Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду з даним позовом, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 71 071,13 грн. за кредитним договором № б/н від 08.10.2008 року, яка складається з наступного: 8460,38 грн. - заборгованість за кредитом; 55 988,32 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3000,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи, відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. (фіксована частина); 3372,43 грн. - штраф (процентна складова), а також судовий збір, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 08.10.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 6.6. Умов надавання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у томі числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Відповідно до кредитного договору,- при порушенні позивальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 250,00 грн. + 5 % від суми позову.
Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору та чинного цивільного законодавства України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.01.2017 року має заборгованість у розмірі 71071,13 грн., яка складається з наступного: 8460,38 грн. - заборгованість за кредитом; 55 988,32 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3000,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи, відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. (фіксована частина); 3372,43 грн. - штраф (процентна складова).
Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, надавши заяву про підтримання пред’явлених позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за її відсутності, крім того в заяві зазначила, що відповідач в розрахунку використовував суму кредиту – 4700,00 грн., проте ліміт по кредитній карті відповідачі був змінений та становив – 8700,00 грн. Про всі зміни процентних ставок відповідач повідомлявся шляхом смс-повідомлень, або на сайті банку. За таких обставин, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, та розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому зазначила про часткове визнання позовних вимог, посилаючись на таке: з розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка в розмірі 36 % на рік, в подальшому процентна ставка була зменшена до 34,80 % та з 01 квітня 2015 року збільшена до 43,20 %. Вважає, що банк діяв в порушення вимог ст. 1056-1 ЦК України, оскільки односторонньо збільшив розмір процентної ставки. Виходячи, з процентної ставки 36 % на рік, вважає, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 8460,38 грн. - заборгованість за кредитом, 7733,14 грн. – заборгованість за відсотками. За таких обставин, просила позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що пред’явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2008 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та виявив бажання про оформлення на своє імя банківської послуги Кредитка «Універсальна», у якій зазначив свої персональні дані. У заяві погоджено вид кредитки Кредитка «Універсальна 30 днів пільгового періоду», кредитний ліміт 4700,00 грн., базову процентну ставку по кредиту 3 % на місяць. У заяві, підписаній відповідачем, останній підтвердив факт ознайомлення та згоди з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також надав свою згоду на те, що дійсна заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (а.с.6).
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 08.10.2008 року станом на 31.01.2017 року вбачається, що заборгованість за кредитом станом на 28.02.2017 року становить 71 071,13 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 8460,38 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 55 988,32 грн., заборгованість за комісією – 3000,00 грн., штрафи: 3622,43 грн. (а.с. 5 зворот).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, відповідач, підписавши 08.10.2008 року анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, був повідомлений про зміст цих умов та правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк», про що зазначено у самій анкеті-заяві.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено неможливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання або його зміна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 536 ЦК України боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
Статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошей у строк і в порядку встановленому договором.
З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка за кредитом в розмірі 36 % на рік, 01.01.2013 року процентна ставка була зменшена – 30 % на рік, з 01.09.2014 року процентна ставка становила – 34,80 % на рік, а з 01 квітня 2015 року – 43,20 %.
Отже, позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору, всупереч статті 1056-1 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було проінформовано відповідача про збільшення процентної ставки.
Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
В анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг обумовлено проценту ставку за користуванням кредитом 36 % річних на залишок заборгованості.
Таким чином, суд вважає найбільш наближеним до вірного розрахунок відповідача в частині суми відсотків, яка становить 7733,14 грн.
Суд не приймає до уваги заперечення представника позивача з приводу не вірного розрахунку відповідачем виходячи із кредитного ліміту 4700,00 грн., оскільки відповідачем був зроблений розрахунок виходячи з кредитного ліміту 8700,00 грн. Щодо зазначення позивачем про повідомлення відповідача про зміну процентної ставки шляхом смс-повідомлень, суд зазначає, що в жодному документі (анкета заява, умови та правила надання банківських послуг) не зазначається яким чином встановлено таку відсоткову ставку, що вказує на порушення чинного цивільного законодавства в розумінні ст. 1056-1 ЦК України.
Суд також вважає неправомірним нарахування позивачем за даним Договором неустойки - штрафів у розмірі 3622,43 грн., оскільки 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -VII).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).
Відповідно до ч.1, ч.2 ч.3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція»
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».
Як встановлено судом, відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Артемівськ) Бахмутської (Артемівської) міської ради Донецької області, яке відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 року та від 02.12.2015 року входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
За таких обставин, суд що вважає, що відповідач звільняється від сплати неустойки (штрафів) у розмірі 3622,43 грн. на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитним договором б/н від 08.10.2008 року.
Крім того, позивач ані в позовній заяві, ані в розрахунку заборгованості за Договором не зазначив яку суму з нарахованих 3000,00 грн. складає пеня, а яку комісія. Відсутність розрахунку та відсутність розмежування позовних вимог в цій частині позбавляє суд можливості зробити висновок щодо правильності нарахування пені та комісії та наявності підстав для стягнення зазначеної суми з відповідача.
Таким чином, без врахування нарахованої пені та комісії, а також штрафу, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором б/н від 08.10.2008 року становить 16 373,52 грн. та складається з такого: 8640,38 грн. - заборгованість за кредитом; 7733,14 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.
За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08.10.2008 року у загальному розмірі 16 373,52 грн.
Тож, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 368,64 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570 суму заборгованості за Кредитним договором б/н від 08.10.2008 року в розмірі 16 373 (шістнадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 52 коп., яка складається з такого: 8640 (вісім тисяч шістсот сорок) грн. 38 коп. - заборгованість за кредитом; 7733 (сім тисяч сімсот тридцять три) грн. 14 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, судовий збір у розмірі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 64 коп.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості про процентам за користування кредитом в розмірі 48 255,18 грн.; заборгованості за пенею та комісією в сумі 3000,00 грн., а також штрафу (фіксована частина) в розмірі 250,00 грн., та штрафу (процентна складова) в розмірі 3372,43 грн. – відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Р.Є.Дубовик
Судове рішення № 75165941, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 06.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 219/1909/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: