Ухвала суду № 75165874, 06.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1309/18 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління Держпраці у Волинській області, про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління Держпраці у Волинській області, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 56513869 від 04 червня 2018 року.

Згідно із пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та містить такі недоліки.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП № 56513869 від 04 червня 2018 року, яку отримав поштою 20 червня 2018 року, однак, звернувся з позовом до суду лише 05 липня 2018 року, тобто з порушенням встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденного строку звернення до суду.

Одночасно позивач просить поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду, посилаючись на положення частини п’ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII), відповідно до якої рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Суд вважає, що наведені позивачем у позовній заяві підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом є неповажними, з таких мотивів та підстав.

Частинами першою – третьою статті 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Частиною п'ятою статті 74 Закону № 1404-VІІІ визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законом № 1404-VІІІ не передбачено можливості на оскарження боржником рішень державного виконавця до начальника відділу державної виконавчої служби, такі рішення можуть бути оскаржені боржником тільки до суду.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56513869 є боржником, тобто рішення державного виконавця має право оскаржити лише в судовому порядку. Таким чином для звернення до суду мають застосовуватись строки, встановлені пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №826/6149/17 та враховується при вирішенні цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене, позивач має право звернутися до суду з заявою, де вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, пунктом 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем –1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762 грн 00 коп.

Таким чином, за подання до адміністративного суду фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 даного адміністративного позову немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» – 1 762 грн. 00 коп.

Проте, позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 04 липня 2018 року № 0.0.1076343738.1 про сплату судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп., тобто в меншому розмірі ніж це визначено чинним законодавством України, тому позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1 057 грн. 20 коп.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме, вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду , сплатити судовий збір у розмірі 1 057 грн 20 коп. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління Держпраці у Волинській області, про скасування постанови залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя А.Я. Ксензюк