Постанова № 75164476, 09.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2018 р. Справа№ 910/1892/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Тищенко О.В.

Чорної Л.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2018

у справі № 910/1892/18 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

про стягнення 7 497,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення 7497,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «Автокредит Плюс» за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №КІН0CPS-16BG99A від 16.12.2017 у розмірі 37556,57 грн. через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу «GEELY FC MR7180», державний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «SKODA Super B Active», державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АК/0020893, з яких відповідачем сплачено на користь позивача 30059,13 грн., у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 7497,44 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 у справі № 910/1892/18 у позові відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 у справі № 910/1892/18, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" відповідає вимогам статті 258 ГПК України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Відповідно до вимог статті 262 ГПК України судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі № 910/1892/18. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час винесення ухвали до суду не надійшло.

Згідно із ч.ч. 1, 10 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотання учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань учасників справи про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не надходило, а конкретних обставин для розгляду апеляційної скарги у справи № 910/1892/18 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 у справі № 910/1892/18. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 у справі № 910/1892/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, із чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду та як вбачається із матеріалів справи, 16.12.2016 між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Автокредит Плюс» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № KIH0CPS-16BG99A (Договір), предметом страхування за цим Договором виступають майнові інтереси ТОВ «Автокредит Плюс», пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Geely», державний номер НОМЕР_1 від страхових ризиків.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Така ж норма закріплена і в ч. 1 ст. 979 ЦК України.

Згідно із ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 08.02.2017, 10.01.2017 о 18 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Василенка, 2 сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів «Geely», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля «Skoda», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, якого визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.02.2017.

До ПрАТ «СК «Інгосстрах» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту №116931/01/17 про оцінку колісного транспортного засобу, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту Колісного транспортного засобу «Geely», державний номер НОМЕР_1, становить 52 045,95 грн., вартість відновлювального ремонту Колісного транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу становить 37 556,57 грн.

Згідно із актом № 0171 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) щодо автомобіля «Geely», державний номер НОМЕР_1, загальна вартість робіт та матеріалів становить 39 166,50 грн., із яких вартість ремонтних робіт складає 9 760,00 грн., малярних робіт - 6 432,00 грн., матеріали - 22 974,50 грн., знижка - 1 609,93 грн.; всього - 37 556,57 грн.

Відповідно до умов договору позивач виплатив страхувальнику згідно зі Страховим актом № И-6555402 від 27.01.2017 страхове відшкодування в розмірі 37 556,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5297 від 30.01.2017.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі Закон № 1961).

Позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу №27-10/02-03 від 27.10.2017 щодо спірного страхового випадку, у якій вимагав перерахувати 37 556,57 грн.

В подальшому, відповідачем здійснено перерахування позивачеві 30 059,13 грн. з призначенням платежу: страхова виплата згідно з полісом № АК0020893 від 24.10.2016, оплата регресу згідно з СА №И-6555402, що підтверджується платіжним дорученням № 55358 від 17.01.2018.

Вина водія ОСОБА_2, який керував автомобілем «Skoda», державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.02.2017.

Між відповідачем та страхувальником було укладено договір (поліс) № АК/0020893 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.

Згідно із ст. 22 Закону № 1961 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961 у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України; якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду, приймаючи як доказ, встановлення у звіті експерта необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу, не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, позивачем не враховано коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Geely», державний номер НОМЕР_1, тоді-як з урахуванням вказаного коефіцієнту, з урахуванням вартості фактично виконаних робіт за актом №01714 прийому-передачі виконаних робіт від 26.01.2017 ТОВ «Автосервіс «Восток» вартість відновлювального ремонту становить 30 059,13 грн., враховуючи викладене та наступне.

Відповідно до п.п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Згідно зі Звітом №116931/01/17 про оцінку колісного транспортного засобу, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту Колісного транспортного засобу «Geely», державний номер НОМЕР_1 становить 52 045,95 грн., вартість відновлювального ремонту Колісного транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу становить 37 556,57 грн.; коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля складає 0,59.

Тобто у вказаному вище Звіті зазначено загальну вартість відновлювального ремонту у розмірі 52 045,95 грн. та вартість відновлювального ремонту з урахування фізичного зносу у розмірі 37 556,57 грн.

Крім того, вартість відновлювального ремонту у ремонтній калькуляції, складеній із застосуванням системи AUDATEX складає суму у розмірі 52 045,95 грн.

Також слід зазначити, що при розрахунку коефіцієнту фізичного зносу господарським судом першої інстанції вибірково беруться дані зі Звіту № 116931/01/17 про оцінку колісного транспортного засобу, а саме: відсоток коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,59, однак не беруться інші дані, а саме те, що даний коефіцієнт нараховувався на загальну суму відновлювального ремонту у розмірі 52 045,95 грн., а після застосування коефіцієнту фізичного зносу на вказану суму, розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу став складати 37 556,57 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АК/0020893) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100000, 00 грн., франшиза - 0,00грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що до суми страхового відшкодування у розмірі 37 556,57 грн. вже застосовано коефіцієнт фізичного зносу, те, що відповідачем відшкодовано позивачу лише 30 059,13 грн., колегія суддів апеляційного господарського суду вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 7 497,44 грн., є правильною, відповідає вимогам чинного законодавства та є такою, що підлягає задоволенню, а стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування у розмірі 7 497,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що на суму страхового відшкодування у розмірі 37 556,57 грн. вже застосовано коефіцієнт фізичного зносу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 у справі № 910/1892/18.

Згідно із п.п. б), в) п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, складається з: резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 у справі № 910/1892/18 скасувати повністю.

3. Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65; ідентифікаційний код 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, вул. узвіз Кодацький, будинок 2; ідентифікаційний код 33248430) 7 497,44 грн. страхового відшкодування та 1 762,00 грн. судового збору.

4. Стягнути з відповідача на користь позивача 2 643,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу № 910/1892/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, однак, може бути оскаржена лише у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.В. Тищенко

Л.В. Чорна