Ухвала суду № 75164122, 03.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про затвердження мирової угоди та закриття провадження

"03" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/878/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Дубровіна І.Ю.,

від відповідача - Корх Є.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича організація «Харків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Арбер» про стягнення заборгованості в загальній сумі 4699909,81 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича організація "Харків" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арбер" про стягнення заборгованості в загальній сумі 4515726,45 грн., у т.ч.: основного боргу - 4101693,89 грн., 3% річних - 28252,94 грн., пені - 322547,81 грн., інфляційних збитків - 63231,81 грн., посилаючись на наступне.

Між ТОВ "Виробнича організація "Харків" (постачальник) та ТОВ "Торгова мережа "Арбер" (покупець) був укладений договір поставки № 11/09 від 01 вересня 2017 року, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його згідно умов договору.

Як вказує позивач, свої зобов'язання по договору ТОВ "Виробнича організація "Харків" виконало належним чином, а саме у період з 01.09.2017 р. по 31.12.2017 р. позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 7101134,10 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. При цьому, як зазначає позивач, претензій від відповідача стосовно якості та кількості поставленого товару на адресу позивача не надходило. Натомість, за ствердженнями позивача, відповідач свої зобов'язання по договору виконує неналежним чином, чим порушує законні права та інтереси позивача. Так, відповідно до умов договору остаточний розрахунок за товар відповідач повинен був здійснити в термін до 10.03.2018 року, але не виконав його.

За ствердженнями позивача, станом момент складання позову відповідачем частково сплачено вартість переданого йому у власність товару, а саме в розмірі 2999440,21 грн., у зв'язку з цим заборгованість відповідача перед позивачем складає 4101693,89 грн.

Наразі позивач зазначає, що ним направлялась на адресу відповідача претензія (за вих. № 928 від 27.03.2018 р.) про стягнення заборгованості та пені, в якій відповідачу пропонувалось сплатити суму заборгованості. Позивач зазначає, що вказана претензія була отримана відповідачем 03.04.2018 р., але станом на 07 травня 2018 р. відповідач не перерахував на рахунок позивача повну суму заборгованості.

Крім того, позивач посилається на п. 8.1 договору, яким передбачено, що в разі несвоєчасної оплати покупцем отриманого товару в строки, погоджені сторонами, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення поставки, від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) товару за кожний день прострочення.

Так, у зв'язку з несплатою відповідачем вартості поставленого товару позивач нарахував пеню в сумі 322547,81 грн., а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 28252,94 грн. та інфляційні збитки в сумі 63231,81 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2018 р. позовну заяву ТОВ "Виробнича організація "Харків" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/878/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12 червня 2018 р.

11.06.2018 р. від позивача до господарського суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивачем збільшено розмір позовних вимог до 4699909,81 грн., оскільки сплачена відповідачем вартість поставленого товару станом на 06.06.2018 р. складає 2976999,01 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків. Відтак, позивач у вказаній заяві просить суд стягнути з ТОВ "Торгова мережа "Арбер" заборгованість в загальній сумі 4699909,81 грн., у т.ч. основного боргу - 4124135,09 грн., пені - 437822,00 грн., інфляційних втрат - 99528,52 грн., 3% річних - 38424,20 грн. Крім того, до вказаної заяви про збільшення позовних вимог заявником було додано платіжне доручення № 370 від 06.06.2018 р. про сплату судового збору в сумі 2762,75 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 р. у справі № 916/878/18 підготовче засідання відкладено на 03.07.2018 р.

У підготовчому засіданні 03.07.2018 р. представник відповідача звернувся до господарського суду із заявою про затвердження мирової угоди від 19.06.2018 р. та закриття провадження по справі.

Представник позивача у підготовчому засіданні підтримав вказану заяву.

Наразі, як вбачається з укладеної між сторонами по справі від 19.06.2018 р., відповідач визнає, що його заборгованість перед позивачем на момент укладення цієї мирової угоди становить 4124135,09 грн. та що сума судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи № 916/878/18 на момент укладення цієї мирової угоди становить 70498,65 грн. (п. 1 угоди). При цьому відповідач зобов'язаний провести оплату заборгованості, вказану у пункті 1 цієї мирової угоди, на банківський рахунок позивача в такому порядку і строки проведення платежів: у строк до 02.07.2018 року включно - в сумі 1031033,77 грн.; у строк до 01.08.2018 року включно - в сумі 1031033,77 грн.; у строк до 03.09.2018 року включно - в сумі 1031033,77 грн.; у строк до 17.09.2018 року включно - в сумі 1031033,78 грн. (п. 2 угоди). Також відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу суму судових витрат у розмірі 70498,65 грн. на банківський рахунок позивача в строк до 03.07.2018 року (п. 3 угоди). В свою чергу позивач зобов'язується прийняти виконання зобов'язань відповідачем у порядку і строки проведення платежів, визначених в п. 2 та 3 мирової угоди. За умови належного виконання відповідачем умов цієї мирової угоди позивач не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, що є предметом розгляду судової справи № 916/878/18, а зобов'язання зі сплати 3% річних, суми інфляційних втрат, неустойки нараховані за будь-який період до чи після укладання цієї мирової угоди вважатимуться припиненими (п. 5 угоди). У випадку порушення відповідачем зобов'язань, передбачених пунктами 2 і 3 цієї мирової угоди, відповідач зобов'язується сплатити на корись позивача додатково штраф у розмірі 800000,00 грн. (п. 6 угоди). Поряд з вказаним сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам (п. 7 угоди). До того ж сторони заявляють, що ні в процесі укладання цього договору, ні в процесі виконання його умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави (п. 8 угоди). Вказана мирова угода складена на двох аркушах у трьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу для ТОВ «Виробнича організація «Харків», ТОВ «Торгова мережа «Арбер» та Господарського суду Одеської області та є підставою для закриття провадження у справі. В п. 10 угоди сторонами обумовлено строк її подання до суду для її затвердження, а саме після виконання відповідачем умов, передбачених в п.п. 2.1. та п. 3 цієї мирової угоди, але не пізніше 03 липня 2018 року.

Крім того, в п. 13 угоди сторони визначили, що у разі несплати відповідачем сум боргу у порядку п. 2 цієї мирової угоди та/або несплати відповідачем компенсації суми судових витрат, позивач має право направити ухвалу суду про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з відповідача суми боргу та/або суми судових витрат у розмірах, вказаних у п.1 цієї мирової угоди за вирахуванням здійснених відповідачем платежів за цією мировою угодою, та суми штрафу, вказаного у п. 6 цієї мирової угоди, про що позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження. В п. 14 угоди сторони домовилися, що у разі погодження позивачем в період виконання цієї мирової угоди заявлених відповідачем претензій щодо якості товару за договором поставки № 11/09 від 01.09.2017 року, вартість такого неякісного та повернутого позивачу товару вираховується із загальної суми заборгованості шляхом зменшення суми останнього платежу встановленого у п. 2.4 цієї мирової угоди.

Так, в ході підготовчого провадження судом було з'ясовано, що за наслідками проведених переговорів між сторонами по справі відповідачем були виконані п. 2.1 та п. 3 мирової угоди, а саме частково сплачено заборгованість в сумі 1031033,77 грн. та компенсовано позивачу суму судових витрат у розмірі 70498,65 грн. на банківський рахунок позивача в строк до 03.07.2018 року включно, що підтверджується платіжними дорученнями № 17621 від 25.06.2018 р. на суму 100000,00 грн., № 19193 від 02.07.2018 р. на суму 931033,77 грн. та № 19196 від 02.07.2018 р. на суму 70498,65 грн. При цьому судом з'ясовано, що сплачена відповідачем вищезазначена сума заборгованості фактично є частиною суми заявленого позову про стягнення заборгованості за поставлений позивачем товар. Між тим, враховуючи те, що внаслідок сплати відповідачем частини заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 1031033,77 грн. фактично задоволені, то суд доходить до висновку про відсутність предмета спору в цій частині позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги відсутність предмета спору в частині позову про стягнення заборгованості в сумі 1031033,77 грн., суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі у вказаній частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича організація «Харків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Арбер».

Розглянувши подану сторонами заяву про затвердження мирової угоди, укладену в процесі вирішення спору по справі, та закриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

За положеннями ст. 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно ст. 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Наслідки укладення сторонами мирової угоди сторонам роз'яснені та зрозумілі. До того ж суд, перевіривши згідно вимог процесуального законодавства наявність належних повноважень на укладення мирової угоди у представників сторін, встановив, що мирова угода укладена повноважними особами.

Між тим, як вбачається зі змісту мирової угоди, зокрема, в п. 6 цієї угоди сторони передбачили наслідки несвоєчасного виконання відповідачем (боржником) умов п.п. 2, 3 мирової угоди, а саме у вигляді сплати відповідачем штрафу в розмірі 800000,00 грн. Проте, такі вимоги щодо стягнення штрафу в позовній заяві не містяться, а тому такі умови мирової угоди не охоплюються предметом позову, що суперечить вимогам ст. 192 ГПК України. Аналогічно судом відхиляються викладені в п. 14 мирової угоди умови щодо погодження позивачем заявлених відповідачем претензій щодо якості товару та можливість вирахування із загальної суми заборгованості вартості такого неякісного та повернутого товару. Так, в матеріалах справи та у позовній заяві не містяться докази щодо неякісного товару, його кількості та вартості. Натомість вказані пункти мирової угоди містять домовленості, які сторони досягають укладенням мирової угоди, за умови настання певних умов, що не узгоджується з чинним законодавством.

Згідно роз'яснень, наведених в п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змін. та доповн.), господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Враховуючи вищевикладене, судом відхиляються наведені в п. 6 і 14 умови мирової угоди, тому не підлягають затвердженню судом.

Щодо умов п. 13 мирової угоди про право позивача пред'явити ухвалу суду про затвердження мирової угоди до виконавчої служби у разі несплати відповідачем боргу і судових витрат, слід зазначити, що відповідні наслідки невиконання мирової угоди визначені в ч. 3 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, а тому такі умови не можуть бути предметом мирової угоди та не підлягають затвердженню судом.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що укладена між сторонами у даній справі мирова угода в інших частинах стосовно порядку оплати заборгованості та судових витрат не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, суд вважає за можливе її затвердити на вказаних умовах в порядку, передбаченому ст. 192 ГПК України, за виключенням положень, які відхилені судом.

Керуючись ст.ст. 130, 185, 191-193, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 916/878/18 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича організація «Харків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Арбер» про стягнення заборгованості в сумі 1031033,77 грн. закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

2. Затвердити мирову угоду по справі № 916/878/18, укладену 19 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича організація «Харків» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Арбер» (відповідач), у відповідності до якої:

- відповідач визнає, що на момент укладення цієї мирової угоди заборгованість відповідача перед позивачем становить 4124135,09 грн., а сума судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи № 916/878/18, становить 70498,65 грн.;

- відповідач зобов'язаний провести оплату залишку заборгованості на банківський рахунок позивача в такому порядку і строки проведення платежів:

- у строк до 01.08.2018 року включно - в сумі 1031033,77 грн.;

- у строк до 03.09.2018 року включно - в сумі 1031033,77 грн.;

- у строк до 17.09.2018 року включно - в сумі 1031033,78 грн.;

- відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу суму судових витрат у розмірі 70498,65 грн. на банківський рахунок позивача в строк до 03.07.2018 року;

- позивач зобов'язується прийняти виконання зобов'язань відповідачем у вищевказаному порядку і строки проведення платежів;

- за умови належного виконання відповідачем умов мирової угоди позивач не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, що є предметом розгляду судової справи №916/878/18, а зобов'язання зі сплати 3% річних, суми інфляційних втрат, неустойки нараховані за будь який період до чи після укладання цієї мирової угоди вважатимуться припиненими;

- сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам;

- сторони заявляють, що ні в процесі укладання цього договору, ні в процесі виконання його умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

3. Провадження у справі № 916/878/18 закрити.

Ухвала про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в строк, передбачений Законом України ,,Про виконавче провадження":

- стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича організація «Харків» (61020, м. Харків, провулок Метизний, 12; код ЄДРПОУ 36817060);

- боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Арбер» (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20; код ЄДРПОУ 38018852).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 09.07.2018 р.

Суддя В.С. Петров