Рішення № 75164034, 02.07.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02 липня 2018 року Справа № 913/185/18

Провадження №1/913/185/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", с. Малоолександрівка Троїцького району Луганської області

про стягнення 10243 грн. 95 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Бикова К.А.

Представники в судове засідання не викликались

Суть спору: про стягнення 1997 грн. 82 коп. 3% річних та 8246 грн. 13 коп. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за рішеннями господарського суду по справах № 19/103 та № 1/254; 1100 грн. 00 коп. адвокатських витрат за договором № 04-10-2017 від 04.10.2017 (з урахуванням заяви позивача від 18.05.2018 № 18-3/05 про збільшення позовних вимог).

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, як свідчить зміст позову, в частині позовних вимог він складається з додаткових нарахувань на суми боргу у вигляді 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне погашення відповідачем боргу за двома судовими рішеннями по господарських справах № 19/103 та № 1/254.

Зокрема, рішенням Господарського суду Луганської області від 22.06.2009 у справі № 19/103 позовні вимоги ТОВ "Тридента Агро" до ТОВ "Агропромислова компанія" про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за період з 04.11.2008 по 17.04.2009 згідно договору від 28.03.2008 № 01-15-08 купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу задоволено частково. На виконання рішення видано відповідний наказ від 07.07.2009, яким стягнуто з ТОВ "Агропромислова компанія", м.Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО", м.Київ - заборгованість у сумі 99966 грн. 17 коп., пеню у сумі 10845 грн. 45 коп., 3% річних у сумі 1351 грн. 35 коп., інфляційні нарахування у сумі 8233 грн. 56 коп., штраф у сумі 14994 грн. 92 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 6000 грн., державне мито у сумі 1353 грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., усього 142863 грн. 36 коп.

Ухвалою суду від 31.10.2016 замінено позивача у справі його правонаступником - ТОВ "КАЗУС - ПРО", смт. Іванків Київської області, код ЄДРПОУ 35571320.

Також ухвалою суду від 03.02.2017 у цій справі ТОВ "КАЗУС-ПРО" замінено правонаступником - ТОВ "Компанія "Нотапс", код ЄДРПОУ 38964292.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до постанови Троїцького РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 24.04.2017 виконавче провадження № 14064241 щодо виконання наказу Господарського суду Луганської області від 07.07.2009 у справі № 19/103 прийнято до виконання та борг сплачений, що підтверджено постановою вказаного відділу виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 25.01.2018.

Позивач заявляє до стягнення 3% річних, які нараховані на борг у сумі 109551 грн. 91 коп., обчислений за прострочення грошового зобов'язання за наказом суду у справі № 19/103 без урахування штрафних санкцій та судових витрат за період з 11.07.2017 по 24.01.2018.

Також рішенням Господарського суду Луганської області від 18.11.2010 у справі № 1/254, зміненим судом апеляційної інстанції, з ТОВ "Агропромислова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ, вул. Ямська, 28А, ідент. код 25591321 стягнуто пеню у сумі 27675 грн. 04 коп., 3% річних у сумі 3683 грн. 39 коп., інфляційні нарахування у сумі 9842 грн. 15 коп., державне мито в сумі 412 грн. 01 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230 грн. 01 коп., усього 41842 грн. 60 коп.

Ухвалою суду від 26.10.2016 замінено позивача у справі ТОВ "Тридента Агро", ідент. код 25591321 на його правонаступника ТОВ "Казус-Про", ідент. код 35571320.

Також , ухвалою від 10.01.2017 заяву ТОВ "Казус-Про" поновлено строк пред'явлення наказу від 09.02.2011 до виконання та видано дублікат наказу від 09.02.2011.

Ухвалою суду від 03.02.2017 у справі № 1/254 замінено правонаступника позивача у справі - ТОВ "Казус-Про", на його правонаступника - ТОВ "Нотапс", ідент. код 38964292. Таким чином, відповідно до ухвали Господарського суду від 03.02.2017 позивачем та стягувачем у справі № 1/254 є ТОВ "Нотапс".

Матеріалами справи підтверджено, що наказ Господарського суду Луганської області від 09.02.2011 у справі № 1/254 виконаний повністю, що підтверджується постановою Троїцького РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області про закінчення виконавчого провадження від 25.01.2018.

У цій частині позову позивач також подібним чином заявляє до стягнення 3% річних, які нараховані на борг у сумі 13525 грн. 54 коп., який обчислений за прострочення грошового зобов'язання за наказом суду у справі № 1/254 без урахування пені та судових витрат за період з 11.07.2017 по 24.01.2018.

Вказані вище періоди прострочення обґрунтовується фактом прийняття господарським судом Київської області рішення від 07.09.2017 у справі № 911/1936/17, за яким позовні вимоги ТОВ "Компанія "Нотапс" до ТОВ "Агропромислова компанія" про стягнення подібних вимог задоволені за період з 07.07.2009 по 10.07.2017 (щодо початку періоду з 11.07.2017) та 25.01.2018 накази у справах № 19/103 та № 1/254 виконані (щодо закінчення періоду 24.01.2018).

За таких обставин до стягнення заявлено 1997 грн. 82 коп. 3% річних за період з 11.07.2017 по 24.01.2018 та 8246 грн. 13 коп. інфляційних втрат за період з липня 2017 року по січень 2018 року.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що зобов'язання перед кредиторами виконані повністю, необізнаність про факти передачі боргу, оскільки підприємство знаходилось на окупованій території та несвоєчасні розрахунки через бездіяльність виконавчої служби.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його не повне задоволення, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Цивільним кодексом України, ст. 625 якого, зокрема, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У відповідності до п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються. При цьому обов'язок сплатити суму неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням в розумінні положень частини першої статті 509 ЦК, а отже відсутні підстави і для застосування до цих правовідносин статті 625 ЦК України.

За таких обставин позивач обґрунтовано не нараховує вимоги за ст.. 625 ЦК України на штрафні санкції, стягнуті за судовими рішеннями по справах № 1/254 та № 19/103, оскільки правова природа цих сум не змінилася, пеня у грошове зобов'язання не перетворилася.

Як було вказано вище, заборгованість відповідача щодо виконання грошового зобов'язання на підставі рішення господарського суду Луганської області від 22.06.2009 у справі № 19/103 становить 109551 грн. 91 коп., а на підставі рішення від 18.11.2010 у справі № 1/254 - 13525 грн. 54 коп.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України.

Так, позивач застосував відповідальність за несвоєчасність погашення грошових зобов'язань, передбачену ст. 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних, в сумі 1997 грн. 82 коп. річних за період з 11.07.2017 по 24.01.2018, що відповідає фактичним обставинам спору на наданим доказам.

Щодо позовних вимог в частині 8246 грн. 13 коп. інфляційних втрат за період з липня 2017 року по січень 2018 року, то вони підлягають частковому задоволенню на суму 8123 грн. 06 коп. за період з вересня 2017 року по січень 2018 року, оскільки позивач не врахував, що у липні 2017 року має місце прострочення не за повний місяць.

Так, в п. 3.2 пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вказано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За таких обставин позов задовольняється частково з віднесенням на відповідача судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

У задоволенні 246 грн. 15 коп. інфляційних втрат слід відмовити за необґрунтованістю з підстав, вказаних вище.

Також позивачу підлягають до часткового відшкодування витрати на послуги адвоката у сумі 1086 грн. 78 коп., надані адвокатом О.М.Грищенком /свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 29.10.2009/ на підставі договору на надання правової допомоги від 04.10.2017 № 04-10-2017, укладеного між позивачем та адвокатом Грищенком О.М. на надання правової допомоги. Перерахування позивачем адвокату грошових коштів у сумі 1100 грн. 00 коп. підтверджено платіжною квитанцією № 0.0.1007968882.1 від 12.04.2018.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241, 247 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", с. Малоолександрівка Троїцького району Луганської області, ідент. код 31531059 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС", м. Київ, вул. Академіка Глушкова, б.40, корпус 5, офіс 526, ідент. код 38964292 - 8123 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 1997 грн. 82 коп. 3% річних, 1740 грн. 83 коп. судового збору та 1086 грн. 78 коп. витрат на послуги адвоката, про що видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні 246 грн. 15 коп. інфляційних втрат відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 09.07.2018.

Суддя Н.М.Зюбанова