Рішення № 75163913, 15.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2018Справа № 910/858/18

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2до Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські Електромережі»про скасування протокольного рішення Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивача:ОСОБА_2; ОСОБА_3, ордер серії КС № 404351 від 12.03.2018; ОСОБА_4, довіреність № 1292 від 19.03.2018;від відповідача:Савчук Л.А., довіреність № 18052401 від 24.05.2018; Кравченко В.М., довіреність № 18031209 від 12.03.2018

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про скасування протоколу №1184 від 05.07.2017, відповідно до якого Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за Актом №43824 від 19.02.2016 про порушення позивачем договору про постачання електричної енергії №59576 від 12.02.2002 нараховано 74704,34 грн за недовраховану електроенергію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту підписання вищевказаного договору жодних порушень позивачем допущено не було, а наведені в Акті обставини не відповідають дійсності. Відтак, позивач вказує на те, що спірне рішення комісії порушує його права та підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/858/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 12.03.2018.

У підготовчому засіданні 12.03.2018 було оголошено перерву до 21.03.2018.

У підготовчому засіданні 21.03.2018 було оголошено перерву до 19.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 продовжено строк підготовчого засідання у справі № 910/858/18 та відкладено підготовче засідання на 08.05.2018.

29.03.2018 через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд: скасувати рішення комісії від 15.06.2016 р., оформлене протоколом №1408, про стягнення з позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 74704,34 грн; стягнути з відповідача ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», правонаступника Публічного акціонерного товариства «Київенерго», судовий збір в сумі 1762,00 грн; стягнути з відповідача ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», правонаступника Публічного акціонерного товариства «Київенерго», 20000,00 грн за надану адвокатом правову допомогу.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 замінено відповідача у справі № 910/858/16 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» його правонаступником Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські Електромережі».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 08.05.2018 оголошено перерву до 30.05.2018.

Судове засідання, призначене на 30.05.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Смирнової Ю.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018, керуючись ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.06.2018; явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою; попереджено сторони про передбачені ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України наслідки неявки в судове засідання учасника справи, а позивача - про передбачені п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.

Позивач та представники позивача в судовому засіданні 18.06.2018 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні 18.06.2018 проти позову заперечили в повному обсязі.

У наданому відзиві на позов відповідач відзначив, що факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією, який полягав у пошкодженні лічильника електроенергії, дійсно мав місце і підтверджений проведеним експертним дослідженням. З огляду на ці обставини відповідач спірне рішення вважає правомірним.

У судовому засіданні 18.06.2018 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.02.2002 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Київенерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», укладено Договір №59576 про постачання електричної енергії (надалі - Договір).

Позивач стверджує, що з моменту підписання Договору і до 19.02.2016 жодних порушень щодо користування електричною енергією ним не було допущено, позивач є сумлінним споживачем електроенергії.

Позивач також пояснив, що 19.02.2016 представниками ПАТ «Київенерго», у складі уповноважених осіб, була здійснена штатна перевірка лічильника за адресою м. Київ, вул. Анни Ахматової, 9/18. Перевірка показників лічильника проводилась без присутності позивача. В подальшому, уповноважені особи, які перевіряли технічний стан та показники лічильника, сповістили ФОП ОСОБА_2 про необхідність демонтування лічильника з метою проведення технічного дослідження. Після отримання такої інформації ФОП ОСОБА_2 прибула до місця знаходження лічильника, де разом з уповноваженими особами ПАТ «Київенерго» було ретельно оглянуто даний пристрій (лічильник). В процесі огляду лічильника було встановлено наступне: лічильник був опломбований належним чином, пломби, пломбувальний матеріал та гвинти були в нормальному технічному стані; цілісність пломб з відбитками тавр енергопостачальника не були порушені; на корпусі лічильника жодних тріщин не виявлено; прилади обліку електроенергії не були пошкоджені, всі пломби були цілі.Однак, працівники ПАТ «Київенерго» наполягли на демонтажі лічильника для його перевірки. Після проведення демонтажу лічильника, використовуючи лупу, вказали на виявлену ледь помітну тріщину в місці гвинтового кріплення. В подальшому, лічильник було вилучено для проведення відомчої перевірки на предмет технічної спроможності і можливості подальшої цільової експлуатації. Також, відповідальна особа (інженер ОСОБА_9) повідомила, що особисто сповістить про наслідки перевірки та час і місце засідання відомчої комісії, яка, з його слів, повинна була прийняти рішення з питання, яке має відношення до енергопостачання.

17.06.2016 на адресу поштового відділення 03048 в м. Києві надійшов рекомендований лист, на конверті якого не було вказано номер квартири ФОП ОСОБА_2, і саме з цієї причини працівники поштового відділення не повідомили адресата про направлений відповідачем лист. Про вказану поштову кореспонденцію позивач дізналась 22.06.2016 і отримала зазначений лист.

Крім того, 18.06.2016 ФОП ОСОБА_2 стало відомо про виставлений рахунок №3359576/акт43824 від 15.06.2016.

21.06.2016 року після написання ФОП ОСОБА_2 електронного листа, адресованого відповідачу, було отримано лист від 12.05.2016 №030/34-1699, яким ФОП ОСОБА_2 була запрошена на засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ.

Однак, як запевняє позивач, вказаний лист не було направлено відповідачем засобами поштового зв'язку, тобто відповідач умисно надав недостовірну інформацію про неіснуючий лист. В подальшому, після проведення перевірок ФОП ОСОБА_2 отримала розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) згідно зі складеним Актом порушень Правил користування електричною енергією №43824 від 19.02.2016, в якому нарахована сума становила 74704,35 грн. Обґрунтуванням даного нарахування є те, що ФОП ОСОБА_2 намагалася втрутитися в роботу лічильника і спотворити реальні показники вживаної електроенергії.

10.08.2016 відбулося засідання комісії по розгляду Акту про порушення №43824 від 19.02. 2016, про що було складено протокол №1864. Під час засідання прийнято рішення, відповідно до якого було розгляд акту про порушення відкладено для направлення лічильника на криміналістичну експертизу. А також вирішено після отримання результатів криміналістичної експертизи, запросити споживача на наступне засідання комісії.

ФОП ОСОБА_2 стверджує, що їй не було повідомлено, де проводилась вищезазначена експертиза, чи дійсно це була експертиза, а не відомче дослідження. Також не були узгоджені з позивачем питання, які поставлені перед експертом-криміналістом. ФОП ОСОБА_2 стверджує, що жодного відношення до пошкодження лічильника не має, а наявність тріщини на корпусі лічильника не можна відносити до втручання споживача електричної енергії з метою спотворення даних лічильника.

Після проведення експертного дослідження, засідання відомчої комісії поновило розгляд Акту №43824 від 19.02.2016 про порушення правил експлуатації лічильника та прийняло рішення, згідно з яким ФОП ОСОБА_2 повинна сплатити на користь ПАТ «Київенерго» 74704,35 грн та сплатити кошти за проведення даної експертизи в розмірі 4159,68 грн. Позивач зауважила, що з результатами експертного дослідження ознайомлена під час судового засідання і не мала можливості їх оскаржити.

Крім того, позивач пояснила, що після отримання Акту №43824 від 19.02.2016 не погодилась з його висновками та звернулась з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, однак у відкритті провадження у справі було відмовлено з огляду на непідвідомчість спору адміністративному суду.

За таких обставин, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про скасування рішення комісії від 15.06.2016, оформленого протоколом №1408, відповідно до якого Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за Актом №43824 від 19.02.2016 про порушення позивачем договору про постачання електричної енергії №59576 від 12.02.2002 нараховано 74704,34 грн за недовраховану електроенергію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин - договір про постачання електричної енергії №59576 від 12.02.2002 за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відносини між постачальником та споживачем регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та Законом України «Про електроенергетику», відповідно до ст. 1 якого енергією є електрична енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно - правових документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та Законом України «Про електроенергетику».

Частинами 1 та 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

В розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з п. 10.2 ПКЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з п. 10.3 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оперативно повідомляти постачальника електричної енергії про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

При цьому обов'язки споживача щодо недопущення безоблікового користування електричною енергією та повідомлення постачальника про виявлені факти такого споживання передбачені умовами розділу 2 Договору.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії (п. 3.1 ПКЕЕ).

Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку (п. 3.31 ПКЕЕ).

Пунктом 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.

Крім того, згідно п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень (далі - акт).

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Аналогічні норми містить п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика). Методикою встановлена форма та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Таким чином, для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення особою ПКЕЕ.

Як зазначалось судом вище, при перевірці працівниками відповідача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 представниками ПАТ «Київенерго» було виявлено порушення споживачем ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 3.2, 3.3, 6.40 та 10.2 ПКЕЕ, про що складено відповідний акт про порушення №43824 від 19.02.2016.

Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідачем було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ №43824 від 19.02.2016. За результатами розгляду акта комісією прийнято рішення, оформлене протоколом №1408 від 15.06.2016, про нарахування позивачу на підставі п. 2.5 та за формулою п. 2.4 Методики вартості недорахованої електричної енергії в сумі 74704,34 грн.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору (абз. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»).

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість (абз. 8 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»).

Частинами 1, 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

При цьому, визнання недійсним рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України (постанови Верховного Суду України від 29.11.2010 № 2-15/1783-2009, від 04.04.2011 № 2-24/912-2010, від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010).

Актом про порушення №43824 від 19.02.2016 відповідачем зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 3.2, 3.3, 6.40 та 10.2 ПКЕЕ внаслідок пошкодження на приладі обліку електричної енергії (пошкодження стійок правого та лівого гвинтів кріплення кожуха лічильника), факт якої відповідачем підтверджено висновком експертного дослідження №3093/17-33 від 13.05.2017.

Оскарженим рішенням ПАТ «Київенерго» було застосовано Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користуванні електричною енергією.

Однак, положеннями пункту 2.1 вищезазначеної Методики встановлено, що ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема зазначених у підпункті 1 пункту 2.1 Методики, а саме: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).

Таким чином, у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного у пп.1 п.2.1 Методики (пошкодження пломб), Методика застосовується, зокрема, за умови виявлення факту втручання у роботу засобу обліку.

При цьому, як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2013 року у справі № 5009/3330/12, в разі незгоди споживача із зафіксованим в акті порушень фактом пошкодження пломб, енергопостачальна компанія має довести те, що пломби дійсно пошкоджені та те, що пошкодження пломб відбулося в результаті дій (бездіяльності) споживача.

При цьому, суд зауважує, що висновком експертного дослідження №3093/17-33 від 13.05.2017, проведеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз дано висновок, згідно з яким: на зовнішніх поверхнях кришки та корпусу досліджуваного електролічильника, який на момент огляду був обклеєний липкою стрічкою типу скотч, немає пошкоджень (зайвих отворів, зазорів тощо) достатніх для проникнення в них сторонніх предметів, які можуть здійснити вплив на роботу лічильника. На внутрішніх поверхнях лічильника наявні пошкодження у вигляді відламів циліндричних частин трьох стійок в які угвинчені удержуючі кришку гвинти, два з яких опломбовані. Внаслідок зламаних (відділених від основи) циліндричних частин всіх трьох стійок кришка легко знімається з посадкового міста, без зняття пломб, відкриваючи доступ до внутрішньої конструкції лічильника, що надає можливість здійснити вплив на його механізм.

Однак, суд зазначає, що даним експертним дослідженням встановлено лише можливість здійснити вплив, а не факт самого впливу на механізм лічильника. При цьому, не було встановлено факту пошкодження пломб на досліджуваному вимірювальному пристрої.

Відповідно до Методики експертиза призначається лише у випадку незгоди споживача саме з фактом пошкодження пломб, про що зазначено у абзаці 10 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією: у разі незгоди споживача із зафіксованим а акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.

Згідно п. 1.2 ПКЕЕ експертиза засобу обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Окрім цього, у відповідності до п. 6.38 ПКЕЕ за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Натомість, згідно акта технічної перевірки засобів обліку електроенергії до 1000 В від 19.02.2016, акта про пломбування засобів обліку від 19.02.2016, акта про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ, акту-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 19.02.2016, складених відповідачем, факту пошкодження пломб на електролічильнику №0044045 та факту втручання в роботу розрахункового засобу обліку виявлено не було, що, з огляду на суперечливість даних, унеможливлює врахування висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3093/17-33 від 13.05.2017, на підставі якого відповідач стверджує про порушення позивачем ПКЕЕ, в якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту втручання останнього в роботу приладу обліку.

Враховуючи, що суду не надано беззаперечних доказів наявності факту втручання позивача в роботу приладу обліку та пошкодження пломб електролічильника №0044045 останнім, суд зазначає про відсутність правових підстав для застосування до позивача оперативно-господарських санкцій, застосованих спірним рішенням комісії ПАТ «Київенерго».

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування рішення комісії від 15.06.2016, оформленого протоколом №1408, відповідно до якого Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за Актом №43824 від 19.02.2016 про порушення позивачем договору про постачання електричної енергії №59576 від 12.02.2002 нараховано 74704,34 грн за недовраховану електроенергію, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно заявленого ФОП ОСОБА_2 відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на надану адвоктом правову допомогу в розмірі 20000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на надану адвокатом правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. позивач надав суду лише копії договору про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_3 від 06.11.2017, посвідчення адвоката НОМЕР_2 від 15.05.1996 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 27.10.2005. При цьому, умов щодо розрахунків між сторонами та розміру оплати адвоката договір від 06.11.2017 не містить. Жодного доказу на підтвердження сплати таких витрат позивач суду не надав.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на надану адвокатом правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. задоволенню не підлягають.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» по розгляду акту про порушення №43824 від 19.02.2016, оформлене протоколом №1408 від 15.06.2016 про нарахування до сплати за недораховану електроенергію 74704,34 грн за період з 04.01.2016 по 19.02.2016 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 20; код ЄДРПОУ 41946011) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп витрат на сплату судового збору.

4.У задоволенні вимоги ФОП ОСОБА_2 про стягнення з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» витрат на надану адвоктом правову допомогу в розмірі 20000,00 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.07.2018

Суддя Ю.М. Смирнова