Рішення № 75163371, 14.06.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.2018р. Справа №905/202/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Шевченка Олександра Володимировича, м.Київ, код ЄДРПОУ 21574573

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті», м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 00463027

про визнання кредитором

Справа розглядалась за правилами загального позовного провадження

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бондаренко Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Безугла Л.Е. - за дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Шевченка Олександра Володимировича, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою (після усунення недоліків) до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть», м.Маріуполь про:

- визнання Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» кредитором Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть» у сумі 1015685,14 доларів США та 5000 грн;

- зобов'язання комісії з припинення Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть» включити вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на суму 1015685,14 доларів США та 5000 грн до проміжного ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність обставин перебування відповідача у стані припинення, звернення до останнього з заявою про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на суму 1015685,14 доларів США та 5000 грн, а також відмову Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть» у задоволенні цієї заяви, що зумовило звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

Згідно з ухвалою від 17.05.2018р. здійснено заміну відповідача у справі №905/202/18, Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть», його правонаступником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті».

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 14.06.2018р. на запитання суду: «Чи підтримує позивач позовні вимоги?» представник позивача зазначив, що просить:

- визнати Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті» у сумі 1015685,14 доларів США та 5000 грн;

- зобов'язати комісію з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті» включити вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на суму 1015685,14 доларів США та 5000 грн до проміжного передавального акту Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті».

Відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Виходячи з того, що до закінчення підготовчого засідання позивачем не подавалась письмова заява про зміну предмета позову, суд не приймає до уваги твердження представника позивача щодо зміни другої позовної вимоги в частині зобов'язання комісії з припинення відповідача включити вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на суму 1015685,14 доларів США та 5000 грн до передавального акту.

Разом з тим, зважаючи на наявність обставин завершення процедури реорганізації Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть» та заміну відповідача у справі - Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть», його правонаступником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті», суд враховує ці обставини та пояснення позивача, внаслідок чого судом розглядаються вимоги щодо:

- визнання Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті» у сумі 1015685,14 доларів США та 5000 грн;

- зобов'язання комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті» включити вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на суму 1015685,14 доларів США та 5000 грн до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті».

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Частиною 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду від 20.02.2018р., не подав до суду відзиву на позов, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ч.2 ст.1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як свідчать матеріали справи, 29.05.2007р. між Акціонерним комерційним банком «Форум» (банк) та ОСОБА_5 (позичальник) був укладений кредитний договір №0049/07/15-ZL, за приписами п.п.1.1, 1.2 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 350000 доларів США. Кредитні кошти надаються строком по 29.05.2017р.

У додатку №1 до договору №0049/07/15-ZL від 29.05.2007р. сторони узгодили графік зменшення ліміту кредитування.

Згідно з п.1.3 вказаного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13% процентів річних.

Відповідно до п.2.1 договору №0049/07/15-ZL від 29.05.2007р. забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є: договір іпотеки №0049/07/15-Z(I) від 29.05.2007р. нежитлової нерухомості за адресою: м.Маріуполь, вул.Консервна, буд.23 між ВАТ «Маріупольсіткоснасть» та АКБ «Форум».

Згідно з п.7.3 договору №0049/07/15-ZL від 29.05.2007р. він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою Акціонерного комерційного банку «Форум».

За приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ст.575 Цивільного кодексу України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи є іпотекою.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст.1 Закону України «Про іпотеку»).

Як свідчать матеріали справи, 29.05.2007р. Акціонерним комерційним банком «Форум» (іпотекодержатель) в особі заступника керуючого з корпоративного бізнесу Маріупольської філії Онищенка К.О. та Відкритим акціонерним товариством «Маріупольсіткоснасть» (іпотекодавець) в особі ОСОБА_5 був підписаний іпотечний договір №0049/07/15-Z(I), відповідно до п.1.1 якого цей договір забезпечує виконання боржником ОСОБА_5 зобов'язань, що випливають з укладеного між боржником та іпотекодержателем кредитного договору №0049/07/15-ZL від 29.05.2007р. та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (основне зобов'язання), за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у розмірі 350000 доларів США, що на день укладання угоди становило 1767500 грн за курсом НБУ = 5,05 грн, з кінцевим терміном повернення 29.05.2017р., здійснювати часткове повернення кредиту згідно з умовами кредитного договору, щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 13% процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених основним зобов'язанням і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлова будівля, що знаходиться в АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), яка належить іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності від 24.12.2007р., виданого Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (бланк серія НОМЕР_1) на підставі рішення колегії Приморської районної адміністрації №90/4 від 25.04.2007р., зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 21553926 від 24.12.2007р., номер запису 2662 в книзі 5 (п.1.2 договору іпотеки №0049/07/15-Z(I) від 29.05.2007р. в редакції додаткової угоди №1 від 22.01.2008р.).

За приписами п.п.4.2, 4.3 вказаного договору іпотека припиняється виконанням забезпеченого нею основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. У разі часткового виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, іпотека зберігається у первісному обсязі.

Згідно з п.7.3 договору іпотеки №0049/07/15-Z(I) від 29.05.2007р. він набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення і діє до повного виконання основного зобов'язання, враховуючи можливу наявність додаткових угод, у тому числі, про його пролонгацію, збільшення та інш. Одночасно з посвідченням цього договору іпотеки нотаріусом накладається заборона на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки за цим договором.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін, посвідчений нотаріально, стосовно відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, встановлено заборону.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також містяться у ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вказує позивач, Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» виконувались зобов'язання за кредитним договором №0049/07/15-ZL від 29.05.2007р. щодо надання кредитних коштів позичальнику, відповідно до наступних заявок на видачу готівки: №72160 від 29.05.2007р. на суму 180000 доларів США (гривневий еквівалент - 909000 грн), №73043 від 31.05.2007р. на суму 100000 доларів США (гривневий еквівалент - 505000 грн), №78853 від 06.06.2007р. на суму 20000 доларів США (гривневий еквівалент - 101000 грн), №92999 від 21.06.2007р. на суму 7000 доларів США (гривневий еквівалент - 35350 грн), №101692 від 02.07.2007р. на суму 3000 доларів США (гривневий еквівалент - 15150 грн), №108865 від 09.07.2007р. на суму 2000 доларів США (гривневий еквівалент - 10100 грн), №122029 від 19.07.2007р. на суму 10000 доларів США (гривневий еквівалент - 50500 грн), №131855 від 27.07.2007р. на суму 10000 доларів США (гривневий еквівалент - 50500 грн), №211187 від 26.09.2007р. на суму 3000 доларів США (гривневий еквівалент - 15150 грн), №232020 від 11.10.2007р. на суму 7000 доларів США (гривневий еквівалент - 35350 грн), №299004 від 28.11.2007р. на суму 5000 доларів США (гривневий еквівалент - 25250 грн), №332001 від 18.12.2007р. на суму 7000 доларів США (гривневий еквівалент - 35350 грн), №24131 від 18.01.2008р. на суму 6000 доларів США (гривневий еквівалент - 30300 грн), №30795 від 22.01.2008р. на суму 4000 доларів США (гривневий еквівалент - 20200 грн).

За твердженням позивача, позичальник зобов'язання за кредитним договором №0049/07/15-ZL від 29.05.2007р. належним чином та у встановлений договором строк не виконував.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20.08.2009р. у справі №2-1680\09 за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум» в особі Маріупольської філії до ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть» про стягнення заборгованості позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_5 на користь Акціонерного комерційного банку «Форум» заборгованість за кредитним договором №0049/07/15-Z від 29.05.2007р. - 2879608,94 грн та судових витрат - 1950 грн.

Як вказує позивач, наведене рішення позичальником виконано не було. Згідно з наявним у позовній заяві розрахунком, станом на 06.11.2017р. заборгованість ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» за кредитним договором №0049/07/15-ZL від 29.05.2007р. складала 1015685,14 доларів США та 5000 грн, яка складалась з наступної заборгованості:

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 349786,24 доларів США,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 403371,42 доларів США,

- сума пені з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами - 262527,48 доларів США,

- порушення умов договору п.3.3.7 - 5000 грн.

Відповідно до інформації, яка була наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач дізнався, що 06.10.2017р. внесено запис про перебування Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть» у стані припинення. Строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог встановлено до 11.12.2017р.

У зв'язку з викладеним Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось до боржника з вимогою №7151/1.2 від 06.12.2017р. (надіслана 07.12.2017р.) про визнання його кредиторських вимог в сумі 1015685,14 доларів США та 5000 грн, а також включення цих вимог до проміжного балансу Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть».

У відповіді №53 від 21.12.2017р. Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть», наданій за підписом голови комісії з припинення/перетворення ОСОБА_5, зазначалось, що оскільки між Приватним акціонерним товариством «Маріупольсіткоснасть» та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» не було підтверджено ніяких грошових зобов'язань, відповідач не вважає необхідним приймати до відома заяву позивача з вимогами до боржника - Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть».

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В силу норм ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У ст.20 Господарського кодексу України зазначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Виходячи зі змісту ст.ст15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

За приписами ч.ч.1, 5 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В силу норм ст.106 цього кодексу злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.ч.3, 5 ст.105 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.6 ст.105 вказаного нормативно-правового акту кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3, 6 ст.107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов'язаннями, відповідають за зобов'язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов'язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ст.108 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.05.2018р. та 17.05.2018р. процедура перетворення Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть» у Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті» є завершеною з 03.01.2018р., внаслідок чого обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є ефективним та належним.

Окрім того, як вбачається зі змісту заяви №7151/1.2 від 06.12.2017р. Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», у процедурі припинення Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть» позивач звертався до відповідача з вимого про визнання його кредиторських вимог в сумі 1015685,14 доларів США та 5000 грн, а також включення цих вимог до проміжного балансу Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть». Проте, відповідач не є зобов'язаною особою безпосередньо за кредитним договором №0049/07/15-ZL від 29.05.2007р., внаслідок невиконання якого утворилась вказана заборгованість. Відповідач є особою, відповідальною за договором іпотеки №0049/07/15-Z(I) від 29.05.2007р.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.108 Цивільного кодексу України, позивач не позбавлений права та можливості звернутись до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті», як правонаступника Приватного акціонерного товариства «Маріупольсіткоснасть», з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки зважаючи на наявну заборгованість за відповідним кредитним договором.

Разом з тим, слід зазначити, що позивач просив суд зобов'язати комісію з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті» включити вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на суму 1015685,14 доларів США та 5000 грн до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті», тоді як згідно з вимогами ст.107 Цивільного кодексу України, у разі перетворення юридичної особи складається передавальний акт.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Шевченка Олександра Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті» про визнання позивача кредитором відповідача у сумі 1015685,14 доларів США та 5000 грн та зобов'язання комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольсіткоснасті» включити вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на суму 1015685,14 доларів США та 5000 грн до проміжного ліквідаційного балансу залишаються судом без задоволення.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 3524 грн підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги залишити без задоволення.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 14.06.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця