Рішення № 75163176, 27.06.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.06.2018м. ДніпроСправа № 904/917/18за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОВАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000"

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений товар у розмірі 809 927,86грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Петруня А.В. дов. № 01/2 від 01.02.18р.

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог 633 184,30 грн. - основного боргу, 117 341,96 грн. - пені, 18 161,71 грн. - 3 % річних, 41 239,89 грн. - індексу інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, суду повернулися поштові повідомлення про вручення поштових відправлень №4903813344496, №4903813001530, №4903813756387, №4903814190891.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У судовому засіданні досліджено надані докази.

За заявою Позивача, судові засідання проводилися у режимі відеоконференції, яку забезпечував Господарський суд міста Києва.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.07.17р. сторонами укладено Договір поставки №241/17 (далі Договір), за п.1.1. якого Продавець (Позивач) зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю (Відповідачеві) певний товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Кількість та асортимент товару передбачається в видаткових накладних на кожну окрему поставку (п.2.1. Договору).

Порядок оплати: 100% суми кожної поставки партії товару сплачується по факту поставки, в термін 30 календарних днів після переходу права власності на товар. Датою переходу права власності на товар вважається дата виписки відповідної видаткової накладної (п.5.2. Договору).

У разі наявності заборгованості Покупця, грошові кошти, що надходять від Покупця як оплата за отриманий по Договору товар, зараховується Продавцем в рахунок погашення заборгованості Покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої видаткової накладної, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначенні платежу (п.5.3. Договору).

У разі порушення терміну розрахунків Покупець за вимогою Продавця зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого прострочення, за кожний день затримки від суми заборгованості (п.7.2. Договору).

На виконання умов Договору Позивач у період з 25.07.17р. по 19.10.17р. поставив Відповідачеві товар на загальну суму 888 184,30 грн., а Відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними: №1012 від 25.07.17р. на загальну суму 28 604,50 грн. (за довіреністю №276 від 25.07.17р.); № 1054 від 01.08.17р. на суму 112 860,00 грн. (за довіреністю №271 від 01.08.17р.); №1116 від 11.08.17р. на суму 105 675,00 грн. (за довіреністю №281 від 11.08.17р.); №1212 від 28.08.17р. на суму 144 811,20 грн. (за довіреністю №298 від 28.08.17р.); №1411 від 27.09.17р. на суму 59 257,20 грн. (за довіреністю №331 від 27.09.17р.); №1440 від 29.09.17р. на суму 228 300,00 грн. (за довіреністю №336 від 29.09.17р.); №1541 від 18.10.17р. на суму 204 552,00 грн. (за довіреністю (№361 від 18.10.17р.); №1550 від 19.10.17р. на суму 4 124,40 грн.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, Відповідач частково оплатив товар, у зв'язку з цим, за Відповідачем обліковується борг на користь Позивача у розмірі 633 184,30 грн.

З посиланням на п. 7.2. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 117 341,96 грн. за період прострочки з 26.08.17р. по 10.05.18р. за кожною накладною окремо.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 18 161,71 грн. за період з 26.08.17р. по 10.05.18р. та індекс інфляції - 41 239,89 грн. за період з 01.10.17р. по 30.04.18р. за кожною накладною окремо.

Позивач направляв Відповідачеві претензію №31/1 від 31.01.18р., у якій просив погасити борг перед Позивачем.

Зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував, що дає суду підстави вирішувати спір за наявними письмовими доказами.

Перевіривши доводи та надані Позивачем письмові докази, суд визнає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи розрахунки основного боргу.

Перевіривши розрахунки Позивача, окремо за кожною накладною, господарським судом встановлено, що розрахунок річних Позивачем проведено неправильно, за накладною №1012 від 25.07.17р строк оплати настав 24.08.17р., а оскільки ця дата припала на вихідний день, строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 28.08.17р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 29.08.17р.; за накладною №1440 від 29.09.17р строк оплати настав 29.10.17р., а оскільки ця дата припала на вихідний день, строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 30.10.17р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 31.10.17р.; за накладною №1550 від 19.10.17р. строк оплати настав 18.11.17р., а оскільки ця дата припала на вихідний день, строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 20.11.17р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 21.11.17р.

Також, відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а Позивач розрахунки провів: за накладною №1212 від 28.08.17р. - з 29.09.17р. по 10.05.18р., за накладною №1411 від 27.09.17р. - з 28.10.17р. по 10.05.18р., за накладною №1440 від 29.09.17р. - з 30.10.17р. по 10.05.18р., тобто розрахунки проведені з перевищенням строків визначених законом.

За перерахунком суду пеня становить 109 335,33 грн., індекс інфляції - 39 340,33 грн., 3% річних - 11 635,80 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, до стягнення належать: 633 184,30 грн. - основного боргу, 109 335,33 грн. - пені, 39 340,33 грн. - індексу інфляції, 11 635,80 грн. - 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОВАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000" про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений товар - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000", 49042, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Аеропорт, 42 (код 24994073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОВАК", 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81А, офіс 117 (код 39971379) 633 184,30 грн. - основного боргу, 11 635,80 грн. - 3 % річних, 39 340,33 грн. - індексу інфляції, 109 335,33 грн. - пені, 11 902,44 грн. - судового збору

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.07.2018

Суддя С.Г. Юзіков