Рішення № 75162707, 26.06.2018, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/534/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Лисака О.І.

за участю секретаря Невмержицької Я.А.,

розглянувши у відкритому підготовчомусудовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, без участі сторін,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області з позовною заявою до Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, згідно із якою ІНФОРМАЦІЯ_8 помер батько позивача ОСОБА_3, який заповіту не залишив. Спадкоємцем першої черги за законом крім позивача є дружина спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 та брат позивача ОСОБА_5, котрий від прийняття спадщини відмовився, про що написав відмовідну заяву.

Батьками позивача в АДРЕСА_1, в якому вони проживали до кінця свого життя. Даний факт підтверджується Витягом з погосподарської книги за 1964-1966 роки, особовий рахунок НОМЕР_2 та довідкою Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 06.03.2018 р. № 126 про те, що станом на 05.04.1991 р. житловий будинок АДРЕСА_1, відносився до суспільної групи колгоспників і його членами були ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які мали права на ? даного житлового будинку. При житті ОСОБА_3 своє право власності на 1/2 частку будинку не зареєстрував. Також ним не залишено заповіту.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Нотаріально оформити прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості, у зв'язку з постановою в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори від 30.03.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі зазначеного свідоцтва про право на спадщину за законом із-за відсутності правовстановлюючих документів на вказану частку у житловому будинку. Просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області Грицай Д.М., будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із слідуючого.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, суд розглядає справи на засадах змагальності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть (повторного) серії НОМЕР_3 від 13.02.2001 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Мервин Оратівського району Вінницької області.

ОСОБА_3 заповіту не залишив. Спадкоємцями першої черги, згідно ст. 529 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), крім позивача є дружина ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 05.11.1961 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одружилися 05.11.1961 року. Прізвище дружини після одруження змінено на ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 09.03.2016 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Мервин Оратівського району Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 20.11.1962 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Мервин Оратівського району Вінницької області, батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Як вбачається з витягу з погосподарської книги за 1964-1966 роки, особовий рахунок НОМЕР_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали у житловому будинку АДРЕСА_1, який відноситься до суспільної групи колгоспників.

Відповідно до довідки № 126 від 06.03.2018 року виданої виконавчим комітетом Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області , згідно погосподарської книги № 10 особовий рахунок НОМЕР_8 житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспників. Станом на 15.04.1991 року його членами були : ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9. Рік побудови житлового будинку 1965.

Згідно довідки № 155 від 27.03.2018 року виданої виконавчим комітетом Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом розділу VІІ ЦК УРСР (1963 р.), прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

На день смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається із ? частини житлового будинку що розташований по АДРЕСА_1.

09.12.2007 року виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_4 з розміром частки власності ?.

Згідно запису в домовій книзі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані і постійно проживали в АДРЕСА_1

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_9, виданого 24.12.2007 року виконавчим комітетом Чагівської сільської ради, будинок по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності з часткою 1/2.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 17187215 від 24.12.2007 року житловий будинок по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_9, виданого 24.12.2007 року виконавчим комітетом Чагівської сільської ради на праві приватної спільної часткової власності з часткою 1/2.

Як вбачається з довідки № 664 від 23.08.2016 року виданої Чагівською сільською радою Оратівського району Вінницької області, згідно із записом в погосподарській книзі виконавчого комітету сільської ради за №0301921 померлій ОСОБА_4, яка на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 була зареєстрована в АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить 1/2 житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1. Заборгованості по податках та страхових платежах, нарахованих на 1/2 зазначеного будинку, немає. Відсутність заборони на будинок перевірено. Спадщину прийнято згідно ст . 1270 Цивільного Кодексу України шляхом подачі заяви в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини.

16.08.2016 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу Дроновою В.О. було заведено спадкову справу № 70/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом НВІ № 45338, зареєстрованого в реєстрі за № 1345, яке знаходиться у спадковій справі № 70/2016 та видано 12.12.2016 року приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу Дроновою В.О., спадкоємцем зазначеного у вказаному свідоцтві майна ОСОБА_4 - 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 є її син ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 (одної другої частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель за АДРЕСА_1, належної померлій, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Чагівської сільської ради 24 грудня 2007 року та зареєстрованого комунальним підприємством «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 24 грудня 2007 року в книзі: ФЖ-2, за номером запису: 341, реєстраційний номер:21563792. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно на земельній ділянці розташовані: одноповерховий, глинобитний житловий будинок, загальною площею 61,50 кв.м., в тому числі житловою площею 33,10 кв.м, позначений на плані літерою „А", веранда „а" матеріали стін - глинобитні, сарай „Б" матеріал стін - ракушняк, погріб „В" матеріали стін - цегла, літня кухня „Г" матеріали стін - цегла, веранда „г" матеріали стін - цегла, прибудова „г1" матеріали стін - цегла, огорожа „1". Право власності на 1/2 частку житлового будинку підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 75856571, сформованого 15.12.2016 року, приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу Дроновою В.О, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель за АДРЕСА_1.

Також 14.12.2001 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори Волинець І.І. було заведено спадкову справу № 582/2011 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом АЕЕ № 719150, зареєстрованого в реєстрі за № 1170, яке знаходиться у спадковій справі № 532/2011 та видано 14.12.2001 року державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори Волинець І.І., спадкоємцем зазначеного у вказаному свідоцтві майна ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 є гр.. ОСОБА_1, його син. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Прогрес» с.Мервин, Оратівського району, Вінницької області, розміром 2,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цій частки в натурі, належного померлому згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_10, виданого Оратівською районною державною адміністрацією 22 липня 1997 року, зареєстрованого 24 липня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за ¹ 248. Оцінка спадкового майна складає 11313 (одинадцять тисяч триста тринадцять) гривень.

Згідно заяви, зареєстрованої в реєстрі за № 1-3546 від 17.06.2016 року, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом Ростовського-на-Дону нотаріального округу Маркіною Г.А., ОСОБА_5 відмовився від належної йому частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь сина спадкодавця ОСОБА_1.

Відповідно до постанови в.о. державного нотаріуса Оратівської ДНК про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 157/02-31 від 30.03.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_8 батькові ОСОБА_3, у зв'язку із відсутністю у спадкоємця правовстановлюючого документу.

Юридично оформити прийняття спадкового майна позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості, у зв'язку з постановою в.о. державного нотаріуса Оратівської ДНК про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 157/02-31 від 30.03.2018 року про у зв'язку з відсутності правовстановлюючих документів на право спадкодавця ОСОБА_3 на вказану частку у житловому будинку.

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-ХІІ "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року N 2709-IV «Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

З метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування Пленум Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі-Постанова Пленуму) дав відповідні роз'яснення.

Відповідно до частин 2 та 3 п.1 Постанови Пленуму відносини спадкування регулюються правилами ЦК ( 435-15 ), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004-року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли і продовжують існувати після набрання ним чинності.

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини. Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_10 в день смерті спадкодавця ОСОБА_13. В цей час діяв ЦК УРСР (1963 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Момент відкриття спадщини міститься в правилі ст. 525 ЦК УРСР , а саме моментом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом розділу VІІ ЦК УРСР (1963 р.), прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, (ст. 525 ЦК УРСР) Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, (ст. 526 ЦК УРСР)

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР (1963 року), якщо спадкоємець в установлений ст. 549 ЦК УРСР строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 85 ЦК України. Спадкування за законом здійснюється почергово. Право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує думку позивача, який просить судові витрати покласти на них та вважає, що судові витрати слід залишити без відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

На підставі ст. ст. 524-527, 534, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 4, 81, 258, 259, 263, 265ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 354, 355 ЦПК України та відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ О.І. Лисак

Повне судове рішення виготовлено 06.07.2018 року.