Постанова № 75160601, 03.07.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Чернівці

справа № 725/5369/16-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Перепелюк І.Б. Яремко В.В.,

секретар: Тодоряк Г.Д.

за участю: прокурора – Коцюби Т.С., представників відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Чернівецької місцевої прокуратури на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом Чернівецької місцевої прокуратури до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, Департаменту економіки Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради, розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності, головуючий у І-й інстанції – Стоцька Л.А.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року представник ОСОБА_6 – ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2016 року у даній справі накладено арешт на майно, а саме: квартиру №5 в будинку №22 «Б», що розташована по вул. Українській в м. Чернівці.

12 квітня 2017 року у даній справі ухвалено рішення, яким визнано незаконним та скасовано п. 1 та п. 2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №55/20 від 13 жовтня 2015 року «Про передачу нежитлових приміщень для відновлення під житло». Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №72/3 від 09 лютого 2016 року «Про поновлення приміщень на балансі житлового фонду». Визнано незаконним та скасовано п. 3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №144/5 від 15 березня 2016 року «Про видачу ордерів на житлову площу» в частині затвердження протоколу №1/2016 спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету Департаменту економіки ЧМР від 29 лютого2016 року та видачі ордеру ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на двох кімнатну квартиру №5, що по вул. Українській 22 в м. Чернівці. Визнано недійсним ордер на житлове приміщення №9 серії МВК від 22 березня 2016 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №50038 від 05 квітня 2016 року, яким передано ОСОБА_3 у спільну сумісну власність квартиру №5, що по вул. Українській 22 м. Чернівці. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право спільної сумісної власності, видане Департаментом житло-комунального господарства Чернівецької міської ради серії СТА 620727 від 05 квітня 2016 року на квартиру №5, що по вул. Українській 22 в м. Чернівці на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Вказане рішення суду ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 06 червня 2017 року залишено без змін, отже, набрало законної сили та є чинним, а тому подальше існування заходів забезпечення позову є недоцільним.

Просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 13 грудня 2016 року.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2018 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2016 року, шляхом зняття арешту з нерухомого майна, а саме: квартири №5 в будинку №22 «Б», що розташована по вул. Українській в м. Чернівці.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Чернівецька місцева прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову.

Посилається на те, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню.

Зазначає, що висновок суду про скасування забезпечення позову у зв’язку з виконанням рішення суду є передчасним, оскільки таке скасування надасть можливість відповідачу ОСОБА_6 відчужити майно, що в подальшому істотно ускладнить виконання рішення суду та поновлення порушених прав територіальної громади м. Чернівці. На момент винесення ухвали суду не було жодних відомостей про те, що відпали підстави, за наявності яких було накладено арешт на квартиру.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вважає, що апелянтом не наведено жодних доводів щодо потреби на день постановлення ухвали у забезпеченні позову. Обраний судом захід забезпечення позову перестав діяти після спливу дев’яноста днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та наданого відзиву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у справі, в якій було забезпечено позов накладенням арешту на квартиру, ухвалено рішення, яке набрало законної сили, а тому подальше існування заходів забезпечення позову є недоцільним.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2016 року у справі за позовом Чернівецької місцевої прокуратури до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, Департаменту економіки Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради, розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: квартиру №5 в будинку №22 «Б», що розташована по вул. Українській в м. Чернівці.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2017 року позов Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави та територіальної громади м. Чернівці задоволено. Визнано незаконним та скасовано п. 1 та п. 2 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №55/20 від 13 жовтня 2015 року «Про передачу нежитлових приміщень для відновлення під житло». Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №72/3 від 09 лютого 2016 року «Про поновлення приміщень на балансі житлового фонду». Визнано незаконним та скасовано п. 3 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №144/5 від 15 березня 2016 року «Про видачу ордерів на житлову площу» в частині затвердження протоколу №1/2016 спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету Департаменту Економіки ЧМР від 29 лютого2016 року та видачі ордеру ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на двох кімнатну квартиру №5, що по вул. Українській 22 в м. Чернівці. Визнано недійсним ордер на житлове приміщення №9 серії МВК від 22 березня 2016 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №50038 від 05 квітня 2016 року, яким передано ОСОБА_3 у спільну сумісну власність квартиру №5, що по вул. Українській 22 м. Чернівці. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право спільної сумісної власності, видане Департаментом житло-комунального господарства Чернівецької міської ради серії СТА 620727 від 05 квітня 2016 року на квартиру №5, що по вул. Українській 22 в м. Чернівці на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

06 червня 2017 року апеляційним судом Чернівецької області апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилено. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2017 року залишено без змін.

Зазначене рішення суду є чинним та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали про забезпечення позову), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.ч. 1, 7, 8 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Роз’ясненнями, що викладені в п. 10 постанови Пленуму Верхового Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що з моменту набрання законної сили рішенням суду до подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову пройшло більше дев’яноста днів, а також відсутні відомості про відкриття виконавчого провадження у даній цивільній справі. А тому доводи апеляційної скарги про те, що заходи забезпечення позову необхідно залишити до повного виконання рішення суду, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що в провадженні Апеляційного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом Чернівецької місцевої прокуратури про витребування з володіння ОСОБА_6 нежитлових приміщень, не вказують на наявність підстав та потребу в забезпеченні позову у даній справі, та не дають підстав для скасування ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування з наведених в апеляційній скарзі доводів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 158, 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернівецької місцевої прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови – 06 липня 2018 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: І.Б. Перепелюк

ОСОБА_9