
Справа № 635/6733/17
Провадження № 2/635/470/2018
У Х В А Л А
22 червня 2018 року Харківській районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Полєхіна А.Ю.
за участю секретаря судового засідання – Власенко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву представника позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» – ОСОБА_2 про забезпечення позову,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить витребувати у ОСОБА_3 шляхом передачі за актом приймання передачі: оригінал Довіреності від 01 вересня 2017 року, виданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» на ім’я ОСОБА_3; оригінал статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро»; оригінал Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро»; заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» на державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (земельну ділянку), підписані та скріплені печаткою; оригінали Договорів оренди земельних ділянок та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» судові витрати з судового збору.
Директор ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» – ОСОБА_2 надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони усім державним реєстраторам на проведення будь-яких реєстраційних дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав та скасування будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, у тому числі державної реєстрації змін прав, на земельні ділянки, що розташовані на території Первомайського району Харківської області, за наступними кадастровими номерами: 6324584200:02:000:0062; 6324584200:07:000:0042; 6324584200:05:000:0048; 6324584200:09:000:0009; 6324584200:04:000:0041; 6324584200:12:000:0045; 6324584200:08:000:0015; 6324584200:03:000:0006; 6324584200:05:000:0054; 6324584200:06:000:0011; 6324584200:09:000:0043; 6324584200:12:000:0046; 6324584200:10:000:0038; 6324584200:07:000:0054; 6324584200:07:000:0052; 6324584200:08:000:0018; 6324584200:09:000:0046; 6324584200:05:000:0047; 6324584200:05:000:0046; 6324584200:05:000:0049; 6324584200:02:000:0085; 6324584200:07:000:0045; 6324584200:05:000:0052.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що 01 вересня 2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро», в особі директора ОСОБА_4, видало ОСОБА_3, Довіреність, якою уповноважило останню на представництво інтересів зазначеного підприємства у державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно з питань, пов’язаних з вчиненням будь-яких реєстраційних дій стосовно прав на земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро».
Разом з Довіреністю, позивач передав відповідачу для вчинення реєстраційних дій оригінал Статуту ОСОБА_1, оригінал Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підписані та скріплені печаткою Заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» на державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (земельну ділянку), та оригінали Договорів оренди земельних ділянок.
Передача позивачем відповідачу наведених документів підтверджується актом приймання-передачі від 01 вересня 2017 року.
Однак, дана Довіреність була скасована ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро», у зв’язку з тим, що відпала необхідність у представництві інтересів Позивача Відповідачем та вчиненні тих чи інших дій.
21 вересня 2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» надіслало Відповідачу повідомлення про скасування Довіреності з вимогою, відповідно до ч. 3 ст. 248 ЦК України, негайно повернути оригінал Довіреності від 01 вересня 2017 року. Але вказане повідомлення було повернуто на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» без отримання ОСОБА_3 Будь-якими іншими засобами зв’язку зв’язатися з відповідачем не має можливості.
Але, 04 жовтня 2017 року відповідач направив позивачу лист, яким повідомляв про подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, що належать позивачу, без зазначення, які саме права та на чию користь відповідач збирається їх реєструвати.
У відповідь на цей лист 10 жовтня 2017 року позивач направив відповідачу повторну вимогу про повернення вказаних вище документів та вимогу про неподання цих документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації речових прав, у зв’язку зі скасуванням Довіреності та відсутністю необхідності вчинення таких дій.
Своїми діями відповідач грубо порушує права та охоронювані Законом інтереси ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро», оскільки наразі їм не відомо, чи вчиняє ОСОБА_3 будь-які дії, передбачені Довіреністю від імені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро». Можливо вона вже переоформила якісь права на земельні ділянки належні позивачу, або вчинила будь-які інші дії, передбачені Довіреністю, хоча наразі ця Довіреність скасована. Але, є підстави вважати, що відповідач може продовжувати діяти від імені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро», без наданого на це дозволу або взагалі у власних інтересах.
У ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» укладено Договори оренди земельних ділянок. А як відомо, Відповідач, відповідно до Довіреності від 01 вересня 2017 року, мала право на представництво інтересів підприємства у державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно з питань, пов’язаних з вчиненням будь-яких реєстраційних дій стосовно прав на земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро». А отже, маючи на руках оригінал Довіреності, та оригінали інших документів відповідач без перешкод може у будь-який час за власним бажанням звернутися до державного реєстратора, який в свою чергу, наприклад, може внести до Державного реєстру записи про припинення оренди земельних ділянок, або зміни орендаря тощо.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2017 року було задоволено заяву про забезпечення позову, шляхом заборони усім державним реєстраторам проведення будь-яких реєстраційних дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав та скасування будь-яких дій у Державному реєстрі прав, у тому числі державної реєстрації змін прав, на земельні ділянки, що розташовані на території Первомайського району Харківської області, за кадастровими номерами згідно переліку.
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» задля здійснення своєї господарської діяльності після 17 листопада 2017 року, тобто після постановлення ухвали про забезпечення позову, було укладено ряд договорів оренди землі та проведено державну реєстрацію права оренди на підставі зазначених договорів оренди землі.
Відповідач ОСОБА_3 до теперішнього часу продовжує утримувати у себе документи, які є предметом даного позову, та використавши які може без перешкод використати їх у власних інтересах, або у інтересах третіх осіб, наприклад, внести до Державного реєстру записи про припинення оренди земельних ділянок, належних позивачу, або зміни орендаря тощо.
Позивач зазначає, що міра забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії, що стосуються предмету позову, відповідає процесуальним засадам захисту прав і охоронюваних законом інтересів усіх учасників справи, оскільки предметом позову є витребування оригіналу Довіреності, підписаної Директором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро», яка є підставою для вчинення відповідних реєстраційних дій з земельними ділянками, що належать на праві власності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро», оригіналу Статуту ОСОБА_1, оригіналу Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підписані та скріплені печаткою Заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» на державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (земельну ділянку), та оригінали Договорів оренди земельних ділянок, на підставі яких будь-який державний реєстратор може без перешкод, наприклад, внести до Державного реєстру записи про припинення оренди земельних ділянок, належних позивачу, або зміни орендаря тощо, що в совою чергу унеможливлює виконання рішення суду у цій справі. А саме, якщо позов буде задоволено, і на момент винесення рішення відбудеться державна реєстрація прав, то витребування оригіналів зазначених документів у відповідача вже знеціниться як спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки втратить свою захисну функцію через фактичне вчинення відповідачем дій, які суперечать інтересам позивача. У цьому випадку необхідно буде скасовувати усі наступні зміни у Державному реєстрі стосовно орендованих земельних ділянок.
Вчинення заходів забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро», не порушує прав та інтересів інших осіб, так як не пов’язані із забороною проведення загальних зборів учасників Підприємства, із здійсненням адміністративно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій юридичних осіб.
Таким чином, існує велика вірогідність того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони здійснення реєстраційних дій щодо реєстрації прав – призведе до великих збитків для ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» та притягнення до відповідальності Відповідача, що істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання не з’явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 2, 3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договір, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Аналіз ст. 149 ЦПК України дає підстави вважати, що вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов’язком суду у разі якщо існують обставини, що можуть ускладнити виконання рішення в майбутньому.
Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.
При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Так, загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову визначені законодавцем у ст. 150ЦПК України.
Згідно вказаної правової норми позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та у будь-якому випадку види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що відповідач, яка до теперішнього часу продовжує утримувати у себе документи, які є предметом даного позову, може використати їх без перешкод у власних інтересах, або у інтересах третіх осіб. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Посилання позивача, на те що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» задля здійснення своєї господарської діяльності після 17 листопада 2017 року, тобто після постановлення ухвали про забезпечення позову, було укладено ряд договорів оренди землі та проведено державну реєстрацію права оренди на підставі зазначених договорів оренди землі, судом не приймається, оскільки позивач знав, що відповідач ОСОБА_3 до теперішнього часу продовжує утримувати у себе документи, які є предметом даного позову, та використавши які може без перешкод використати їх у власних інтересах, або у інтересах третіх осіб, наприклад, внести до Державного реєстру записи про припинення оренди земельних ділянок, належних позивачу, або зміни орендаря тощо, навмисно своїми діями створював ситуацію, яка можливо може грубо порушити його права та охоронювані Законом інтереси.
Крім того, представником позивача не надано доказів, чому саме на даний час виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, адже договори оренди були видані у січні 2018 року, а з заявою про забезпечення позову позивач звернувся у червні 2018 року.
Міркування позивача про те, що відповідач ОСОБА_3 може використати без перешкод утримані у себе документи у власних інтересах, або у інтересах третіх осіб є тільки припущенням.
Таким чином, до заяви про забезпечення позову не надано належних доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити директору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» – ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фермер-Агро» – ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Повний текст ухвали складено 22 червня 2018 року.
Суддя - А.Ю. Полєхін
Судове рішення № 75159253, Харківський районний суд Харківської області було прийнято 22.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/6733/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: