Ухвала суду № 75157569, 02.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/164/18 Номер провадження 11-кп/786/776/18Головуючий у 1-й інстанції Гвоздик А. Є. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ч.3 ст.185 КК - Т.З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого – суддіОСОБА_1, суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, з секретарем з участю прокурораОСОБА_4, ОСОБА_5,обвинуваченогоОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, непрацюючий, судимий, останній раз 28 лютого 2018 року Київським районним судом м. Полтава за ч.3 ст.15 та ч.2 ст.185, ст.71 КК України на 1 рік 10 місяців 17 діб позбавлення волі,

визнаний винуватим та засуджений:

- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засуджений на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та за вироком Київського районного суду м. Полтава від 28 лютого 2018 року, остаточно засуджений на 4 роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз в розмірі 2574 грн.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнаний винуватим в тому, що він 26 грудня 2017 року, в обідній час, шляхом пошкодження замикаючого пристрою вхідних дверей, проник до житлового будинку дачного господарства за адресою: с. Гавронці Диканського району Полтавської області, вул. Надворсклянська, 11, звідки повторно, таємно, викрав настил чавунний, пічні дверцята та духовку пічну, що належать потерпілому ОСОБА_7 Після чого, з території подвір'я вказаного господарства, таємно викрав шість труб сталевих, кутик сталевий, арматуру та металобрухт, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 2319 грн. 01 коп.

27 грудня 2017 року, в нічний час, обвинувачений прийшов до дачного господарства в с. Гавронці Диканського району Полтавської області, що належить потерпілій ОСОБА_8, через незачинені двері проник до дачного будинку, звідки повторно, таємно, викрав духовку пічну, дверцята пічні та інші речі. Після чого обвинувачений ОСОБА_6 з території подвір'я цього господарства таємно викрав металобрухт загальною вагою 70 кг, внаслідок чого заподіяв потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1732 грн. 94 коп.

Цього ж дня, в обідній час, ОСОБА_6, прийшов до дачного господарства в с. Гавронці Диканського району Полтавської області, вул. Підгірна, 50, що належить потерпілому ОСОБА_9, звідки таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав чавунні елементи лавки вартістю 1740 грн.

Кримінальне провадження розглянуте в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

За змістом апеляційної скарги обвинувачений просить призначити більш м’яке покарання.

Інші учасники провадження вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який просив пом’якшити покарання, думку прокурора про законність і обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів за наведених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не спростовуються.

Доводи обвинуваченого про можливість пом’якшення призначеного покарання є непереконливими.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Покарання ОСОБА_6 призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України, в межах санкцій інкримінованих злочинів, з урахуванням ступеню їх тяжкості, обставин, що пом’якшують покарання, і є наближеним до мінімального, передбаченого в даному випадку законом, з огляду на застосування приписів ч.1 та ч.4 ст.70 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_6, будучи неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів проти власності, невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив ряд крадіжок, не працює, що характеризує його особистість наявністю стійкої внутрішньої орієнтації на злочинний спосіб задоволення потреб, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення призначеного йому покарання.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути провадження і ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, колегією суддів не встановлено.

Отже, апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.404, ст.405, ст.407 та ст.418 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Вирок Диканського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу, - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3