Постанова № 75157529, 05.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/498/18 Номер провадження 22-ц/786/1527/18Головуючий у 1-й інстанції Сидоренко Ю. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Карпушина Г.Л., Пікуля В.П.,

секретар Рибак О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" (далі – ОКВПТГ"Миргородтеплоенерго") про визнання недійсним боргу та незаконними нарахування плати за комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

02.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», в якому просив визнати недійсним борг, нарахований відповідачем за послуги з опалення місць загального користування у період з жовтня 2016 року по теперішній час. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що проживає у багатоквартирному будинку за адресою: м. Миргород по вул. Багачанській,104., кв.12. У його квартирі встановлена індивідуальна система опалення. Вважає, що нарахуванння плати за опалення місць загального користування є безпідставними, оскільки відповідач не виконав вимоги п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, оскільки не здійснив заходи з утеплення місць загального користування будинку.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтепленерго» про визнання недійсним боргу, нарахованого за послуги з опалення місць загального користування в період з жовтня 2016 року по теперішній час, та визнання незаконним нарахування плати за послуги з опалення місць загального користування до приведення у відповідність проекту, системи опалення місць загального користування та проведення заходів з утеплення.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив позивач. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що районним судом не взято до уваги п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, згідно якого у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об’єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем та/або виконавцем заходів утеплення місць загального користування (МЗК) будинку. У разі не здійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування.

Вважає безпідставним не врахування судом першої інстанції наданих ним доказів щодо неналежних послуг з опалення місць загального користування – відхилення температури у під’їзді будинку від нормативної у певні періоди.

Посилається на неврахування судом першої інстанції тих обставин, що у будинку, де він проживає, система опалення демонтована та не відновлена до проекту житлового будинку, а тому нарахування плати за опалення місць загального користування безпідставне.

У відзиві на апеляційну скаргу ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» заперечує доводи апеляційної скарги. Зазначає, що відповідачу нараховується плата за опалення місць загального користування у відповідності до положень п. 38 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Враховуючи, що місця загального користування (сходові клітини) у під’їзді, де проживає позивач, опалюються, а тому останній як співвласник повинен брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла. Відключення його квартири від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання не є підставою для звільнення від такої участі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що з 23 вересня 2008 року квартира АДРЕСА_1, де проживає позивач, відключена від внутрішньо будинкової системи централізованого опалення, що підтверджується актом про відключення, який затверджений рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО та ГВ, та згідно з проектною документацію вказана квартира обладнана автономним опаленням. При цьому квартира позивача не була від'єднана від мереж централізованого постачання гарячої води, але вводи централізованого постачання гарячої води в квартирі позивача опломбовано працівниками ОКВПТГ «Миргородводоканал»./а.с.39/

06.10.2015 року житловий будинок по вул.Багачанській,104 у м.Миргороді обладнаний вузлом обліку теплової енергії./а.с.40-41/

Згідно довідки ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» станом на 01 березня 2018 року по особовому рахунку, відкритому на ім’я ОСОБА_2В за адресою АДРЕСА_2, за послугу опалення місць загального користування за період з жовтня 2016 року по лютий 2018р. (включно) рахується заборгованість в сумі 416 грн. 49 коп./а.с.42/

Обстеженням під'їздів будинку по вулиці Багачанській 104 в м. Миргороді на наявність опалення (МЗК) встановлено, що місця загального користування (сходові клітини) у під'їзді позивача опалюються, віконні рами засклені, вхід до під’їзду обладнано двома дверима та тамбуром./а.с.47-48/

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для звільнення позивача від плати за послуги опалення місць загального користування. Свої висновки суд обгрунтував тим, що на системі центрального опалення будинку №104 по вулиці Багачанській у м.Миргороді встановлений будинковий засіб обліку теплової енергії, який враховує всі періоди опалення або надання не в повному обсязі послуги з центрального опалення. Відповідне нарахування плати проводиться за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі, які розподіляються рівномірно на всіх мешканців – користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення.При цьому позивач несе обов’язок щодо оплати фактично отриманих послуг опалення місць загального користування , незважаючи на не укладення позивачем договору на теплопостачання місць загального користування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків міськрайонного суду не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду, переоцінки доказів та вибіркового і хибного тлумачення норм права.

Обгрунтування позивачем своїх позовних вимог та апеляційної скарги положеннями пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі – Правил), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, яке, на його думку, надає йому право не оплачувати вказані послуги, - є хибним.

Відповідно до абзаців 1 та 2 п.12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку . У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Доводи позивача щодо відсутності таких заходів утеплення місць загального користування зводяться до загальних заперечень, тоді як проведеним відповідачем обстеженням під’їзду будинку, де мешкає позивач, встановлено наявність у робочому стані приладу опалення типу М-140 секцій в кількості сім, підключеному до мереж централізованого опалення будинку, засклених вікон, дверей. Доказів необхідності здійснення інших заходів утеплення позивачем не надано та не обгрунтовано.

Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду, які затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України 10.12.2008 N 620/378, передбачено щорічно під час визначення стану готовності до роботи теплових господарств споживачів в опалювальний період перевіряти, окрім іншого, і стан утеплення будівель (горища, сходові клітки, підвали, двері тощо). Висновки про, те що місця загального користування утепленні, викладені в паспорті готовності будинку до роботи в опалювальний період, який складається балансоутримувачем – МК ЖЕУ./а.с.52-53/

Не заслуговують на увагу доводи позивача щодо неналежної якості наданих відповідачем послуг, оскільки міськрайонний суд дослідив складені споживачем ОСОБА_2 акти-претензії від 28.02.2017 року та від 16.01.2018року про відхилення температури в під’їзді будинку від нормативної та з урахуванням приписів ст.89 ЦПК України надав їм оцінку у своєму рішенні.

При цьому слід зазначити, що Порядок проведення перерахунку розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі не надання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою КМУ №151 від 17.02.2010р., не передбачає випадків проведення перерахунків у разі проведення нарахування за теплову енергію за показниками приладу обліку. Тому надані позивачем акти-претензії не можуть бути підставою для здійснення перерахунку плати.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що система опалення у під’їзді будинку позивача демонтована та не відновлена до проекту житлового будинку, оскільки Актами обстеження під’їзду встановлена наявність приладу опалення в робочому стані. Доводи позивача про частковий демонтаж батарей опалення не спростовує факту наявності такого опалення, що обліковується відповідним приладом обліку. Відповідність системи опалення під’їзду будинку, де мешкає позивач, проектному рішенню не є предметом дослідження в даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено на підставі повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин справи, наданих сторонами доказів та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.367,368 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 липня 2018 року.

Головуючий – суддя Л.І.Пилипчук

Судді: /ПІДПИСИ/ ОСОБА_3

ОСОБА_4

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1