Постанова № 7515665, 10.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-16580/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Аржанові А.С.

за участю :

представника позивача -           Амеліної С.В.,

представника відповідача 1

у Київському районі м. Донецька-           Гришина М.М.,

представника відповідача 2

ГУДКУ в Донецькій області          Вертела М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової у Київському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з Державної податкової у Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, грошових коштів у 24873,00 гривень, необґрунтовано зарахованих до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг у сфері грального бізнесу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової у Київському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з Державної податкової у Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, грошових коштів у 24873,00 гривень, необґрунтовано зарахованих до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг у сфері грального бізнесу.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 26.06.2006 року ТОВ з метою здійснення ігрового бізнесу, отримало ліцензію Міністерства Фінансів України АВ № 082999 строком з 22.05.2006 року по 21.05.20011 року на здійснення діяльності по проведенню азартних ігор 15.11.2007 року ліцензію Донецької обласної державної АВ № 378494 на організацію та утримання ігорних закладів строком з 15.11.2007 року по 14.11.2012 року.

Позивачем було придбано торгові патенти на здіснення операцій по наданню послуг в сфері ігрового бізнесу здійснено передоплату за 2- квартал 2009 року до місцевого бюджету Київського району м. Донецька у 43050,00 гривень.

07.05.2009 року у відповідності до п.п. 2.п.3 Розпорядження Кабінету України „Про заходи відносно підвищення рівня безпеки громадян» № 494-р 07.05.2009 року було призупинено строком на один місяць ліцензій, виданий суб’єктам господарювання, що проводять діяльність у сфері ігрового бізнесу (окрім лотерей), для забезпечення перевірки МНС, Дергірпромнагляд, та іншими контролюючими органами з питань безпечного використання.

У відповідності до п.1 Наказу Міністерства фінансів України „Про призупинення Міністерства фінансів України на виробництво організації діяльності по проведенню азартних № 650 08.05.2009 року Міністерства фінансів України на виробництво організації діяльності по проведенню азартних ігор, виданих суб’єктам господарювання, у відповідності до переліку, було призупинено до 07.06.2009 року.

Відповідно з додатком до Наказу № 650 08.05.2009 року у вказаний перелік підприємницької діяльності було включено також ТОВ 25.06.09 року набрав чинності Закон України „Про заборону ігорного бізнесу» яким в було заборонено ігорний бізнес участь в азартних іграх.

З 07.05.2009 року та по 07.06.2009 року ТОВ не могло здійснювати діяльність по організації азартних ігор, у зв’язку призупиненням по організації та проведенню азартних ігор в Україні, а з 25.06.2009 року не може здійснювати вказану діяльність у зв’язку забороною ігорного бізнесу та скасуванням З причин, що не залежать нього ліцензій призупинялась з 07.05.2009 року по 07.06.2009 року, а з 25.06.2009 року скасовані.

У зв’язку прийняттям нормативних актів, призупиненням ліцензій, скасуванням позивач був позбавлений можливості використання для здійснення операцій по наданню послуг у сфері ігорного бізнесу з 08.05.2009 року.

Тому вважає, що грошові кошти у 24873,00 гривень, що сплачені позивачем до місцевого бюджету Київського району м. Донецька, повинні бути стягнені з відповідачів на користь ТОВ Свої вимоги обґрунтовує наступним.

Позивачем була здійснена переплата до місцевого бюджету Київського району м. Донецька за торговий патент за період з 08.05.09 по 30.06.09 року у 24873,00 гривень.

У відповідності до ч.3 ст.2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» торговий патент видається за плату суб’єктам господарювання державними податковими органами по місцезнаходженню цих або місце знаходженню структурних підрозділів.

У відповідності до ст. 6 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» кошти, отримані продажу торгових патентів, зараховуються до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) по місту оплати торгового патенту.

У відповідності до ч.2 ст. 78 Бюджетного кодексу України відповідачі зобов’язані здійснити за заявою платника та поданням органів стягнення повернення коштів, що були надмірно зараховані до місцевого бюджету.

У відповідності до п.5 Наказу Державного казначейства України „Про затвердження порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевого бюджету» №226 10.12.2002 року повернення надмірно зарахованих до бюджету коштів здійснюється органом державного казначейства України за заявою платника або поданням органів, що забезпечують надходження коштів до бюджету та за якими у відповідності до закону закріплений контроль за стягненням платежів до бюджету.

Тому вважає, грошові кошти у 24873,00 гривень такими, що надмірно сплачені до місцевого бюджету, а тому підлягають стягненню з відповідачів.

У зв’язку тим, що у відповідності до ст. 78 Бюджетного кодексу України відповідачі не повертають грошові кошти необґрунтовано зараховані до державного бюджету, за захистом порушених прав звернувся до суду.

Вважає, що відповідачі своєю бездіяльністю порушують його права, та з огляду на те, що станом на момент подання позовної заяви надмірно сплачені позивачем кошти у 24873,00 гривень не повернуті, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що згідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» 23.03.96 року № 98/96-ВР торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Посилається на п.5 ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» 23.03.96 року № 98/96-ВР визначено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу підприємницької діяльності вносить одноразову плату у вартості торгового патенту за 3 На суму, сплачену час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його

підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін торгового патенту. При цьому підприємницької діяльності звільняється обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Тобто у суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснює операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним виникає обов’язок оплатити вартість торгового патенту на наступний квартал патенту виникає доти доки патент.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» 23.03.96 року № 98/96-ВР підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Таким чином робить висновок, що відповідно до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» 23.03.96 року № 98/96-ВР зобов’язання платника щодо внесення чергової квартальної плат за торговий патент припиняються, якщо: закінчилась торгового патенту; платник до 15 числа місяця, що передує звітному (кварталу), письмово повідомив податковий орган про припинення підприємницької діяльності;

Платник вніс попередню оплату за весь термін торгового патенту.

Отже, якщо плата за торговий патент вноситься щоквартально, то неподання до 15 числа заяви (неповідомлення податкового органу) про припинення діяльності свідчить про продовження зобов’язань щодо оплати вартості торгового патенту за наступний звітний квартал, навіть якщо платник фактично не здійснюватиме свою діяльність. У даному випадку норми Закону про патентування не ставлять момент припинення зобов’язань щодо оплати вартості патенту у залежність того, чи здійснював фактично діяльність тим більше обставин, що змусили платника припинити діяльність. Законом визначена лише одна умова припинення зобов’язань для даного випадку - письмове повідомлення до 15 числа податкового органу про припинення діяльності.

Визначення моменту припинення зобов’язань щодо оплати патенту тісно пов’язане з питанням про право повернення надмірно сплачених сум за торговий патент. господарювання у випадку подання до 15 числа заяви про припинення діяльності звільняється обов’язку щодо оплати патенту за наступні квартали отримує право на повернення надміру сплачених коштів за торговий патент. надмірно сплаченою сумою вартості торгового патенту слід розуміти суму, сплачена понад встановлений законодавством розмір вартості патенту. Крім того, плачені наперед сум вартості торгового патенту за квартали, у яких платник не здійснюватиме свою діяльність, також вважатимуться надмірно сплаченими.

Аналіз положень ч. 3 ст.2 та ч. 5 ст. 5 Закону про патентування підстави зробити висновок про те, що суми вартості торгового патенту, сплачені за квартал, у якому платник припинив свою діяльність, не можуть вважатись надмірно сплаченими. Інакше порушувався б передбачений цим законом порядок виконання зобов’язань щодо сплати вартості за торговий патент до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Сплата сум вартості за патент до 15 числа належним виконанням зобов’язань не може вважатись надмірною сплатою, навіть якщо у кварталі, за який сплачено кошти, не вдалось повністю відпрацювати.

Зазначає, що також у спірних правовідносинах, що склалися не можна застосовувати пп. 15.3.1 Закону України 21.12.2000 року № 2181 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати. передбачений цим законом порядок повернення надміру сплачених сум за торговий патент може бути застосований тоді, коли платником була сплачена сума понад встановлений законодавством розмір вартості патенту.

Також в обґрунтування посилається на листи ДПА України 19.02.07 року № 1559/6/150416 18.06.2009 року № 12793/7/150417, у яких зазначено, що для суб’єкта підприємницької діяльності, який своєчасно повідомив про припинення підприємницької діяльності відповідний державний податковий орган, надмірно сплаченою сумою вартості торгового патенту вважається плата, що вноситься час придбання торгового патенту, яка повертається згідно з чинним законодавством.

Також звертає увагу суду на те, що діяльність ліцензій була зупинена не з 07 травня 2009 року, як стверджує позивач, а саме з 8 травня 2009 року по 7 червня 2009 року.

З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував, пояснив суду, що на теперішній час відповідний висновок про повернення коштів позивачу до органів Державного казначейства не надходив, у зв’язку з чим, були відсутні підстави для повернення суми.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю (Далі за текстом - ТОВ згідно свідоцтва про державну реєстрацію - юридичною особою, 29.12.1998 року зареєстровано виконкомом Макіївської ради Донецької області, ідентифікаційний код 24327088 (а.с.10), здійснює свою діяльність відповідно до статуту Затвердженого протоколом № 5 01 червня 2006 року загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю (а.с.14-17).

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ зокрема зазначено діяльність з організації азартних ігор (а.с.11).

22.05.2006 року Міністерством Фінансів України видано ТОВ ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах), строк з 22.05.2006 року по 21.05.2011 року (а.с.12).

12.11.2007 року Донецькою обласною державною було видано ТОВ ліцензію на організацію та утримання гральних закладів, строк з 15.11.2007 року по 14.11.2012 року (а.с.13).

11 березня 2009 року ТОВ платіжним дорученням №326 сплатив до місцевого бюджету Київського району м. Донецька грошові кошти у 43050,00 гривень, призначення платежу - оплата патентів на здійснення послуг в сфері грального бізнесу за 2-й квартал 2009 року по строку на 15.03.09 року перехована до бюджету повністю (а.с.9).

11.06.2009 року позивач ТОВ звернувся до Державної податкової у Київському районі м. Донецька заявою про анулювання патентів з 01 липня 2009 року за номерами №№ 063220-063224 (включно), 280170-280205 (включно), та просить перерахувати суму 43050,00 гривень, сплачену за останній квартал строку даних патентів на розрахунковий рахунок ТОВ (а.с.7)».

10.07.2009 року позивач ТОВ звернувся до Державної податкової у Київському районі м. Донецька заявою, згідно якої просив перерахувати на розрахунковий рахунок заставну суму у 43540,99 гривень, сплачену за придбання 41 торгівельного патенту, у зв’язку з анулюванням (а.с.8).

14.07.2009 року Державною податковою у Київському районі м. Донецька складено висновок № 434 про повернення з бюджету плати за придбання торгового патенту не здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на суму 43540,99 гривень (а.с.38), згідно вказаного висновку зазначена сума за даними облікового рахунку платника податків за станом на 14 липня 2009 року обліковується надмірно сплаченою (а.с.38).

Згідно змісту позовних вимог Позивач просить стягнути з відповідачів грошові кошти у 24873,00 гривень, що необґрунтовано зараховані до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг в сфері грального бізнесу.

Видача торгових патентів першим відповідачем позивачу та фактична сплата коштів за придбання не спірними обставинами у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 78 Бюджетного Кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними статтею 48 цього Кодексу.

Державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Наказом Державного казначейства України 10 грудня 2002 року № 226 затверджений Порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, відповідно до ч.5 п.1 якого повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в заяві.

Судом встановлено, що за період з 08.05.2009 року по 30.06.2009 року не були анульовані, таким чином оскільки позивач до відповідачів заявою про повернення надмірно сплачених коштів до бюджету та анулювання ліцензій за цей період не звертався, тому у відповідачів були відсутні підстави для вчинення будь яких щодо розгляду можливості повернення надмірно сплачених до місцевого бюджету коштів.

Судом також встановлена відсутність необґрунтовано зарахованих відповідачами коштів у 24873,00 гривень до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг в сфері грального бізнесу, оскільки на момент перерахування позивачем та зарахування вказаної суми до бюджету компетентними органами, були правові підстави.

З аналізу вищезазначених правових норм не вбачається можливості стягнення з податкового органу коштів надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

До того ж нормами, що регулюють правовідносини ніяким чином не визначено необґрунтованості зарахованих до місцевого бюджету коштів у тому числі за патент на здійснення послуг у сфері грального бізнесу.

В даному випадку спір виник у зв’язку прийняттям Закону України „Про заборону грального бізнесу в 15 травня 2009 року № 1334-УІ, яким згідно з п. 2 ст. 4 з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в була припинена, а видані суб’єктам підприємницької діяльності до дня набрання законної сили цим Законом, скасовані, але неможливість використання позивачем торгових патентів у зв’язку змінами діючому законодавстві та прийняттям нового закону, а також неможливість здійснення позивачем діяльності по організації азартних ігор, не посвідчує наявність надмірно сплачених коштів позивачем, необґрунтовано зарахованих коштів відповідачами до місцевого бюджету.

Судом не встановлено порушення відповідачами норм діючого законодавства у спірних правовідносинах та наявність правових підстав для стягнення з відповідачів заявленої у позовних вимогах суми грошових коштів.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу позивача що ним обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки в даному випадку відшкодування можливо спричиненої шкоди позивачу вищенаведеними обставинами не розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової у Київському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з Державної податкової у Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, грошових коштів у 24873,00 гривень, необґрунтовано зарахованих до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг у сфері грального бізнесу, - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 грудня 2009 року.

Повний текст постанови складений 15 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.