Постанова № 75156599, 04.07.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 671/1074/17

Провадження № 22-ц/792/1008/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю позивача ОСОБА_4,

його представника ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

його представника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, ОСОБА_6, третя особа – Війтовецька селищна об’єднана територіальна громада в особі Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області, про визнання наказу про передачу земельної ділянки у власність незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року,

встановив:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі – Держгеокадастр), Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, ОСОБА_6, третя особа – Війтовецька селищна об’єднана територіальна громада в особі Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області, про визнання наказу про передачу земельної ділянки у власність незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_4 зазначив, що відповідно до земельно-шнурової (погосподарської) книги Писарівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області за ним рахується (закріплена) земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 0,91 га. Наказом Держгеокадастру від 3 травня 2017 року №22-8030-СГ затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6820985600:02:008:0542), розташовану за межами населених пунктів Писарівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області та призначену для ведення особистого селянського господарства. На підставі відповідного рішення державним реєстратором Хмельницької міської ради зареєстровано право власності ОСОБА_6 на цю земельну ділянку. Як стало відомо згодом, належна йому земельна ділянка була включена до складу земельної ділянки, що перейшла у власність ОСОБА_6 Держгеокадастр передав у власність останнього земельну ділянку, яка не була вільною, внаслідок чого оскаржуваний наказ є незаконним, а державна реєстрація права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку підлягає скасуванню.

За таких обставин ОСОБА_4 просив суд визнати наказ Держгеокадастру від 3 травня 2017 року №22-8030-СГ про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6 незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Хмельницької міської ради від 25 травня 2017 року (індексний номер 35369275) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що Держгеокадастр правомірно передав земельну ділянку у власність ОСОБА_6, а позивач не надав доказів на підтвердження свого речового права на спірну землю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Держгеокадастр подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що висновки суду першої інстанції про правомірність набуття ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку та недоведеність ОСОБА_4 своїх вимог відповідають фактичним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 вказав на те, що ОСОБА_4 не довів свого права на користування земельною ділянкою, яка увійшла до складу спірної земельної ділянки.

Війтовецька селищна об’єднана територіальна громада в особі Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області не подала відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Писарівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області від 25 березня 1999 року №3 ОСОБА_4М виділено земельну ділянку площею 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства.

Згідно земельно-шнурової книги Писарівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області за ОСОБА_4 рахується 1,02 га земельної ділянки, в тому числі: 0,03 га – під будівлями; 0,08 га – сади та інші плодоягідні багаторічні насадження; 0,91 га – для ведення особистого селянського господарства.

Держгеокадастр наказом від 13 квітня 2016 року №22-8479-СГ надав дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Наказом Держгеокадастру від 3 травня 2017 року №22-8030-СГ затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6820985600:02:008:0542), розташовану за межами населених пунктів Писарівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області та призначену для ведення особистого селянського господарства.

На підставі рішення державного реєстратора Хмельницької міської ради ОСОБА_8 від 25 травня 2017 року (індексний номер 35369275) проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються письмовими доказами у справі.

Частинами 1, 2, 5 ст. 7 ЗК України (в редакції Закону України від 13 березня 1992 року «Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України»; далі – ЗК України 1992 року) установлено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим.

Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

У постійне користування земля надається ОСОБА_9 народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 ЗК України 1992 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_9 народних депутатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Із положень частини 5 цієї статті слідує, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

В силу ч.ч. 6, 7, 9 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За загальним правилом, визначеним ч. 4 ст. 122 ЗК України, передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб здійснюють центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України).

З матеріалів справи вбачається, що Держгеокадастр як орган виконавчої влади, який наділений відповідними повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, передав спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_6

У справі відсутні докази про те, що ОСОБА_6 набув права власності на земельну ділянку з порушенням установленого законом порядку.

Показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і письмові докази, зокрема: земельно-шнурова книга Писарівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області (т. 1 а.с. 117), довідка виконкому Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області №516 від 12 червня 2017 року про розмір земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача (т. 1 а.с. 5), довідки Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області №369/02-42 від 12 лютого 2018 року та №403/02-42 від 14 лютого 2018 року щодо спірного землекористування (т. 1 а.с. 231, 232); матеріали інвентаризації земельної ділянки ОСОБА_4 в натурі (на місцевості), розроблені фізичною особою – підприємцем ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 8-10, 245-252), викопіювання з публічної кадастрової карти України (т. 2 а.с. 4-5), акт від 16 червня 2017 року щодо землекористування ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 30), реєстраційна справа №1257863868209 на спірну земельну ділянку (т. 1 а.с. 143-151), довідка Красилівської об’єднаної державної податкової інспекції від 7 вересня 2017 року №1949/17 про відсутність у позивача заборгованості з податків, зборів, платежів (т. 1 а.с. 119), - достовірно не вказують на те, що ОСОБА_4 на законних підставах користувався земельною ділянкою, розташованою за межами с. Писарівка, Волочиського району, Хмельницької області, яка в подальшому була передана у власність ОСОБА_6

У судовому засіданні 20 грудня 2017 року (т. 1 а.с. 201-202) суд першої інстанції поставив на обговорення сторін питання щодо проведення земельно-технічної експертизи у справі для з’ясування обставин використання спірної земельної ділянки, разом із тим, ОСОБА_4 не звертався до суду з клопотанням про призначення судової експертизи.

Таким чином, позивач не довів свого права на користування земельною ділянкою, яка увійшла до складу переданої у власність ОСОБА_6 земельної ділянки.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов ОСОБА_4 є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Посилання ОСОБА_4 на те, що суд не дав належної оцінки дослідженим доказам, у зв’язку з чим його висновки є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи.

Рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 6 липня 2018 року.

Судді: /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_13

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 47