Рішення № 75155339, 03.07.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2018 Справа №607/2199/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Зарічної О.П.,

позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа – Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про стягнення пені за несвоєчасно сплачені аліменти,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред’явила до суду позов, у якому просить стягнути із ОСОБА_3 пеню у розмірі 9440 гривень, у зв’язку із невчасною сплатою аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 05 серпня 2007 року вона перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 10 лютого 2016 року. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 березня 2016 року з відповідача ОСОБА_3 на її (ОСОБА_1В.) користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак, сплату аліментів відповідач здійснював частково, у зв’язку із чим, станом на 01 січня 2018 року утворилася заборгованість по аліментах у розмірі 21500 гривень за період з березня 2016 року по січень 2018 року, а тому, вважає, що за вказаний період, протягом якого відповідач ухилявся від сплати аліментів слід стягнути пеню у розмірі 9440 гривень згідно виконаного розрахунку.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила проти позову, покликаючись на те, що у період, за який позивач просить стягнути пеню відповідач не мав фінансової можливості сплачувати аліменти на утримання дітей, у зв’язку із особистими проблемами, зокрема він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої поніс витрати на лікування. При цьому вказала, що на даний час відповідач сплатив заборгованість по аліментах у повному обсязі, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив такі обставини.

Сторони - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 05 серпня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2016 року.

Від шлюбу сторін 06 вересня 2008 року народилась дочка ОСОБА_4, що стверджується актовим записом №2099 Відділу реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, України; 03 жовтня 2010 року народився син – ОСОБА_5, про що складено актовий запис №2420 Відділу реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України; 26 вересня 2013 року народилася дочка ОСОБА_6, що стверджується актовим записом №2232 відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та вирішено стягувати із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 вадимівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 02 березня 2016 року.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах наданого Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за №3744 від 30 січня 2018 року за період з березня по грудень 2016 року розмір нарахованих ОСОБА_3 аліментів становить 20000 гривень, сума сплачених аліментів становить 4000 гривень; за період з січня 2017 року по грудень 2017 року розмір нарахованих аліментів становить 24000 гривень, сплачено відповідачем – 18500 гривень. Станом на 01 січня 2018 року заборгованість по аліментах ОСОБА_3 становить 21500 гривень.

Разом із цим, відповідно до Довідки №25112/09 виданої 30 травня 2018 року Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області станом на 30 травня 2018 року в ОСОБА_3 заборгованість по сплаті аліментів відсутня.

Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобов'язання окремо.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вказано, що передбачена ст. 196 СК ( 2947-14 ) відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

У постанові Верховного суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-81цс13 висловлено правову позицію, у якій зазначено, що оскільки зобов’язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1ст.196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з’ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов’язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Відповідно до правового висновку, висловленого в Постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року по справі № 6-1477цс15 та в Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі за № 6-94цс15 згідно з ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Із урахуванням правової природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов’язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, за який не сплачено аліменти.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць обчислюється наступним чином: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Із поданого позивачем розрахунку пені від суми несплачених аліментів вбачається, що позивачем вірно застосовано формулу розрахунку.

Разом із цим, суд не приймає наданий позивачем розрахунок пені, що розрахований за березень 2016 року, з огляду на наступне.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2016 року вирішено стягувати із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 02 березня 2016 року. Таким чином, кількість днів прострочення по сплаті аліментів у березні 2016 року становить 30 днів. Натомість позивачем здійснено розрахунок пені, зарахувавши у березні 31 день прострочення зі сплати аліментів (2000 ?1%?31=620). Відтак, вірним розрахунком пені за березень 2016 року буде: 2000 ?1%?30=600.

Судом установлено, що розмір пені за несплачені аліменти у період з 02 березня 2016 року по 01 грудня 2017 року становить 9420 гривень, з огляду на наступне:

березень 2016 року : нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 30 днів = 600 гривень; квітень 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 30 днів = 600 гривень; травень 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 31 день = 620 гривень; червень 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 30 днів = 600 гривень; липень 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 31 день = 620 гривень; вересень 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 30 днів = 600 гривень; жовтень 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 31 день = 620 гривень; листопад 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 30 днів = 600 гривень; грудень 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 31 день = 620 гривень; січень 2017 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 31 день = 620 гривень; лютий 2017 року нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 28 днів = 560 гривень; березень 2016 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 31 день = 620 гривень; квітень 2017 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 30 днів = 600 гривень; травень 2017 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 31 день = 620 гривень; червень 2017 року: заборгованість за аліментами 1000 гривень ?1% (пеня) ? 30 днів = 300 гривень; грудень 2017 року: нарахована сума аліментів 2000 гривень ?1% (пеня) ? 31 день = 620 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог проведення розрахунку, викладеним у вищевказаних постановах Верховного Суду України, загальна сума пені за період з березня 2016 року по грудень 2017 року складає 9420 гривень.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд критично сприймає твердження представника відповідача щодо того, що відповідач ОСОБА_3 не мав фінансової можливості у період з березня 2016 року по грудень 2017 року сплачувати аліменти на утримання дітей, у зв’язку із чим поніс витрати на лікування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у яку він потрапив, оскільки на підтвердження зазначених обставин стороною відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів.

Разом із тим суд приймає до уваги те, що станом на момент ухвалення рішення заборгованість за аліментами виплачена відповідачем, що стверджується Довідкою №25112/09 виданою 30 травня 2018 року Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, однак, наголошує на тому, що з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів. Відтак, оскільки у зазначені вище місяці 2016-2017 років відповідач ОСОБА_3 не сплачував аліменти на утримання неповнолітніх дітей, то відповідно у вказаний період нараховувалася пеня за несплату аліментів.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають до захисту, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши із відповідача в користь позивача пеню за несвоєчасно сплачені аліменти у розмірі 9420 гривень.

Вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), третя особа – Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (адреса місцезнаходження: вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 34905338) про стягнення пені за несвоєчасно сплачені аліменти – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 9420 (дев’ять тисяч чотириста двадцять) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 704,80 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області.

Дата складення повного рішення суду – 06 липня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_7